Візит Лукашенка до Китаю на тлі тиску росії

Самопроголошений президент Білорусі та Генеральний секретар ЦК КПК Сі Цзіньпін Джерело

29 червня 2026 року Лукашенко здійснив неанонсований візит до Пекіна, де провів переговори із Сі Цзіньпіном. Це вже 17-й візит Лукашенка до Китаю, але важливим є момент, у який він відбувається. Зустріч відбулася через три дні після закритих переговорів Лукашенка з путіним на Валдаї, звідки білоруський лідер полетів прямо до Китаю.

Сі назвав відносини двох країн «залізною дружбою».

Розбираємося, що стоїть за цим візитом на тлі зростаючого тиску кремля на Мінськ і як це може вплинути на Україну.

Що цьому передувало

З початку 2026 року кремль веде кампанію тиску на Лукашенка, домагаючись дозволу запускати по Україні більше дронів з білоруської території, а також розглядає відкриття нового фронту на заході країни або проведення операції проти сусідів по НАТО. Головним важелем тиску москви залишається фінансова залежність Мінська, адже Білорусь критично залежна від поставок дотаційної нафти з росії та російських портів для постачань калію та інших товарів на світовий ринок. 

Паралельно наростав тиск і з боку Києва. 19 червня Зеленський дав Лукашенку тиждень на демонтаж ретрансляторів, які використовували для наведення російських дронів-камікадзе на цілі в Україні. Вже 24 червня підтвердив, що робота обладнання була  зупинена. 

Чому Китай не альтернатива росії

У заяві МЗС Китаю наголошується, що Пекін підтримує Білорусь у захисті її суверенітету, незалежності й територіальної цілісності. Ця заява виглядає як непрямий сигнал москві. Хоча Пекін навряд чи прагнув відкрито протиставляти себе росії, таким чином він намагається дати простір для маневру Лукашенку. Це дозволяє Китаю уникнути позиціонування своєї присутності в Білорусі як загрози статусу кремля в регіоні, водночас дає останньому сигнал, що росія повинна утриматися від втягування Білорусі в конфлікт.

Але попри цю близькість Мінська й Пекіна, Китай не є для Лукашенка хоча б якоюсь серйозною заміною росії. Він дає Білорусі додатковий зовнішній ресурс для маневру — інвестиційний, технологічний і дипломатичний. Так, китайсько-білоруський індустріальний парк «Великий камінь» став майданчиком для китайських інвестицій, логістики й промислових проєктів. Під час зустрічі із Сі Лукашенко наголосив на важливості співробітництва з Китаєм, так 2026–2027 роки були оголошені роками промислової співпраці. 

При цьому росія залишається головним джерелом стабільності режиму у Мінську та доступу до ключового ринку для білоруської продукції. Економічна залежність Мінська від москви після початку повномасштабної війни лише посилилася. Після 2020 року частка російської федерації у зовнішній торгівлі Білорусі зросла — з 49% у 2021 році до 60% восени 2022 року. А вже у середині 2023 року вона становила 70%. При цьому вважалося, що її частка у білоруському експорті перевищувала 90%. 

Після початку ударів ЗСУ по нафтопереробній та паливній інфраструктурі росії важливість Білорусі для неї трохи збільшилась. Проте потужностей нафтопереробки Білорусі заледве вистачить на покриття дефіциту в московській області за умов повного ігнорування власних потреб. Для Лукашенка це має подвійний ефект - з одного боку це дає короткострокові економічні вигоди, з іншого боку це все ще паливо вироблено з російської нафти тому залежність все одно залишається без змін. Таким чином Лукашенко може використовувати Китай як спосіб зміцнити власну переговорну позицію перед кремлем, але не як інструмент виходу з російської орбіти.

Вплив на Україну та висновки

Для України значення цього візиту полягає в тому, що Білорусь залишається полем конкуренції зовнішніх впливів, перебуваючи в полі впливу росії. 

Лукашенко намагається уникати прямої участі у війні, про що свідчить демонтаж ретрансляторів після ультиматуму Зеленського, й візит до Пекіну знижує цей ризик. Але водночас москва зберігає можливість поступово втягувати Білорусь у конфлікт іншими способами.