НАТО шукає рішення для ураження ворожих аеродромів

Ураження російських літаків в ході операції СБУ “Павутина”. Джерело:

19 червня Командування НАТО з питань трансформації та Спільний центр НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти оголосили про проведення конкурсу Persistent Airfield Denial («Тривале унеможливлення використання аеродрому»). Конкурс спрямований на пошук технічних рішень, що допоможуть обмежити використання аеродромної інфраструктури та авіації противника на тривалий час. Минулого року такі конкурси проводилися для пошуку шляхів протидії КАБам та дронам на оптоволокні. 

Пояснюємо умови конкурсу і те, чому це важливо для НАТО та України.

Умови конкурсу

НАТО запрошує до участі в конкурсі виробників озброєнь, стартапи та інженерні команди з країн Альянсу та України. Однією з умов є те, що штаб-квартира учасника має бути розташована на території країни НАТО або України, а члени команди — мати громадянство однієї з цих держав. Для авторів трьох найкращих рішень передбачено⁠ призовий фонд у 250 тис. євро.

Відповідно до правил конкурсу, запропоновані рішення повинні забезпечувати ураження літаків, злітно-посадкових смуг, складів паливно-мастильних матеріалів, боєприпасів та інших об'єктів наземної інфраструктури. Крім того, вони мають бути здатними діяти на відстані не менше 150 км, протидіяти впливу ворожої РЕБ, функціонувати без зв'язку з оператором і супутникової навігації та працювати за будь-яких погодних умов упродовж року.

Рішення має бути реалістичним, доступним для швидкого розгортання та  готовим до реалізації протягом 12 місяців після завершення випробувань. 3 вересня у Варшаві журі сформує список із 10 найкращих пропозицій, які перейдуть далі в конкурсному відборі. Після цього команди мають надати прототипи рішень, аби через 1,5 місяця можна було поставити першу версію з мінімальним функціоналом.

Критерії, на які журі звертатиме увагу під час оцінювання пропозиції, і важливість кожного з аспектів. Джерело:

Існує ще один важливий нюанс: НАТО залишає за собою право зробити подані рішення і деталі рішень публічними або передати їх третім сторонам без додаткових обмежень.

Чому важливо для України та НАТО

Ідея конкурсу, вірогідно, натхнена операцією Служби безпеки України «Павутина» , проведеною 1 червня 2025 року, під час якої СБУ за допомогою дронів уразила 41 російський літак на території декількох військових аеродромів росії. Вірогідно, у НАТО дійшли висновку, що превентивне ураження авіації та аеродромної інфраструктури противника є ефективнішим способом захисту, ніж протидія повітряним атакам виключно засобами ППО. Конкурс розвиває цю ідею: замість операції, підготовка якої зайняла в України більше ніж півтора року і після якої ворог вживатиме заходів, щоб не допустити її повторення, йде пошук технічних засобів, які дозволять системно досягати подібного ефекту.

Вище було зазначено, що НАТО залишає за собою право передати пропозиції третій стороні, в цьому випадку, очевидно, Україні. Так було і з конкурсом з протидії КАБам: рішення, запропоновані трьома різними фіналістами – французькими стартапами Alta Ares, Atreyd та німецьким Tytan – були використані для створення ешелонованої оборони ППО України. 

Такий підхід є взаємовигідним для України і НАТО. Україна посилює здатність протистояти росії завдяки технологічним рішенням, частково профінансованим із боку НАТО. Їхнє використання в умовах активної війни дозволить виявляти недоліки та вдосконалити ці рішення на практиці. У результаті НАТО отримує більш надійні технологічні рішення, перевірені безпосередньо на полі бою. Якщо Україні вдасться за допомогою цих рішень завдати суттєвих втрат російській авіації, це відтермінує можливість росії перейти до агресії проти країн НАТО після замороження російсько-української війни. Про те, як росія розбудовує військові бази біля північного і східного флангів НАТО, можна прочитати у нашому матеріалі.

Втім, варто враховувати, що ці рішення спрямовані проти росії. Тому, ймовірно,  вона після оголошення фіналістів розгорне проти них спецоперації — від пошкодження чи знищення їхніх виробництв або майна до спроб фізичного усунення. Реалістичність цього підтверджують російські операції проти болгарського виробника озброєння EMCO та спроби отруєння його власника Еміліана Гебрева, а також замах на вбивство генерального директора Rheinmetall Арміна Паппергера.

При цьому основною метою росії, ймовірно, буде не завадити реалізувати рішення, запропоновані на конкурсі, а залякати потенційних майбутніх учасників подібних конкурсів. Водночас нове рішення уряду України — відкрити партнерам доступ до інформації про російські зразки зброї шляхом створення порталу TrophyLab  — посилить  обороноздатність партнерів.

Висновки

Російсько-українська війна дедалі більше виступає як середовище, що формує стандарти майбутніх воєн і впливає на те, в розробку яких військових технологій інвестує НАТО. Так, ініціатива Persistent Airfield Denial відображає інтеграцію українського досвіду ударів по ворожій військовій інфраструктурі в оборонне планування НАТО. Це закріплює Україну як ключовий елемент циклу «розробка — тестування — бойова перевірка — модифікація» для рішень Альянсу.