Що означають перші навчання Коаліції охочих у Польщі

Дональд Туск. Джерело

13 липня Коаліція охочих за участю 37 країн оголосила про проведення восени 2026 року перших спільних військових навчань у Польщі. Вони мають перевірити готовність держав до можливого розгортання багатонаціональних сил в Україні після припинення бойових дій. Станом на сьогодні точний склад учасників багатонаціональної місії невідомий. 

Розбираємося, що саме буде відпрацьовано під час навчань, як до них ставляться країни Коаліції, зокрема Польща.

Що має відбутися

Перші навчання матимуть переважно штабний характер, на відміну від військових і польових, та будуть спрямовані на відпрацювання системи управління майбутніми багатонаціональними силами. Під час них учасники мають визначити, хто очолюватиме спільне командування, як розподілятимуться повноваження між державами, хто ухвалюватиме чутливі політичні й військові рішення, а також як здійснюватиметься координація авіації, розвідки, логістики та інших компонентів місії. У ширшій перспективі Коаліція має узгодити логістику, створення військових хабів і запасів, інтеграцію систем управління та координацію зі Генеральним штабом Збройних сил України. Остання дозволить забезпечити стійкий обмін інформацією та створити надійні механізми перевірки й контролю за військами з урахуванням новітнього бойового досвіду української армії.

Станом на зараз орієнтовною датою навчань є вересень 2026 року, проте місце та перелік учасників наразі невідомі. Втім, уже зрозуміло, що країни братимуть участь у підготовці майбутніх сил на різних рівнях. Велика Британія та Франція, які становлять військове ядро Коаліції охочих, у підписаній разом з Україною декларації закріпили за собою провідну роль у створенні багатонаціональних сил та передбачили можливість розгортання своїх і партнерських підрозділів на українській території після досягнення припинення вогню. 

Позиція Німеччини залишається обережною через її пацифістські настрої та побоювання ескалації війни. Берлін спочатку не планував долучатися до навчань, але згодом змінив рішення. Канцлер Фрідріх Мерц наголосив, що Коаліція повинна відігравати важливу роль у гарантіях безпеки, однак вид і масштаб німецького внеску окремо визначатимуть федеральний уряд і Бундестаг. Зазначимо, що з 2022 року Німеччина поступово посилює власну роль у підтримці України, й тому участь у навчаннях Коаліції охочих стане для Берліна новим рівнем залученості до стримування росії.

Італія натомість одразу виключила направлення своїх військових на територію України, але підтримала створення багаторівневих гарантій безпеки за умови добровільної участі кожної держави. Водночас Італія приєдналася до Інтегрованої антибалістичної коаліції, яка передбачає спільні дослідження, розроблення систем протиракетної оборони, обмін інформацією та пошук фінансування. Це означає, що італійський внесок полягатиме скоріш за все в посиленні ППО, промисловій кооперації та підтримці загальної архітектури безпеки. Ця роль є не менш важливою для України, ніж присутність європейських військових в країні.

Новий болгарський уряд в особі прем'єр-міністра Румена Радева  дистанціювався від Коаліції охочих і відмовився долучатися до її військово-фінансової діяльності. Й це — попри те, що міністр іноземних справ підписав декларацію у підтримку Коаліції.  Це пояснюється тим, що Румен Радєв прийшов до влади, зокрема, на обіцянках припинити військову підтримку України. За таких умов повноцінне приєднання Болгарії до Коаліції означало б для нього відхід від власної політичної позиції, відповідно до якої Софія не повинна постачати Україні озброєння. Крім того, Радєв послідовно виступає проти взяття Болгарією додаткових безпекових зобов'язань поза межами механізмів НАТО та ЄС — й якраз саме до таких форматів належить і Коаліція охочих.

Таким чином, Коаліція має врахувати різні ступені залученості країн для відпрацювання ефективних та узгоджених дій її військ. 

Місце Польщі

Польща не планує направляти власний контингент в Україну, однак претендує на одну з ключових ролей у роботі Коаліції охочих. Дональд Туск заявив, що Варшава має очолити логістичний та організаційний напрям майбутніх гарантій безпеки. Польський уряд також оголосив про підготовку інфраструктури для постійної присутності додаткових союзних сил поряд з американськими військами. Наявність необхідної інфраструктури, що розвивалася з 2022 року для підтримки України, дозволить Польщі ефективно виконати цю роль. Проте одночасно з цим польський уряд змінює форму підтримки України. На зустрічі Коаліції Дональд Туск заявив, що на цей момент пряма безоплатна допомога від Варшави Києву буде зменшена. Водночас він зазначив, що Польща залишатиметься важливим союзником України в регіоні.

Цей підхід пов’язаний із переорієнтацією польської оборонної політики на підготовку до захисту власного північно-східного кордону. Зараз польське Міністерство оборони працює над новим правовим режимом —  «станом повної готовності держави до війни». Цей проєкт має дозволити заздалегідь запускати процедури перекидання військ, підготовки стратегічної інфраструктури та прийому союзних сил. З одного боку, така переорієнтація якраз мала б посилювати зацікавленість Польщі в таких навчаннях. Але роль Польщі — це логістичний хаб. Вона починає накопичувати ресурси та тренувати армію, щоб захистити свою територію та логістичні маршрути. Навантаження нестимуть інші союзники, тоді як Польща займатиметься захистом своєї території. Навчання можуть стати першою практичною перевіркою моделі, за якою Варшава у випадку ймовірного нападу росії повинна одночасно забезпечувати східний фланг НАТО, приймати союзне підкріплення та підтримувати потенційне розгортання сил в Україні. 

Польща в цій системі залишатиметься важливим елементом без направлення власних військових до України, адже має стратегічно важливе розташування для забезпечення стабільних поставок усього необхідного Україні і союзникам. Це набуває особливого значення з огляду на російські погрози вважати іноземні сили в Україні законними військовими цілями, а також ризик диверсій, кібератак та інших операцій проти тилової інфраструктури коаліції. Альтернативою могла б бути Румунія, але через Карпати її пропускна спроможність, на жаль, є доволі обмеженою. У цьому сенсі Польща має перевагу: вона розташована на рівнині, має кордон із росією та вихід до Балтійського моря, через яке поставки зі США, наприклад, можуть здійснюватися швидше й простіше, ніж через Чорне море.

Роль польської підтримки України поступово зміщується від прямого донора та тилового хабу для України до передової країни для НАТО. Історичні суперечки, зміна ставлення польського суспільства до України та внутрішньополітичні цикли також впливають на можливості підтримки України Польщею. Проте загальна позиція Польщі залишатиметься незмінною — поразка України є неприйнятним варіантом для Варшави, тому допомога Києву продовжуватиметься. 

Значення для України

Для України ці навчання стануть індикатором того, чи здатні союзники розподілити між собою конкретні функції в межах спільного оборонного планування. Від цього залежатиме, чи зможе Коаліція швидко відреагувати на можливий повторний напад росії на Україну або іншу європейську державу, не повертаючись до політичних переговорів уже після початку кризи. Окремим елементом майбутньої системи стане інтеграція українського бойового досвіду, який дозволить союзникам адаптувати механізми координації та реагування до реалій сучасної війни. 

Висновок

Перші навчання Коаліції охочих означають зміну формату з політичного на військово-політичний, а також перехід від заяв до напрацювання практичних рішень на майбутнє. Якщо раніше європейці переважно обмежувалися навчанням українських військових і передачею озброєння, то зараз уперше розпочинається підготовка самих європейців до спільного розгортання.

Навчання стануть спробою союзників підготувати механізм гарантій безпеки та реагування після можливого припинення бойових дій, який можна буде запровадити одразу після досягнення домовленостей. Це дозволить заощадити час на нові переговори щодо складу сил, командування та логістики. Кінцевий мандат на розміщення контингенту залежатиме від України. Це також має посилити позиції України на майбутніх переговорах, оскільки будуть сформовані конкретні рішення щодо забезпечення миру та налагоджено співпрацю між військовими різних країн.

Одночасно навчання надсилають росії сигнал про готовність європейських держав брати участь у забезпеченні гарантій безпеки для України, що підвищує потенційні витрати для москви у разі спроби повторної агресії після припинення вогню. Для США ці навчання мають продемонструвати, що Європа переходить до нового етапу, на якому готує власні сили та готова брати на себе більшу частину відповідальності за майбутні гарантії безпеки, а не покладатися виключно на американські сили.