МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Дмитро Корнієнко, засновник Аналітичного центру RESURGAM.
Фото: AP/Omar Havana
Вчора, знову, активно почалося «Угорщина заблокувала кластери». Ця інформація та сама, що була і тиждень тому, і знову пояснювати по колу не бачу сенсу.
Єдине додам, що буде ще мінімум 4 рази, де ту саму інформацію опублікують як сенсацію. Пов’язано це з підготовкою до Ради ЄС, бо до того, як відбудуться зустрічі лідерів, посли ЄС зустрічаються двічі у Брюсселі: у середу та, зазвичай, у п’ятницю на так званих COREPER. Саме тому останні два тижні ми чули переважно щосереди та інколи, як зараз, у п’ятницю, що там щось «заблокували».
Тому, оскільки цих засідань ще буде мінімум 4, то ми ще, можливо, неодноразово почуємо одну й ту саму інформацію про «блокування». Хоча коректно це називати «не досягли згоди», оскільки це робочі підготовчі обговорення, де досягнення згоди є кінцевою ціллю, що складається з етапів процесу, на яких просто фіксують, що кінцевої цілі «поки» не досягли.
Щодо того, що нам не відкривають кластери, свою думку я висловив детально в минулих дописах, можу лише додати певні моменти.
Кластерна система була затверджена у березні 2020 року, і тому тільки країни, що розпочали перемовини про вступ після цієї дати, працюють за кластерним підходом. Решта, зокрема Чорногорія чи Сербія, керуються старим підходом на основі переговорних глав, оскільки розпочали процес до 2020 року.
Через це вибірка для порівняння в нас невелика, оскільки країн з активними саме кластерами (відкритим хоча б одним) є лише три: Албанія, Україна та Молдова.
Тож для порівняння нам доступна лише Албанія:
15 жовтня 2024 року Албанія відкрила перший кластер «Основи»;
17 грудня 2024 був відкритий кластер 6 «Зовнішні відносини»;
14 квітня 2025 був відкритий кластер 2, і так далі, впродовж року поступово були відкриті інші кластери.
За рік країна відкрила всі кластери, що вважалося феноменальним та рекордним результатом.
Нам же важливо зафіксувати, що між кластером «Основи» та наступним (причому мова лише про один) для Албанії пройшло 2 місяці, а між ними був проміжний звіт, у рамках якого Європейська Комісія зазначила для Європейського парламенту:
Албанія продовжує досягати прогресу в реформах у кластері «Основи», зокрема щодо комплексної реформи правосуддя та процесу перевірки, кінець якого насамперед неминучий, завдяки хорошим результатам у справах щодо боротьби з корупцією та збільшенню свого потенціалу у фінансових розслідуваннях проти організованої злочинності.
Тобто доступна нам практика кластерів демонструє, що між першим кластером та наступним (не кажучи про всі) Рада ЄС мала переконатись, що Албанія після відкриття кластера «Основи» продовжить реформування та не відбудеться відкат (в Брюсселі дуже не хочуть повторення історії з Туреччиною).
Так, каже, але є два моменти: цитату єврокомісарки з розширення Марти Кос викривлюють, адже мова йде про технічну складову, а не про «реформування», що має забезпечити політичну підтримку.
Почнемо із заяви Кос, на яку часто посилаються. Вона була зроблена 14 червня і звучить так:
«Тож нарешті ми зможемо відкрити перший кластер для обох країн. Чому? Тому що вони виконали свої зобов’язання, і справді настав час, щоб ми це зробили».
Мова тут про перший кластер, і далі друга частина, де вона каже:
«якщо ці країни виконують зобов’язання, то і ЄС також повинен це робити. Саме тому вона очікує, що в липні Євросоюз відкриє решту п’ять кластерів для України та Молдови».
Зафіксуйте тут ключове «якщо», тобто це її сподівання та очікування на основі першого кластера, а не заява, що Україна зробила «все».
Але так, є її ж заява про готову «технічну складову», за яку вона відповідає. Тобто це завершений двосторонній скринінг законодавства, скринінгові звіти, пакет benchmarks (умов, що були передані Україні у березні 2026 року). Тобто мова йде про технічну складову з боку Європейської комісії в першу чергу, яка переважно завершена і тому ЄК готова до відкриття.
Це підтверджується й заявою Кос 25 червня на форумі у Гданську:
«Технічно з боку Європейської комісії ми готові».
Для прикладу, Албанія відкрила наступний кластер після «Основ» у грудні 2024 року, а решту — аж впродовж року, хоча так само (як і у нас) технічна складова для відкриття всіх кластерів взагалі була готова ще з грудня 2023 року.
З листа Комісії до Європейського Парламенту:
Після перших міжурядових конференцій, проведених з двома країнами в липні 2022 року, скринінгові зустрічі з усіх шести кластерів були успішно завершені до грудня 2023 року.
Це щодо Марти Кос.
Воно складається з двох складових: технічної та політичної. І політична складова, тобто необхідність аргументувати переговорну позицію та довести, що не буде відкату (привіт, історія з НАБУ і САП), є таким же завданням українського уряду, як і правильно подати всі технічні складові.
Для прикладу, після заяви Кос 14 червня, вже 17 червня про можливість до липня відкрити всі кластери вийшла наступна стаття у ЗМІ:
Відкриття кластерів — це процес, який має базуватися на заслугах, з дотриманням всіх необхідних процедур, зокрема, детального обговорення умов вступу кожного нового члена з державами-членами ЄС, розповіли співрозмовники "Європейської правди".
Всі вони висловили сумнів, що відповідні дискусії завершаться до 14 липня — дати, яку Україна та посадовці Єврокомісії пропонують як можливу дату відкриття наступних кластерів для України та Молдови.
Тобто «детальне обговорення» — це такий же невіддільний процес, як і технічна підготовка документів, які, попри заяви про те, що «все готово», насправді ще не готові.
Один з дипломатичних співрозмовників "ЄвроПравди" спрогнозував, що найближчими тижнями [станом на 17 червня] посольство України в ЄС отримає листи від головуючої держави (Кіпру чи, скоріше за все, Ірландії, яка починає головування в ЄС з 1 липня) з проханням надіслати переговорну позицію щодо кожного кластера, але безпосередньо до відкриття кластерів 14 липня справа не дійде/не встигне.
Тобто зараз протягом цих тижнів надіслана, в кращому випадку, переговорна пропозиція, яка має пройти процес обговорення, щоб далі не було питань.
Та ж комісарка Кос:
«Перший кластер — це лише одна частина, нам ще залишилося відкрити п’ять. Така можливість є, але ми маємо, знаєте, визнати, що я відповідаю за технічну частину переговорів. Інший аспект (відкриття) — це політична динаміка в державах-членах».
Основи відкриваються першими та закриваються останніми саме через те, що це основний кластер, оскільки принцип роботи з ним будується на тому, що без поступу в ньому не відкриваються (хоча можна) і не закриваються решта кластерів. Навіть коли технічно може бути все готово.
Принцип називається Fundamentals First і звучить так: «Прогрес у кластері "Основи" визначатиме загальний темп переговорів про вступ як щодо відкриття, так і щодо закриття кластерів».
Це ж підтвердила комісарка Кос в інтерв’ю 25 червня:
"І відкриття кластера 1 означає, що ми можемо продовжувати цей процес. А перший кластер є найскладнішим. Тобто, як ви розумієте, наступним кроком для України є виконання проміжних критеріїв, особливо у сфері верховенства права. Це дуже великий обсяг роботи", — зазначила Кос.
І додала:
"Розширення — це не про встановлення дат, а про реформи. Наступні місяці будуть вирішальними, і Україні потрібно послідовно виконувати реформи",
— заявила представниця ЄС
Можна спростити цей принцип до такого: переконайте ЄС у власному поступі в основах — отримайте решту.
Так робила Албанія, яка у двомісячний період між відкриттям «Основ» і відкриттям наступного кластера (лише одного) почала процес перезавантаження суддів.
Під час відкриття першого кластера українська сторона теж запевнила Брюссель заявою віцепрем’єрки Стефанішиної:
"Україна не вимагає жодних спеціальних умов, перехідних заходів чи перехідних періодів щодо жодного розділу чи критерію в рамках Кластера 1 "Основи". Ми зобов’язуємося досягти результату, але маємо очікування, що виконання буде супроводжуватися прогресом з боку ЄС".
Що саме має досягти Україна, зафіксовано у 10 пунктах «плану Кос — Качка», що став основою перемовин з ЄС для відкриття «Основ». Це не означає, що треба зробити все з «Основ», щоб рухатися до відкриття інших кластерів, але треба зробити перші дії (політичні, а не тільки технічні), що стануть сигналом, що «ми рухаємось». Хоч щось.
Комісарка Кос 25 червня:
Це ж усе входить до першого кластера — "Основи". Це те, що стосується і держзакупівель, і судової системи, і системи антикорупційних органів. Усе це — частина програми реформ і також частина так званого плану "Кос — Качка" — десяти пунктів, які Україна має втілити для ефективнішої боротьби з корупцією. Це найскладніші питання для кожної країни-кандидата. Чому? Тому що доводиться змінювати всю систему, яка існувала багато років. На це потрібен час.
Про внутрішньополітичні мотиви ми детально проговорили раніше і не будемо на них зупинятися. Інша ключова політична відмінність у тому, що якщо Орбан саботував загалом українську євроінтеграцію, зазначаючи, що Україні не місце в ЄС, то уряд Мадяра офіційно запросив «більше часу для вивчення документів», зокрема тих, які ігнорував уряд Угорщини за Орбана, свідомо саботуючи процес. Тобто тут суто політико-технічний процес, а не шлагбаум, як з Орбаном. І такий же процес проходила Албанія щодо позиції Болгарії.
Тобто відмінність полягає в тому, що зараз це лише політичний процес з власною динамікою, а не безальтернативне блокування, яке втілював Орбан.
Рух позитивний. Рух до того, що зрештою буде відкрито, нехай не всі решта кластерів, а принаймні частину, і для цього є сигнали, які ми також можемо почути від Кос за результатом обговорень у п’ятницю:
Я рада, що дебати між лідерами про те, як швидко і в якій формі проводити вступ України, дуже живі в останні тижні", — заявила вона.
Наразі, як пояснила Кос, немає чіткого рішення, але є тези, щодо яких між державами-членами проглядається згода.
"Перший сигнал від держав-членів — це те, що принцип залежності від заслуг має зберегтися".
Тобто зараз відбувається цілком нормальний процес — обговорення та узгодження, який є такою ж невід’ємною частиною для відкриття решти кластерів, як і виконання технічної складової. І в рамках цього процесу наше (України) завдання якраз переконати країн-членів, у тому числі Угорщину, що ми досягаємо/досягнемо поступу в «Основах».
Це не означає, що для відкриття решти кластерів потрібно завершити фундаментальні реформи. Ні. Кластери можна відкрити й зараз, але політичним мотивом є принцип поступу в «Основах». Тобто Україна має дати сигнал в напрямку руху — реформ. Тобто політичний сигнал.
Албанія за 2 місяці між кластером «Основи» і відкриттям наступного кластера для такого сигналу почала перезавантажувати суди (точніше створила комісії на кшталт комісій доброчесності).
Його має продемонструвати уряд, але це точно не постійний акцент на тому, що «ми все виконали». Ми все виконали — це ми виконали лише технічну складову: зібрали всю необхідну інформацію, написали мотиваційний лист, поклали його в гарну папку та відправили на перемовини.
Тепер же потрібно зробити крок до 14 липня, який продемонструє поступ (мова, ще раз, не про результат, а хоча б про рух) в «Основах» і засвідчить, що ми «без виключень гідні», і тоді, навіть з урахуванням внутрішніх мотивів Мадяра, йому буде важко заперечити в рамках Європи щодо відкриття, бо є поступ.
Те, що ми бачимо, — це такий же невід’ємний і конструктивний процес, з яким працюють, а не ображаються. Тим паче ми як держава дали гарантії ще 15 червня, що реалізуємо для відкриття наступних кластерів певний «поступ» в «Основах».
Комісар із розширення Кос дала таку відповідь:
«Але варто зазначити, що [для процесу інтеграції] не має великого значення, коли саме відкриють ці блоки, адже потім нам доведеться вести переговори по кожному розділу окремо. Звісно, я розумію, що з політичного та психологічного поглядів це те, чого Україна дуже прагне й чого вона потребує».
Вам може бути цікаво
