Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус ознайомився з тим, як працює українська система захисту неба. Джерело
Україна вже розвиває оборонну співпрацю з ЄС в межах BraveTech EU, про який ми писали раніше.
Пояснюємо деталі візиту міністра оборони Німеччини до України і його важливість для Києва та Берліна.
Програма «Brave Germany» передбачає грантову підтримку українських і німецьких стартапів, які працюють над критично важливими напрямами defense tech. До ключових напрямів співпраці належать безпілотні технології, штучний інтелект, лазери, нові рішення у сфері зв’язку, ракетні технології.
Особливістю Brave Germany є те, що програма орієнтована не на традиційні оборонні контракти чи локалізацію виробництва, а на спільне фінансування українських і німецьких defense-tech стартапів, які розробляють нові технології для сучасної війни.
За деякими напрямами між ОПК обох країн робота вже триває. Так, 15 квітня український виробник дронів і ракет Firepoint і німецький виробник ракет і систем ППО Diehl Defence підписали угоду про технологічну співпрацю, яка передбачає, зокрема, співпрацю у створенні протибалістичної системи ППО «Фрея». Така співпраця вигідна обом сторонам, адже Україна досі продовжує зазнавати російських атак, а для Німеччини, яка передала Україні 5 систем ППО Patriot, за оцінкою генерального інспектора Бундесверу, пріоритетом є посилення захисту від повітряних загроз.
Крім того, країни вже мають спільні виробництва дронів.
Візит Бориса Пісторіуса на позиції ППО і подальше обговорення з президентом Drone Deal можна вважати своєрідним оглядом продукції й технологій, потрібних Німеччині.
У ході візиту Борис Пісторіус також оголосив про виділення Німеччиною понад 10 млн євро на ініціативу ЄС зі створення центрів військової підготовки в Україні. Таким чином, сукупність домовленостей, підписаних документів і практичних контактів у межах візиту демонструє, що йдеться не про разові політичні заяви, а про формування довгострокової моделі співпраці між державами й взаємодії між оборонно-промисловими комплексами України та Німеччини, яка поєднує спільну розробку технологій, демонстрацію їх роботи в реальних бойових умовах та подальшу інтеграцію в оборонні спроможності обох країн.
Про попередні домовленості, які стратегічно пов’язують Україну та Німеччину на багато років і створюють якісно новий рівень двостороннього партнерства, можна прочитати у нашому матеріалі.
Наразі Німеччина проводить переозброєння і намагається підвищити власну обороноздатність. В процесі вона стикається з низкою викликів. Зараз країна постає перед питанням відновлення обов’язкової військової служби, скасованої у 2011 році — у той час як молодь мітингує проти введення нових форм обліку придатних для служби громадян.
Крім того, чинна адміністрація в США скасувала поставки ракет середньої дальності Tomahawk і погрожує вивести з Німеччини 5 тис. американських солдатів, що зменшить американську присутність на 15%.
В цих умовах поглиблення військової співпраці з Україною дозволяє Берліну швидко посилити оборонні спроможності й частково закрити власні технологічні прогалини у сфері сучасної війни.
Для України поглиблення співпраці з Німеччиною означає не лише потенційне збільшення попиту на продукцію її ОПК і підтримку важливого партнера, а й можливість у співпраці з німецьким ОПК отримати європейські технології, зокрема європейські радари, командні центри та цифрові канали обміну даними.
Візит Бориса Пісторіуса та досягнуті домовленості свідчать про поступове зміщення українсько-німецької оборонної взаємодії у бік більш прикладної технологічної співпраці, де політичні рішення все тісніше пов’язуються з промисловими проєктами та практичним досвідом застосування озброєнь. У цьому форматі Україна виступає джерелом перевірених у бойових умовах рішень, а Німеччина – інституційною та промисловою платформою для їх масштабування в межах європейського оборонного виробництва.
Вам може бути цікаво