МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Фото: Liselotte Sabroe / Scanpix Denmark
Аналізуємо причини проведення позапланових виборів, політичний ландшафт Данії та чи можуть результати виборів вплинути на підтримку України.
Наразі 11 данських партій мають 175 місць у парламенті країни Фолькетингу; ще 4 місця зарезервовані для депутатів від Гренландії та Фарерських островів.
Щоб пройти у данський парламент, партія має подолати досить низький бар’єр у 2%. Він зумовлює присутність у парламенті великої кількості партій із широким спектром політичних поглядів. Тому уряди в Данії часто є ситуативними союзами, які важко передбачити, і нерідко є урядами меншості. У такій ситуації зростає роль малих партій, голоси яких можуть бути вирішальними під час формування коаліцій або голосування за ключові рішення (“золота акція”): без їхньої підтримки неможливо сформувати більшість або ухвалити рішення. Малі партії в таких ситуаціях можуть обмінювати підтримку на поступки. Саме тому склад уряду складно прогнозувати, адже партію, що набрала найбільше голосів, можуть обійти інші партії, якщо сформують уряд меншості.
Також, якщо раніше уряди формувалися за лініями поділу між консерваторами, лібералами та соціал-демократами або між буржуазним та соціалістичним блоками, то нинішній уряд, який Метте Фредеріксен назвала “дивним”, є змішаним. Очолювані Фредеріксен Соціал-демократи (27,5% голосів) сформували коаліцію з двома буржуазними партіями — Ліберальною партією “Венстре” (13,3 %) та Поміркованою партією (9,3 %).
Метте Фредеріксен пояснює проведення позачергових виборів сильним зовнішньополітичним тиском з боку США, які хочуть зробити Гренландію своєю — про причини цього наміру ми писали у нашому матеріалі. Вона каже, що ця проблема не зникне і через півроку, натякаючи на те, що хоче отримати сильний мандат на продовження власної політики.
Однак є підстави вважати, що її рішення обґрунтоване політичною доцільністю.
По-перше, як будь-яка данська партія, вона може брати участь у виборах необмежену кількість разів, і від того, коли будуть проведені вибори, — сила мандату не залежить.
По-друге, рейтинг її партії стабільно знижувався. Це почалося ще задовго до того, як Трамп почав зазіхати на Гренландію: у період з грудня 2022 по грудень 2025 він знизився з 27% до 16,5–17,7%.
Однак жорстка протидія Трампу з боку очолюваного Фредеріксен уряду призвела до зростання рейтингу її партії до 21,6 – 22,7% у січні–березні цього року. Також особисті нападки з боку близького до Дональда Трампа конгресмена Ліндсі Грема, який на Мюнхенській конференції назвав Фредеріксен “маленькою леді”, сприяли зростанню її підтримки. Так, після цього інциденту особистий рейтинг Фредеріксен зріс на 3%.
По-третє, важливо звернути увагу на те, коли саме вона оголосила про проведення виборів. Це відбулося одразу після того, як парламент ухвалив надання соціальних виплат понад 2 мільйонам соціально незахищених громадян, тобто третині населення країни, у зв’язку зі зростанням цін на продукти харчування. Тоді ж вона висловилася на користь податку на багатство, надходження з якого планується витратити на школи, а також щодо скасування податку на нерухомість для будинків вартістю менше як 1 млн данських крон. Фактично оголошення про вибори одразу супроводжувалося початком агітації.
У виборах будуть брати участь усі 11 партій парламенту, а також і нова політсила — Буржуазна партія. Таким чином на виборах змагаються:
1) Соціал-демократи, яких очолює чинна прем’єр-міністерка Метте Фредеріксен, мають рейтинг 21,6 - 22,1%. Партія йде на вибори з обіцянкою суворої імміграційної політики, озброєння Данії, підвищення добробуту дітей та молоді, а також введення нової пенсійної системи.
2) Ліберальну партію Данії “Венстре” очолює чинний міністр оборони Троельс Лунд Поульсен. Вона має рейтинг 8,9 –9,4%, обіцяє продовжувати озброєння країни та піклуватися про соціальне забезпечення населення.
3) Помірковану партію з рейтингом 5,6 –7% очолює Ларс Люкке Расмуссен – чинний міністр закордонних справ, колишній прем’єр-міністр. Партія йде на вибори з обіцянкою посилення обороноздатності країни, покращення умов для бізнесу, забезпечення доступності соціальної допомоги. Рассмусен вже відмовився долучатися до урядів, які б залежали від партій Єдність, Альтернатива або Данської народної партії.
Ці три партії входять до уряду, який надав Україні значні обсяги допомоги. Тому якщо якась з них буде частиною нового уряду, то можна очікувати продовження курсу на співпрацю з Україною і її підтримку.
4) На чолі Соціалістичної народної партії, яка має рейтинги 13,2 –13,8%, стоїть Піа Олсен Дюр. Вона вже відкинула можливість формування уряду з лібералами і консерваторами, але відкрита до співпраці з Поміркованими і партіями з соціалістичного блоку. Йде на вибори з обіцянкою інвестицій в соціальне забезпечення та зосередження уваги на добробуті дітей. Партія підтримує Україну та розглядає на пост прем'єр-міністра кандидатуру з соціалістів (під їхні вимоги підпадає Метте Фредеріксен). Це дає підстави очікувати, що у випадку входження Соціалістичної народної партії до нового уряду курс на підтримку України буде збережено.
5) Ліберальним альянсом з рейтингом 10,3 – 11,7% керує Алекс Ванопслаг. Партія обіцяє скасувати заборону на ядерну енергетику і провести податкову реформу.
6) Данська народна партія з рейтингом 6,5 - 8,3% очолюється Мортеном Мессершмітом. Він йде на вибори з обіцянкою репатріації злочинців іноземного походження та прагне сформувати уряд з буржуазними партіями, але вимагає для цього масових депортацій мусульман. З 2024 року Мессершміт виступає за зменшення допомоги Україні, яка, на його думку, має відмовитися від частини територій. У 2025 році наполягав на тому, що вся допомога Україні має відбуватися у формі кредитів. Також депутат з цієї партії входить до Європарламенту в одну групу з представниками партії Віктора Орбана “Фідес”. Тому є ймовірність, що якщо ця партія увійде в уряд та буде відігравати роль “золотої акції”, підтримка України знаходитиметься під ризиком.
7) Данські демократи мають рейтинг 8 – 8,8%, а їхньою лідеркою є Інгер Стойберг. Вони планують підтримувати кандидата на посаду прем’єр-міністра від буржуазних партій та йдуть на вибори з обіцянкою більш раціонального зеленого переходу і боротьби зі злочинцями іноземного походження. Партія підтримує Україну.
8) Консервативну народну партію з рейтингом 5,6 – 6,6% очолює Мона Юль. Партія підтримує очільника Ліберальної партії Данії “Венстре” на посаді прем’єр-міністра та йде на вибори з акцентом на безпеці, контролі податків на житло й зміцненні оборони. Партія також підтримує Україну.
9) Єдність – червоно-зелений альянс з рейтингом 6,6 – 6,9% має колективне керівництво. Партія обіцяє зменшити вдвічі ПДВ на всі продукти харчування, у тому числі повністю скасувати його для фруктів та овочів, встановити стелю орендної плати. Ця партія теж підтримує Україну.
10) Радикальних лівих з рейтингом 4% очолює Мартін Лідегор. Вони підтримують кандидатуру Метте Фредеріксен на посаді прем’єр-міністерки та обіцяють просувати зелену енергетику. Партія підтримує надання Україні допомоги й зменшення залежності Європи від російських енергоресурсів.
11) Альтернатива має 2,5 –3,3% рейтингу з лідеркою Францискою Росенкільде. У випадку потрапляння до уряду партія планує зосередитись на питаннях клімату і сільського господарства. Як й Радикальні ліві, партія підтримує Україну і зменшення залежності Європи від російських енергоносіїв. Партія не висловлювалася на підтримку жодного кандидата на посаду прем’єр-міністра і ризикує не потрапити в уряд, однак може схвалювати рішення щодо співпраці з Україною.
12) Буржуазну партію з рейтингом 2,2 – 2,6% очолює Ларс Боє Матісен. Партія агітує зменшити кількість мусульман в країні й здешевити повсякденне життя. Вона вперше братиме участь у виборах. Щодо ставлення до України, то Буржуазна партія пропонує провести референдум з питання продовження надання допомоги Україні, що ставить цю допомогу під питання.
Наразі на посаду прем’єр-міністра є 4 претенденти: Метте Фредеріксен від Соціал-демократів, Троельс Лунд Поульсен від Ліберальної партії Данії “Венстре”, Алекс Ванопслаг від Ліберального альянсу та Ларс Боє Матісен від Буржуазної партії.
Фредеріксен не оголошує, з ким хоче формувати уряд, аби після виборів мати змогу обирати серед бажаючих створити коаліцію. З огляду на те, що Соціал-демократи мають найвищі рейтинги, то в уряді вони будуть старшим партнером. Тобто поточний курс на поглиблення співпраці й надання допомоги Україні, вірогідно, буде збережено.
Поульсен, беручи до уваги рейтинг його партії, навряд стане старшим партнером в уряді, однак, якщо очолить новий уряд – просуватиме продовження курсу на співпрацю з Україною.
Ваннопслаг прагне сформувати буржуазний уряд і готовий включити до нього Данську народну партію, попри те, що партії мають різні погляди на підтримку України. Партія Ваннопслага виступає за посилення співпраці з Україною у сфері ОПК та вивчення українського досвіду ведення війни, тоді як Данська народна партія агітує за скорочення допомоги. Єдиним каменем спотикання між партіями є питання масштабів депортації мігрантів.
Те, наскільки сильною буде співпраця з Україною, залежатиме від того, наскільки Данська народна партія буде потрібною для формування і функціонування уряду.
Матісену навряд чи вдасться очолити уряд, з огляду на рейтинг Буржуазної партії, однак він може долучитися до буржуазного уряду Ваннопслага, в якому його партія може або співпрацювати з Данською народною партією в питанні зменшення підтримки України, або виступати у ролі “золотої акції”.
Данія, яка з початку повномасштабного вторгнення надає Україні значну допомогу, та завдяки якій з’явилась “данська модель” військової підтримки, є важливим партнером України в галузі ОПК. Наразі між країнами тривають перемовини щодо створення спільних військових підприємств і відкриття у Данії філії української оборонної компанії Skyfall. Результати виборів можуть вплинути на те, чи збереже новий уряд Данії поточний рівень військової допомоги Україні та курс на поглиблення оборонної співпраці.
Те, що лідери 2 з 3 партій чинного уряду висунули свої кандидатури на посаду прем’єр-міністра, свідчить, що повторення поточної коаліції наразі не передбачається.
Більшість партій — 10 з 12, що беруть участь у виборах, — має чіткий намір продовжувати підтримку України й співпрацювати з нею, через що вірогідність відмови від цього курсу є низькою. Прагнення багатьох партій, які братимуть участь у дострокових виборах, посилювати обороноздатність Данії, може стимулювати поглиблення співпраці з Україною в галузі ОПК у майбутньому.
Водночас через те, що у 9 з 12 партій рейтинг менший ніж 10%, а найвищий рейтинг — 22% — мають Соціал-демократи, не виключено, що партії-противники, передусім Данська народна партія і Буржуазна партія, можуть потрапити в новий буржуазний уряд Ваннопслага. Це ставить під ризик поглиблення співпраці з Україною і надання їй допомоги.
Вам може бути цікаво
