Хранителька Півночі: роль Швеції в архітектурі безпеки Європи

Фото: Johan Nilsson/TT

Про те, яке стратегічне значення має Швеція в регіональній архітектурі безпеки, якими є її військово-промислові спроможності та потенціал для посилення обороноздатності НАТО йдеться у цій статті.

Стратегічне розташування Швеції

Швеція розташована на Скандинавському півострові, має сухопутні кордони з Норвегією та Фінляндією, сполучена з Данією через Ересуннський міст та має вихід до Балтійського моря. Її стратегічне значення посилюють численні острови, зокрема, Готланд. Американський генерал Девід Перкінс у 2017 році назвав Готланд “непотоплюваним кораблем Балтійського моря”, підкреслюючи його роль у контролі над Балтійським морем. Мапа на якій позначено Готланд

Готланд також іноді називають “ключем до Балтійського моря”, оскільки контроль над островом дає можливість домінувати над морськими та повітряними комунікаціями регіону, забезпечуючи стратегічну перевагу. Шведський військовий експерт Йохан Вікторін у 2013 році писав: “Контролюючи Готланд і розгортаючи там передові системи протиповітряної оборони, будь-який гравець може позбавити іншого такої можливості, водночас збільшуючи можливості власних інтегрованих систем протиповітряної оборони. За таких умов можна переміщувати значні сили на морі, на суші та в повітрі для стратегічних цілей”. У разі війни з Росією Готланд відіграватиме роль плацдарму і ключового логістичного вузла в Балтійському морі.

Якщо Росія окупує острів і розгорне на ньому свої засоби ППО, артилерію, солдатів та повітряні сили, то це не лише суттєво ускладнить просування сил НАТО в Балтійському морі, а й частково ізолює країни Балтії. Виходячи з цього, Швеція нещодавно провела на ньому спільні навчання з Польщею. До навчань було залучено десант, берегові ракетні підрозділи (озброєні протикорабельними ракетними комплексами) та місцеві сили територіальної оборони. Навчання проходили у форматі SNEX (Short Notice Exercise), який передбачає короткий час підготовки та швидке залучення військ. Це дозволяє перевірити їхню здатність діяти в умовах обмеженого часу та високої динаміки.Парашутне десантування шведських та польських військових в рамках навчань Gotland Sentry. Вересень 2025

Пуск протикорабельної ракети Rbs-15 Mk.2 з платформи на базі вантажівки Volvo

Водночас важливо брати до уваги російські засоби ППО та береговий ракетний комплекс “Бастіон”, розташовані в Калінінграді і ракетну бригаду у Санкт-Петербурзі, які у разі війни можуть становити загрозу як для кораблів альянсу, так і для персоналу на острові.

Іншим важливим для підтримки безпеки у Балтійському морі об’єктом є Гетеборг, найбільший порт Скандинавії. Це один з небагатьох портів Швеції, придатних у разі потреби приймати великі військові кораблі та служити для транспортування важкого озброєння для подальшого перекидання до району операцій. Він важливий для Норвегії і країн Балтії, з огляду на те, що через Гетеборг перевантажуються великі обсяги товарів, однак дійсно стратегічно важливим він є для Фінляндії. У 2024 році фінська логістична компанія Nurminen Logistic запустила регулярний залізничний маршрут між прикордонним містом Гапаранда (на кордоні Швеції і Фінляндії) і портом Гетеборг. У разі війни цей маршрут може стати альтернативним шляхом для транзиту фінських товарів і ресурсів, важливим для підтримки економіки країни, що обороняється.

Швеція ж у разі війни може стати ключовим вузлом базування, логістики та транзиту для проведення операцій та швидкого перекидання техніки у потрібні райони. Підтвердженням цього може слугувати те, що в серпні 2025 року уряд доручив збройним силам Швеції запропонувати НАТО можливість створити штаб управління логістикою. На сайті уряду вже зазначені строки початку функціонування штабу (кінець 2027-го), перелічено кількість персоналу для мирного і воєнного часу, визначено місце розташування (місто Енчепінг на півдні Швеції).

Військово-промисловий комплекс Швеції: автономність і постачання озброєння союзникам по НАТО

Однією з стратегічних переваг Швеції є її розвинутий військово-промисловий комплекс, завдяки якому держава має значну автономію в забезпеченні себе озброєнням. Серед ключових шведських компаній можна назвати SAAB і Volvo Defence. SAAB виробляє широкий спектр військової номенклатури: від військових літаків, БПЛА, технологій керування дронами, протидронових ракет і систем, до субмарин, у тому числі безпілотних. Volvo Defence виробляє військові транспортні засоби, двигуни й інженерну техніку.Шведська субмарина класу Blekinge від SAAB

Окрім шведських виробників, на території країни діють й іноземні оборонні компанії з локалізованим виробництвом. GKN Aerospace Sweden (британська компанія) виготовляє авіаційні двигуни й компоненти для бойової авіації. Nammo Sweden AB (норвезько-фінська компанія) спеціалізується на боєприпасах і ракетних системах. А BAE Systems Hägglunds і Bofors (шведські підрозділи британської корпорації BAE Systems) спеціалізуються відповідно на виробництві бронетехніки та артилерії, зокрема БМП CV90 та САУ Archer. Попри іноземну власність, їхня діяльність інтегрована в шведську оборонну інфраструктуру та сприяє розвитку національних оборонних спроможностей.

Шведи уважно стежать за перебігом російсько-української війни та конвертують результати цих спостережень у нові зразки зброї та модернізацію вже наявних. Зважаючи на роль безпілотних систем у російсько-українській війні, шведи почали розробляти і створювати безпілотні систем для всіх родів військ. У контексті війни на морі можна згадати безпілотну мінісубмарину LUUV, війни у повітрі – багатоцільовий вертолітний БПЛА Skeldar V‑200, на суходолі – безпілотні наземні дрони UGV. Не забувають шведи і про технології керування роєм дронів.

SAAB також активно розробляє технології захисту від дронів. Концерн нещодавно представив протидронову ракету Nimbrix, декларуючи готовність постачати її замовникам вже у 2026-му році і наголошуючи на тому, що вона буде дешевою. Точна ціна поки невідома, але аспект дешевизни може відіграти свою роль: якщо на країну летить велика кількість ворожих дронів – порівняно дешевої зброї, то рішення збивати їх дороговартісними ракетами ставитиме країну у невигідне становище.

Іншим прикладом недорогих протидронових засобів від SAAB є система Loke, яку концерн розробив за кілька місяців і вже почав інтегрувати у збройні сили. По суті, це пікап, на який встановили РЛС, а на декілька інших – бойовий модуль і зробили так, щоб це все працювало як система. На думку одразу спадає фраза “дешево і сердито”, однак коли мова йде про боротьбу з порівняно дешевими дронами – це може виявитись саме тим, що потрібно.

Говорячи про модернізацію вже наявних типів озброєння, можна згадати виділення урядом коштів на модернізацію вітчизняних винищувачів JAS 39 Gripen, аби вони могли злітати навіть зі звичайних доріг, і створення нових моделей БМП CV 90 (модель CV9035IIIC), контракт на постачання яких у збройні сили Швеції вже укладено.Деталізація озброєння та оснащення БМП CV9035 MkIIIC

Наявність такого розвинутого ВПК дає змогу не лише забезпечувати власні збройні сили технікою і зброєю, а й продавати її союзникам по НАТО. Наприклад, у 2022 році Словаччина та Чехія уклали спільну угоду на придбання та експлуатацію понад 400 бойових машин CV90 різних модифікацій. Польща в 2024 році підписала зі Швецією контракт на тисячі ручних протитанкових гранатометів Carl‑Gustaf і сотні тисяч боєприпасів (поставки заплановано на 2024-2027 роки). Крім того, Данія замовила 115 одиниць CV9035, а Угорщина очікує на 4 додаткових JAS 39 Gripen (заплановані поставки – 2026 рік).

Вигідним аспектом у співпраці зі шведським ВПК є те, що шведи часто бувають відкритими до локалізації виробництв або їх елементів у країнах-клієнтах. Можна згадати домовленості з Угорщиною про відкриття в Будапешті центру авіаційних розробок, який спеціалізуватиметься на розробці авіоніки, інтеграції штучного інтелекту, технологій віртуальної реальності і програмного забезпечення для JAS 39 Gripen до кінця 2025-го. Інший приклад – локалізація виробництва CV-9035 у Словаччині.

Такий підхід одночасно посилює як Швецію, так і союзника. З одного боку, Швеція розширює свій оборонно-промисловий вплив, а з іншого – союзник отримує нові технології, робочі місця та підвищення власної обороноздатності.

Підготовка Швеції до можливої війни з РФ і потенціал Швеції для посилення НАТО

Підготовка Швеції у 2014-2022 рр.

У Швеції усвідомили загрозу з боку Росії раніше багатьох інших країн Європи. Після агресії Росії проти України у 2014 році Швеція почала відновлення концепту тотальної оборони і адаптацію до сучасних реалій. Поступово збільшували військові витрати, відновили призов, який тепер поширювався і на жінок, почали відродження системи цивільної оборони. Збройні сили почали перепрофільовувати з обмежених миротворчих місій в інших країнах на безпосередній захист Швеції від потенційного нападника.

На той час Швеція була позаблоковою країною, а тому у випадку нападу гарантії НАТО на неї не поширювались. Водночас Швеція була залучена у різні регіональні формати. У 2016 році у межах одного з таких форматів (NORDEFCO) всі п’ять нордичних країн (Швеція, Фінляндія, Данія, Норвегія, Ісландія) підписали угоду, яка дозволяє їхнім збройним силам використовувати повітряну, морську та сухопутну територію одна одної у мирний час. А в 2018-му Швеція підписала з Фінляндією меморандум щодо військової співпраці, який дозволяв державам у разі кризи чи війни спільно здійснювати оперативне планування.

Таким чином, Швеція не лише посилювала свою особисту здатність чинити опір потенційному нападнику. Вона намагалась створити для себе регіональну мережу союзних держав, які у випадку нападу хоча й не зобов'язані надсилати свої війська, але тим не менш надавали б допомогу.

Підготовка Швеції з 2022 року

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну показало, що хоча шведи правильно визначили загрозу раніше, тим не менш недооцінили її масштаби. Тому 7 березня 2024 року Швеція стала країною НАТО. Однак вступ до Альянсу не зупинив активної підготовки Швеції до можливої війни, а навпаки, стимулював її прискорення. Витрати на оборону були додатково переглянуті у бік збільшення і тепер мають становити 2,8% ВВП у 2026-му, 3,1% у 2028-му і 3,5% у 2030 році.

Урядом ухвалив рішення про створення у 2026-2028 рр. стратегічних запасів зерна на випадок війни. Створення таких запасів планується розпочати з найпівнічніших регіонів країни, а згодом поширити цю практику на решту країни. З точки зору уряду, якщо напад Росії на країну НАТО відбудеться, то війна не буде швидкою і можуть виникнути проблеми з забезпеченням доступу населення до продовольства.

Важливим аспектом підготовки Швеції до можливої війни є нарощування чисельності збройних сил. Станом на 2025 рік вони налічують близько 66 800 осіб. Шведська військова доктрина великою мірою спирається на резервістів, тому уряд планує поступово нарощувати кількість призовників: 10 тисяч щорічно до 2030 року і по 12 тисяч між 2032 і 2035 роками, щоб у 2030-му була змога, за потреби, виставити армію в 130 тисяч.

Багато рішень заплановані на період 2026-2035 роки, що свідчить про те, що Швеція поки не готова до можливої війни. Саме ця неготовність може слугувати одним з чинників, які мотивують Швецію так активно підтримувати Україну, починаючи від фінансових, військових і гуманітарних пакетів допомоги, завершуючи активною підтримкою на дипломатичній арені.

Що, якщо завтра війна?

Попри те, що наразі Швеція не готова до війни, потрібно виходити з того, що потенційний ворог не буде чекати, доки країни НАТО завершать всі необхідні приготування. Росія вже веде гібридну війну проти країн Альянсу. Лише за останній час можна відзначити створення перешкод для роботи GPS в Балтійському морі, заліт близько двох десятків дронів на територію Польщі, появу дронів над данським і норвезьким аеропортами, і найбільш зухвале – заліт трьох російських винищувачів на територію Естонії.Мапа траєкторії польоту російських винищувачів МІГ-31, що порушили повітряний простір Естонії

Таким чином Росія, з одного боку, перевіряє реакцію країн НАТО і те, чи можуть вони успішно протистояти, з іншого – намагається залякати їх з метою припинення ними підтримки України.

У випадку Данії виявилось, що вона не має такої можливості, тож Швеція надала країні антидронові системи для захисту саміту ЄС 1 жовтня. У 2026-му Швеція планує розгорнути гарматні зенітні системи у Латвії для протидії дронам. Таким чином Швеція вже робить свій внесок у захист союзників.

Однак гібридна війна і повноцінна війна – це не одне й те саме. Якщо Росія розпочне війну проти НАТО Швеції доведеться оперувати тими силами, що у неї будуть на той момент. Як вже згадувалось, наразі збройні сили Швеції налічують близько 66800 осіб, а крім того 5800 резервістів-офіцерів та 26500 представників територіальної оборони. Якщо говорити про кількість техніки, то наразі приблизні цифри такі:

Сухопутні сили: близько 110 танків Stridsvagn 122, які планується модернізувати до стандарту Stridsvagn 123A (2027-2030 рр.), 26 САУ і близько 6800 бойових броньованих машин, включно з бойовими машинами піхоти Stridsfordon 90 (CV90). Крім того, замовлено 44 нові танки Leopard 2A8 (Stridsvagn 123B), поставки яких очікуються у 2028-2031 рр. і 50 БМП CV9035 MkIIIC.

Військово-повітряні сили: 90 винищувачів JAS 39 Gripen в модифікаціях C i D, 1 в модифікації Е (до 2030-го планується отримання ще 59 модифікації Е), 6 транспортних літаків TP 84 Hercules, 2 літаки радіолокаційної розвідки S 100 D, 2 літаки радіорозвідки S 102, 1 важкий транспортний літак Boeing C-17, 2 літаки для перевезення вищого керівництва держави, 2 літаки TP 100, які можуть використовуватись як для перевезення особового складу, так і для спостереження, 1 тренувальний літак SK 60 і близько 50 гелікоптерів.

Військово-морські сили: 5 підводних човнів, 7 корветів, 9 тральщиків, 14 патрульних катерів. У 2031-2033 рр. очікується постачання ще 2 підводних човнів, а до 2028-го Швеція має отримати 20 нових десантних катерів.

Яким же силам Швеція разом з союзниками буде змушена протистояти, якщо Росія вирішить розпочати повноцінну війну з країнами НАТО? Насправді неможливо визначити, які сили Росія матиме станом на той момент, якщо він взагалі настане, які сили вона вирішить використати і чи в нападі будуть задіяні лише збройні сили Росії.

Якщо говорити про можливі сценарії війни Росії проти країн НАТО, то Москва може розпочати напад зі спроби взяти під контроль Сувалкський коридор (70-кілометрова смуга на кордоні Польщі і Литви, яка в разі потрапляння під контроль РФ з'єднає Калінінград з Білоруссю та відріже країни Балтії від решти країн НАТО) з території Білорусі, одночасно з вторгненням на територію Латвії та Естонії зі своєї території. Інший варіант – розпочати військово-морську операцію із захоплення трьох стратегічних островів: Готланд (Швеція), Борнхольм (Данія) та Аландський архіпелаг (Фінляндія).Готланд, Борнхольм та Аландський архіпелаг

Виходячи з того, що ці сценарії не є взаємовиключними, Швеція сама ризикує опинитись під ударом у разі початку війни (острів Готланд), і в такому разі у Швеції не буде вибору, окрім як оборонятись, розраховуючи на допомогу союзників по НАТО.

У випадку з Сувалкським коридором важко сказати, чи ухвалить керівництво Швеції рішення про надсилання власних військ: це залежатиме як від рішень, ухвалених урядами інших країн, що входять до НАТО, так і від того, хто буде при владі у Швеції на той момент.