Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Лідери країн JEF на саміті у Гельсінкі, 2026. Фото:TPKansilia
26 березня у Гельсінкі відбувся саміт лідерів країн Об’єднаних експедиційних сил (JEF), до яких дистанційно долучилися президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Канади Марк Карні. На саміті обговорювали підтримку України, протидію тіньовому флоту росії і її гібридним атакам, а також забезпечення безпеки в Арктиці.
Пояснюємо важливість цього саміту та участь України в ньому.
Об’єднані експедиційні сили (Joint Expeditionary Force, JEF) – це безпекова коаліція сил швидкого реагування 10 країн, яку створила у 2015 році та очолює Велика Британія. Її членами є країни Балтії, нордичні країни та Нідерланди.
Основне завдання коаліції – спільно та оперативно реагувати на кризи та не допустити їх переростання у загрози, що потребують застосування статті 5 НАТО. Оперативне реагування на кризи можливе завдяки відсутності вимоги одностайності: навіть дві країни можуть швидко узгодити дії та виконати завдання.
Основною операційною зоною JEF є Північна Арктика, Північна Атлантика та Балтійське море, хоча проведення операцій можливе й в інших регіонах. JEF уже неодноразово здійснювали патрулювання Балтійського моря та моніторинг тіньового флоту росії після перших випадків пошкодження підводних кабелів у цьому регіоні у 2023 році.
Останнім часом JEF зосереджуються на протидії гібридним загрозам і моніторингу російського тіньового флоту. На саміті прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер акцентував на необхідності протидії тіньовому флоту. Зокрема, він навів приклад Великої Британії, де нещодавні зміни в законодавстві дозволяють збройним силам затримувати російські танкери.
На саміті також вивчали варіанти колективного реагування. Раніше ми писали про новий механізм оборонних закупівель, який створюють спільно Велика Британія, Фінляндія і Нідерланди.
У спільній заяві за результатами саміту країни наголосили на необхідності інвестувати в технології виявлення дронів та протидії їм. Тому Україна, завдяки накопиченому досвіду протидії дронам, своїм передовим технологіям та розробкам, які країна зараз обмежено експортує, стає важливим партнером. Україну запросили взяти участь у навчаннях JEF LION, які відбудуться цього року. Для неї це позитивний сигнал: участь у навчаннях разом із частиною країн НАТО фактично є репетицією спільних бойових дій.
Водночас коаліція JEF ухилилася від прийняття позитивного рішення по Україні на запит щодо вступу, поданий в Таллінні 2024 року. З 2022 року Україна бере участь у самітах JEF, а з 2025 року вона має статус розширеного партнера, й відтоді співпраця між ними поглиблюється. У цьому році країни коаліції наголосили на намірі розширювати обмін досвідом з Україною, але про приєднання поки не йдеться.
На саміті не всі країни-учасниці були представлені на рівні лідерів. Зокрема, Данію представляв заступник державного секретаря з закордонних справ Андерс Тан Фріборг. 24 березня у країні відбулися парламентські вибори, й тому уряд ще не сформований.
Саміт надсилає політичні сигнали одразу кільком сторонам: насамперед це заклик до США активніше підтримувати Україну та уникати конфліктів із союзниками. Цей сигнал прозвучав доволі прямо. Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере, коментуючи тристоронні мирні перемовини між Україною, росією та США, наголосив, що союзники очікують від США виконання своєї частини дипломатичної роботи. Президент Фінляндії Александр Стубб підкреслив, що Україна прагне миру, тоді як росія – ні. Прем’єр-міністр Нідерландів Роберт Єттен звернув увагу, що ескалація на Близькому Сході відвертає ресурси, які могли б бути спрямовані на підтримку України.
Такий тон різко контрастує з попереднім самітом, коли Александр Стубб ініціював дзвінок Дональду Трампу. Натомість цього разу на питання про можливий контакт він лише зазначив, що дзвінок не запланований.
Іншим показовим сигналом стала участь прем’єр-міністра Канади Марка Карні, з яким обговорили питання безпеки в Арктиці та у підсумку домовилися поглиблювати координацію в регіоні. У поєднанні з попередніми заявами Карні про «нову геометрію» міжнародних відносин і напруженістю у відносинах з США це виглядає як демонстративний вибір партнера: до арктичного діалогу залучили саме Оттаву, тоді як Вашингтон фактично залишився осторонь. Показово, що на саміті були представлені всі арктичні держави, крім росії та США, попри високу важливість Арктики для останніх.
Другий сигнал був адресований Україні: країни JEF заявили про посилення її підтримки та поглиблення співпраці. Також Кір Стармер на саміті оголосив про виділення додаткових 100 мільйонів фунтів стерлінгів на підтримку української протиповітряної оборони.
Останній сигнал про намір посилювати тиск і зберігати підтримку України був адресований росії. Показово, що спільну заяву країн JEF на сайті уряду Великої Британії оприлюднено англійською та російською мовами.
Саміт Об’єднаних експедиційних сил 2026 року демонструє, що коаліція починає функціонувати не лише як військова структура, а й як центр політичного впливу. Розширення участі України й одночасне надсилання сигналів для США і росії свідчить про формування нової архітектури безпеки, де середні держави здатні одночасно підтримувати союзників, формувати умови для стримування, шукати спільні шляхи протидії загрозам, навіть без участі великих держав. Тобто стратегічна автономія європейських держав зростає.
Вам може бути цікаво