Молдова планує виробляти власні дрони

Президент Молдови Мая Санду та Президент України Володимир Зеленський Джерело

Молдова заявила про наміри внести зміни до законодавства країни з метою залучення приватних інвестицій у власне виробництво дронів-перехоплювачів. Напередодні вона викликала російського повіреного в Молдові через влучання російського дрона в житловий будинок в румунському Галаці. Після цього в самій Молдові було виявлено уламки українського дрона після російського обстрілу.

Розбираємося, що змушує Молдову ініціювати переозброєння зараз і яку роль у цьому може відіграти Україна.

Від дронових інцидентів до оборонної реформи 

Після початку повномасштабного вторгнення в Молдові було зафіксовано численні випадки порушення повітряного простору країни через російські атаки по Україні. Це посилило занепокоєння щодо спроможності молдавських сил забезпечити безпеку країни власними силами.

Важливим дипломатичним маркером для Молдови став інцидент у румунському Галаці. Інцидент поєднав у собі два виміри — безпековий та дипломатичний. Передусім це стало для Кишинева черговим підтвердженням вразливості країн, що межують з Україною, до наслідків російських атак. Також після падіння російського дрона на житловий будинок в Румунії Молдова викликала повіреного рф у Молдові до МЗС для вручення ноти протесту. Цим кроком Молдова проявила чітку політичну солідарність з найбільшим прихильником молдавської інтеграції в ЄС та стратегічним партнером в його межах.

На цьому тлі президентка Молдови Мая Санду заявила про необхідність законодавчих змін, які дозволять розвивати оборонну промисловість країни. «Я доручила уряду, особливо після останніх інцидентів, підготувати зміни до законодавства. З одного боку, держава має виробляти такі дрони та антидрони, але з іншого — потрібно відкрити цю сферу й для приватного сектору», — заявила Санду. Цей крок має на меті дозволити країні залучати іноземні компанії для створення виробництв дронів на території країни. 

Ця ініціатива вписується в ширший процес підтримки молдавської безпеки з боку ЄС. Союз фінансує модернізацію молдавської ППО та безпеки в цілому з 2021 року, але зовнішньої допомоги недостатньо. Ініціатива, запропонована з боку президентки Молдови, має на меті створити саме власні можливості захисту. 

Однак для Молдови проблема полягає не лише у відсутності потрібного законодавства. Країна фактично не має сформованої оборонної індустрії, здатної швидко виробляти сучасні дрони-перехоплювачі. Тому ініціатива Санду залежатиме не тільки від політичного рішення, а й від того, чи зможе Кишинів залучити іноземні технології, приватний капітал і підготувати власних фахівців. 

Залучення українського досвіду

У своїй заяві Санду також наголосила, що Молдова має намір звернутися до України щодо питання виробництва дронів. «Українці найкраще перехоплюють дрони. Вони також мають найкращих експертів у світі. Звичайно, ми спробуємо отримати від них технології, наскільки у нас є можливості, тому що щоб мати змогу щось зробити з цією технологією, спочатку потрібно створити тут команду, тобто мінімум експертів для роботи. Саме тому ми провели переговори з урядом, з Міністерством оборони і попросили швидко рухатися в цьому напрямку», – зазначила Майя Санду. 

Кишинів у цьому питанні не є винятком: після початку повномасштабної війни Україна поступово перетворилася для європейських партнерів на джерело практичного досвіду у сфері дронів, антидронових систем і швидкого оборонного виробництва. У травні 2026 року Європейська комісія запустила процес створення EU-Ukraine Drone Alliance і прямо зазначила, що сильніша європейська дронова та антидронова спроможність має спиратися на уроки України. Латвія 9 червня 2026 року підписала з Україною окрему дронову угоду, яка передбачає залучення українських антидронових експертів, навчання, технологічний трансфер і спільне виробництво військового обладнання.

Враховуючи залученість України до європейського переозброєння, консультації Кишинева з Києвом щодо дронів-перехоплювачів варто розглядати як частину європейського тренду на використання українського бойового досвіду для побудови власних систем протидії дронам, що враховує досвід російсько-української війни.

Перспективи виробництва

Для Молдови виробництво дронів-перехоплювачів є спробою створити нову оборонну нішу з нуля. Кишинів не має достатніх власних технологій і кадрів, тому розраховує на модель, у якій держава відкриває правові можливості, приватний сектор і іноземні інвестори дають виробничу базу, а Україна може надати практичний досвід у протидії російським БПЛА. Міністр оборони Молдови Анатолій Носатий ще у 2022 році надав свою оцінку, зазначивши, що близько 90% військового обладнання має радянське походження і потребує заміни. 

Саме тому заяву Санду варто розглядати як спробу знайти компромісне рішення для обмежених можливостей країни з метою закриття проблеми реагування на дешеві ударні безпілотники, які залітають у молдавський повітряний простір. 

Водночас ініціатива Санду може зіткнутися з політичним спротивом. Для проросійських сил вона стане аргументом про нібито відхід Молдови від нейтралітету та втягування країни у війну. Однак потенційна критика не обмежується лише проросійським табором. Навіть серед частини обережних або проєвропейських виборців можуть виникати питання щодо вартості модернізації, ризиків ескалації з росією та прозорості оборонних інвестицій.

Висновок

Наслідки російської агресії проти України змушують Молдову переглядати власні оборонні спроможності. Повторювані інциденти з дронами показали, що країна не має достатніх інструментів для самостійного захисту повітряного простору, а її армія й оборонна інфраструктура досі залишаються обмеженими після тривалого недофінансування.

Ініціатива Санду не означає негайного запуску повноцінної дронової промисловості, але може стати першим кроком до створення правової бази для оборонного виробництва, залучення приватного сектору та іноземних технологічних партнерів.

Для України цей процес відкриває можливість посилити роль як джерела практичного досвіду для сусідніх держав. Консультації Кишинева з Києвом щодо дронів-перехоплювачів є частиною ширшого європейського тренду.