Навіщо США відновлюють контакти з Білоруссю

Олександр Лукашенко вітає Джона Коула, представника президента США Дональда Трампа, під час зустрічі в Мінську, Білорусь. Фото: Суспільне Медіа

Розбираємося, чому відбувається таке активне потепління у відносинах США та Білорусі. 

Що цьому передувало

Після президентських виборів 2020 року, у яких перемогла Святлана Ціхановська, та подальших репресій з боку Лукашенка, який відмовився визнавати результати, у 2021 році ЄС та США ввели санкції проти державних установ та банків країни. Пізніше вони також ввели санкції на експорт білоруського калію на міжнародний ринок, що забезпечував значну частку щорічного світового експорту калію.

Коли у 2025 році Трамп призначив свого колишнього адвоката Джона Коула на посаду посланця з питань Білорусі, той вже восени зустрівся з Олександром Лукашенком. Результатом зустрічі стало зняття санкцій з білоруської авіакомпанії «Белавіа» в обмін на звільнення 52 політв’язнів. Таке призначення виглядає як спроба вибудовувати окремий канал взаємодії з Мінськом окремо від росії та ще більше віддалити Мінськ від москви на фоні все більшої економічної та політичної залежності першого від другої, особливо враховуючи їхню Союзну державу.  

Питання добрив 

Після введених санкцій на виробників калію з Білорусі на світовому ринку відчутно зменшилася пропозиція добрива. З початком операції США в Ірані через блокування Ормузької протоки сталася затримка постачання не тільки нафти, а й скрапленого газу та сірки (побічний продукт нафтовидобування), які використовуються при виробництві добрив. Це призвело до росту ціни на добрива та погіршило й без того погане становище американських фермерів, які переживають економічні труднощі вже 2 роки поспіль. Саме вони становлять значну частку електорату Трампа. Саме через них раніше у грудні 2025 року США зняли санкції з білоруських підприємств-виробників калію, таких як  «Білоруськалій» та інші.

Розподіл електорату на виборах 2022 року у США за типами населених пунктів. Джерело

Реакція Литви

У відповідь на пропозицію США президент Литви Гітанас Науседа заявив, що для проведення зустрічей між Литвою та Білоруссю остання має виконати декілька попередніх умов. І водночас наголосив, що питання зняття санкцій вирішуватиметься на рівні ЄС. 

Водночас всередині Литви немає одностайності щодо надання дозволу на транзит білоруського калію. Так, лідер партії Німанська зоря, що входить до правлячої коаліції разом з партією Свобода і справедливість, Ремігіюс Жемайтайтіс, вважає, що Литва повинна покращити економічні відносини з Білоруссю та відновити транзит білоруських добрив. Політик аргументує це економічним інтересом Литви, адже так країна зможе отримувати прибутки від торгівлі та інвестувати гроші у власну оборону, а не фінансувати російську агресію, як відбувається зараз. «Сьогодні, пропускаючи білоруські добрива через російські морські порти та залізниці, ми вливаємо гроші в її бюджет. Нам потрібно дозволити транзит добрив та інших елементів з Білорусі через територію Литви. Давайте мати економічні відносини та заробляти на цьому гроші, щоб ми могли фінансувати оборону», — каже Реміґіюс Жемайтайтіс.

Реакція білоруської опозиції та України

Щодо можливого відновлення економічних відносин між Литвою та Білоруссю, то Денис Кучинський, радник лідерки білоруської опозиції Святлани Ціхановської зазначив, що «на нашу думку, зараз не час для Литви пропонувати Лукашенку якісь політичні чи економічні поступки, такі як політичний діалог чи транзит калійних добрив».

Україна, яка зараз змінила підхід до Білорусі та вибудовує комунікацію з білоруською опозицією, ввела санкції проти Лукашенка. Для України зняття з Білорусі санкцій структурно не несе загрози: подібні кроки США є спробою зменшити залежність Білорусі від росії та одночасно отримати економічну вигоду від стабілізації ринку добрив у світі. 

Водночас росії вигідно, якщо білоруський калій повернеться на світовий ринок. З огляду на глибоку економічну інтеграцію двох країн у межах Союзної держави, частина російської продукції або фінансових потоків може маскуватися під білоруські, зокрема через спільні логістичні маршрути, перереєстрацію експорту та використання білоруських банків. Це дозволить знижувати санкційний тиск, зберігати доступ до зовнішніх ринків і частково відновлювати валютні надходження, навіть за умов формального збереження обмежень щодо росії. Також Білорусь зможе використати прибутки білоруських виробників та банків для обслуговування 800 млн доларів боргу країни перед росією. 

Висновки

Потепління між Мінськом та Вашингтоном є насамперед спробою розв'язати економічні проблеми. Зокрема, стабілізувати ринок добрив та знизити тиск на фермерів — важливу частину електорату Дональда Трампа. Такий спосіб розв'язування економічних проблем в цілому вкладається у вже усталену практику поведінки чинної адміністрації у Вашингтоні. Паралельно з економічним виміром США просуває гуманітарний вимір питання  —  домовляється про звільнення політв’язнів.

Водночас реалізація цього сценарію обмежується санкційною політикою ЄС, яка визначає позицію Литви, що робить відновлення транзиту білоруського калію малоймовірним у короткостроковій перспективі. 

Проте найімовірніше США продовжать шукати шляхи виходу білоруського калію на світовий ринок. При цьому подібне виокремлення білоруського треку свідчить про готовність чинної адміністрації співпрацювати з авторитарними режимами, які знаходяться під санкціями,  та навіть скасовувати деякі санкції, якщо це несе економічні вигоди для США та Трампа. Водночас ЄС також не виключає взаємодії з такими країнами, однак діє значно обережніше, прив’язуючи будь-які послаблення до політичних змін в країні та зберігаючи загальну санкційну рамку.

Для України подібні кроки США не несуть прямої загрози, але розширюють можливості росії щодо обходу санкцій, яка може отримати від Білорусі повернення боргу для наповнення свого воєнного бюджету.