Російський безпілотник в Румунії як тест для НАТО

Президент Румунії Нікушор Дан Джерело

29 травня під час російської атаки по Україні російський безпілотник порушив повітряний простір Румунії та влучив у житловий будинок у місті Галац, поранивши жінку та дитину. Удар викликав різку реакцію з боку посадовців ЄС та представників інших країн. «Зіткнення російського безпілотника з житловим будинком у місті Галац стало грубим і серйозним порушенням суверенітету Румунії та європейського повітряного простору», — заявила голова європейської дипломатії Кая Каллас.

Розбираємося, як цей удар може змінити підходи до оборони території НАТО та яку роль у цьому відіграє Україна. 

Реакція Румунії

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну російські безпілотники щонайменше 28 разів порушували повітряний простір Румунії. Однак до цього інциденту Бухарест і НАТО переважно описували такі випадки не як навмисну атаку на країну-члена Альянсу, а як небезпечні наслідки російських ударів по українських дунайських портах, які потребують моніторингу, дипломатичної реакції та посилення ППО. Цього разу ситуація була іншою: дрон із бойовою частиною влучив у житловий будинок, унаслідок чого були поранені цивільні. 

Інцидент у Галаці змінив рівень загрози для сусідніх з Україною країн і вимагав іншої відповіді. Міністерство закордонних справ Румунії заявило, що удар російського безпілотника є «серйозною і безвідповідальною ескалацією з боку рф». Важливою зміною реакції стало закриття генерального консульства росії в Констанці та оголошення персоною нон грата російського генерального консула. Через це в країні залишаються тільки посольство рф у Бухаресті та консульський відділ при ньому — тобто дипломатична присутність росії в країні значно зменшилася.  Таким чином, Румунія перейшла від переважно процедурної реакції на події до чіткого політичного тиску, обмежуючи представництво росії в країні.

Реакція Європи

Європейська реакція в цілому була єдиною. «Цей безрозсудний вчинок є прямим наслідком війни агресії Росії проти України. У зв'язку з цим ми ще більше збільшимо ціну для москви та підірвемо її військову машину, посилюючи санкції. Ми також працюватимемо з нашими міжнародними партнерами, щоб чинити тиск на росію, щоб вона припинила цю війну»,  — йдеться у заяві Каї Калас, високої представниці ЄС із закордонних справ та політики безпеки. Подібна реакція може стати додатковим політичним аргументом для тих країн ЄС, які наполягають на прискоренню нарощування тиску на росію.

Країни східного флангу ЄС також виступили з різкою критикою росії та підтримкою Румунії. Польща висловила солідарність з народом Румунії та заявила, що буде відповідати скоординовано зі своїми союзниками по НАТО. Литва закликала зміцнити східний фланг НАТО та підтримати Україну. «росія продовжує наражати цивільних на небезпеку та випробовувати межі НАТО. Литва твердо стоїть поруч із нашим союзником Румунією. Ми маємо без зволікань зміцнити й посилити східний фланг НАТО. Ми маємо збільшити підтримку України та посилити тиск на росію», — заявив міністр закордонних справ Литви, Кястутіс Будріс. Подібні висловлювання свідчать, що країни східного флангу сприймають удар по Галацу не тільки як виклик для НАТО, але й як частину російської тактики поступового розмивання меж безпеки Альянсу через провокації на межі прямої війни.

Реакція Франції, яка має на території Румунії військовий контингент у 1500 солдатів, не обмежилася лише засудженнями. МЗС Франції викликало посла росії в Парижі для пояснення інциденту. «Ми маємо справу з безвідповідальним вчинком, пов’язаним із дроном, і це не перший випадок. Кілька разів російські дрони та інші літальні апарати порушували повітряний простір Європейського союзу та НАТО», — сказав міністр закордонних справ Жан-Ноель Барро. З огляду на майбутній саміт НАТО в Анкарі 7–8 липня 2026 року, інцидент у Галаці може стати додатковим аргументом для обговорення протидронової оборони та підвищення спроможностей східного флангу.

Юридичні й технічні обмеження оборони 

Міністерство оборони Румунії у своєму коментарі до інциденту зазначило, що румунські військові не отримали дозволу збивати безпілотник та мали недостатньо часу на реагування на загрозу. «Перше обмеження, яке ми маємо, є юридичним, а саме те, що ми не можемо стріляти таким чином, щоб снаряд, або наслідки його застосування впливав на повітряний простір сусідньої країни. Крім того, для ураження повітряної цілі потрібен певний час, який включає виявлення, класифікацію та ураження. 4 хвилини, які ми мали в своєму розпорядженні, були надзвичайно короткими», — сказав бригадний генерал Георге Максим. 

Це підводить до проблеми, з якою стикаються НАТО та його країни-члени — складна процедура погодження та відсутність відповідних засобів перехоплення. Тому попри заяву генерального секретаря НАТО Марка Рютте про готовність Альянсу захищати «кожен сантиметр території країн-членів», ефективність поточних можливостей Альянсу залишається обмеженою, і це також бачить росія.

У 2025 році Румунія та Польща зробили перші кроки до впровадження недорогих американських перехоплювачів MEROPS, перевірених в Україні. Проте на момент інциденту засіб ще перебував на стадії перевірки на відповідність стандартам НАТО та не був прийнятий на озброєння. Це піднімає питання необхідності спрощення бюрократичних процесів всередині Альянсу та залучення України до обміну необхідним досвідом, зокрема в галузі інтеграції нових видів зброї та боротьби з  безпілотниками.

Реакція України

На екстреному засіданні ради ООН Україна засудила росію,  висловила підтримку Румунії та наголосила на системній риториці ескалації та погроз з боку росії. «Це була ще одна спроба перевірити рішучість наших сусідів, дослідити реакцію та побачити, як далеко може зайти росія, наближаючи свою агресивну війну до території союзних держав», — заявив постійний представник України при ООН Андрій Мельник.

Володимир Зеленський також висловив підтримку Румунії та запевнив, що Україна «готова підтримати безпеку Румунії» та обговорити взаємодію між військовими двох країн. Поступові провокації росії на території Альянсу дають Україні можливість просувати свій досвід у війні як незамінний для зміцнення обороноздатності та безпеки країн-членів НАТО. Поступова інтеграція України до оборонних навчань НАТО та залучення нашої експертизи стають для Альянсу необхідністю для забезпечення власної безпеки та відповіді на російську гібридну війну. 

Важливим кроком, до якого має йти українська дипломатія, є переговори з Румунією та країнами східного флангу НАТО для створення єдиного простору ситуаційної обізнаності між системами ППО України та НАТО. Досягнення домовленості про частковий захист українського неба силами Альянсу навряд чи можливе з огляду на страх ескалації в країнах НАТО. Проте обмін необхідною інформацією та досвідом з Україною стане для України та НАТО важливою віхою в інтеграції військових сил.

Висновок

Удар російським безпілотником по румунському місту Галац показав обмеження нинішньої моделі оборони НАТО. Альянс може заявляти про готовність захищати кожен сантиметр своєї території, однак російські дрони становлять гібридну загрозу, яка перебуває в сірій зоні між випадковим інцидентом і прямою агресією. Відповідно, механізми реагування на таку загрозу ще не повною мірою передбачені протоколами країн НАТО. Саме тому відповідь, найімовірніше, полягатиме не в негайному «закритті неба», а в поступовому нарощуванні протидронової оборони, адаптації правил реагування та глибшій координації з Україною. Для Києва це відкриває можливість показати, що український досвід боротьби з російськими дронами є не лише частиною оборони України, а й елементом безпеки східного флангу НАТО.