Як Польща стає вузлом нової оборонної архітектури НАТО

Тактична повітряна десантна операція під час навчань Baltic Shield-2026. Джерело

З 8 по 14 травня Данія та Польща проводять військові навчання під назвою «Baltic Shield-2026». Навчання, які охоплюють територію Польщі, данський острів Борнгольм та акваторію Балтійського моря, мають на меті відпрацювання сценаріїв захисту стратегічно важливих регіонів. 

Розбираємося, чому НАТО приділяє зараз таку увагу оборонній присутності в Балтійському морі та яку роль у цій системі має відіграти Польща. 

Передісторія 

Після того, як Фінляндія та Швеція вступили до НАТО у 2023 та 2024 роках відповідно, регіон Балтійського моря перетворився на надзвичайно важливу ланку безпеки Північної Європи. А захист морських шляхів сполучення, проток і підводної інфраструктури став для НАТО пріоритетним завданням у регіоні.

З метою виконання цього завдання НАТО у 2025 році запустило Baltic Sentry — спільну активність для посилення військової присутності в Балтійському морі та захисту критичної інфраструктури від дестабілізаційних дій. На тлі російських диверсійних дій у морі — зокрема пошкоджень підводних кабелів та ймовірного використання тіньового флоту для шпигунства — запуск ініціативи мав показати готовність союзників протистояти гібридним загрозам. 

Регіональні контури оборони НАТО 

У 2026 році ця логіка перейшла з рівня політичних рішень і посиленого моніторингу до серії практичних навчань, у межах яких союзники відпрацьовують оборону ключових точок Балтійського регіону. 

Раніше цього місяця, 6 травня, за участі польських та литовських військових пройшли навчання з оборони Сувалкського коридору — вузького простору між Польщею та Литвою, який забезпечує сухопутний зв’язок країн Балтії з рештою НАТО. 

Кілька днів тому Швеція за участі українських та інших військових з 11 країн-союзників провела масштабні військові навчання «Aurora 2026» із захисту стратегічно важливого острова Готланд в Балтійському морі. На них українські військові були запрошені для обміну досвідом сучасним методам ведення війни та використанню дронів.

Зараз тривають навчання «Baltic Shield-2026», де відпрацьовується, у тому числі, захист данського острова Борнгольм. Готланд і Борнгольм мають значення як точки контролю над Балтійським морем. Готланд знаходиться у центрі Балтики і є важливим для контролю над морськими та повітряними маршрутами між Скандинавією, країнами Балтії та російським Калінінградом. Борнгольм розташований ближче до південної Балтики: між Данією, Польщею, Швецією та виходами до Данських проток, тому його оборона важлива для захисту морських комунікацій і союзної логістики. 

Карта Балтійського моря. Джерело

Чому зараз?

Така послідовність навчань підтверджує зростаючу увагу країн регіону до власної безпеки та загрози з боку росії. 

Раніше вже були повідомлення про можливий напад росії на країни Балтії протягом найближчих років. До цього також додаються й вищезазначені різного роду диверсії в Європі з боку росії, яка звинувачує Європу у зриві перемовин. Повільне просування росії на фронті та тяжка економічна ситуація можуть змусити її піти на радикальні кроки та атакувати країни Балтії для створення образу «швидкої перемоги» під приводом захисту російських громадян. Зокрема, повітряний простір балтійських країн вже порушувався дронами та російськими винищувачами. До того ж 13 травня парламент росії ухвалив законопроєкт, який дозволяє використовувати російські збройні сили для захисту громадян росії за кордоном. Таким чином, напруга між росією та Європою зростає. 

 З огляду на ці фактори, усі навчання європейських країн відбуваються не ізольовано, а в рамках парадигми спільної безпеки. 

Роль Польщі в безпеці регіону

У разі реалізації сценаріїв нападу росії на балтійські країни швидкість відповіді стане одним із ключових чинників стримування росії на східному фланзі НАТО. Географічне положення Польщі робить її центральною державою для безпеки країн Балтії, оскільки саме через польську територію проходитиме основний маршрут перекидання союзних сил, техніки та забезпечення. 

Для Польщі така регіоналізація має особливе значення. Вона розташована на перетині одразу кількох оборонних контурів НАТО: Балтійського моря, східного кордону з білоруссю та росією та Сувалкського коридору. Саме тому Польща дедалі частіше виступає не просто як держава східного флангу, а як вузол, через який мають з’єднуватися різні елементи союзницької оборони. 

Польща вже зараз у межах програми «Східний щит» посилює кордон із білоруссю та росією. Польський уряд розглядає цей проєкт як наймасштабніший проєкт оборонної інфраструктури на східному фланзі НАТО з моменту створення Альянсу, який має бути реалізований протягом 2024–2028 років. У межах цієї програми Варшава також планує поєднувати власні оборонні рішення з досвідом Литви, Латвії, Естонії та Фінляндії. 

«Східний фланг НАТО став театром інтенсивних навчань Альянсу, що свідчить про серйозне ставлення як Польщі, так і Литви до загроз і готовність союзників до адекватної відповіді», — зазначив президент Польщі Кароль Навроцький. Саме тому спільні польсько-литовські навчання в цьому районі є не локальним епізодом, а частиною ширшої підготовки до захисту східного флангу. Програми модернізації польської армії, наприклад, SAFE, участь у якій ми аналізували раніше, мають посилити здатність Варшави не лише обороняти власну територію, а й забезпечувати швидке розгортання союзних сил на східному фланзі НАТО. 

Висновки 

Безпеку Балтійського моря не можна відокремити від безпеки східного флангу НАТО на суші. У разі нападу росії морська оборона, повітряна оборона, Сувалкський коридор і польська логістика працюватимуть як одна система. Якщо країни Балтії потребуватимуть швидкого підкріплення, Польща стане головним маршрутом перекидання сил, а Балтійське море — простором, який треба утримувати відкритим для союзної підтримки. 

НАТО дедалі більше переходить до регіоналізованої моделі оборонного планування, коли загальна система колективної оборони доповнюється окремими локальними  форматами, адаптованими до конкретних загроз.

Польсько-данські та польсько-литовські навчання варто розглядати не як окремі маневри, а як елементи нової регіоналізованої оборонної архітектури НАТО, спрямованої на стримування росії та забезпечення швидкої координації союзників на східному фланзі.