Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
Прем'єр-міністр Румен Радев Джерело
10 червня прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев заявив, що уряд припиняє надання Україні зброї з резервів болгарської армії. Він пояснив це тим, що Болгарія «вже дала достатньо», зазнає соціально-економічних втрат від війни, а мир, на його думку, не може бути досягнутий військовим шляхом.
Розбираємося, чому було прийнято це рішення та які його наслідки.
Чинний прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев — колишній президент країни (2017–2026) та екс-командувач Військово-повітряних сил Болгарії.
Радева часто описують як політика з проросійською або принаймні лояльною до Москви позицією. Він неодноразово критикував передачу зброї Україні, виступав проти концепції «миру через силу» та просував тезу, що війну потрібно завершувати через переговори з росією. «Я був би радий, якби Європа нарешті погодилася розпочати переговори з Росією; і не просто розпочати — Європа мала б виступити лідером у цих переговорах», — заявив прем’єр-міністр журналістам у Парижі в травні 2026 року. Тому припинення передачі Україні зброї є продовженням політичного курсу Радева на обмеження військової підтримки України та орієнтацію на переговори з росією.
Заяву Радева підтримав міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов. Посадовець заявив, що з 8 травня Україна не подавала жодних запитів до Міністерства оборони щодо озброєння. У доповіді про пріоритети Міністерства Стоянов заявив, що Болгарія не планує надавати більше зброї українській армії. «Ми вже чітко дали зрозуміти, що війна в Україні не буде вирішена на полі бою. Ми спостерігаємо війну на виснаження, і скільки б зброї не накопичувалося, єдиним результатом є втрати людських життів. Час сісти за стіл переговорів. Час прагнути справедливого миру, який визначено обома сторонами. Звичайно, роль Європейського союзу надзвичайно важлива», — сказав Стоянов.
Ще жорсткішу позицію зайняла партія Відродження — ультраправа націоналістична сила на чолі з Костадіном Костадіновим, яку часто пов’язують із проросійською риторикою, євроскептицизмом та критикою членства Болгарії в НАТО. На відміну від урядової лінії Радева і Стоянова, яка формально стосується передусім запасів болгарської армії, Відродження пропонує значно ширше обмеження: заборонити не лише прямий продаж зброї Україні, а й її реекспорт через треті країни. Це досить критично, бо саме через промислові контракти, посередників і реекспорт Болгарія раніше могла залишатися важливим джерелом боєприпасів для України навіть тоді, коли прямі поставки були під питанням. Тому ініціатива Відродження є для України небезпечнішою.
Водночас частина болгарської опозиції ставить під сумнів аргумент уряду про те, що припинення постачань пов’язане із низькою забезпеченістю армії самої Болгарії. «Реальність така, що дуже невелика частина боєприпасів, які Болгарія відправляє до України, надходить зі складів болгарської армії — близько 2%. Решта надходить від болгарської промисловості, від заводів», — пояснив депутат від Демократичної Болгарії Івайло Мірчев. За його словами, постачання зі складів компенсуються через Європейський фонд миру (European Peace Facility, EPF; фінансовий інструмент ЄС), а продукцію болгарської промисловості оплачує українська сторона. Щобільше, болгарська опозиція звинувачує його в грі для внутрішньої аудиторії та проросійського електорату: «Поточні рішення Болгарії, ймовірніше, відповідають бажанням володимира путіна», — зазначив Мірчев.
30 березня цього року Володимир Зеленський і тодішній прем’єр-міністр Болгарії Андрей Гюров підписали в Києві безпекову угоду терміном на десять років. Документ передбачає закріплення військової допомоги Україні, розвиток оборонно-промислової співпраці, спільне виробництво дронів і боєприпасів, а також спільні дії в Чорноморському регіоні.
Оцінити точний масштаб допомоги Україні складно, оскільки частина інформації залишається засекреченою, а значна частина постачань раніше здійснювалася не через прямі міждержавні поставки, а через болгарську оборонну промисловість, посередників і треті країни. Відомо, що з початку повномасштабної війни Болгарія надала Україні 13 пакетів допомоги, до яких входили боєприпаси, бронетехніка, самохідна артилерія та засоби протиповітряної оборони. Крім того, болгарські виробники постачали озброєння через європейських посередників. У 2022 році Софія схвалила експортні угоди на суму понад 1 млрд левів (приблизно 511,3 млн євро), значна частина яких була спрямована до Польщі як до одного з головних логістичних хабів допомоги Україні.
Радев під час президентства критикував передачу зброї Україні та конфліктував із попередніми урядами, які підтримували військову допомогу Києву. Однак президент у Болгарії має обмежені повноваження, тому його позиція раніше радше виконувала функцію політичного стримування або критики проукраїнського курсу уряду, але не визначала його загальний курс. Вже після того як Радев очолив уряд, ця лінія перейшла в площину офіційної політики з акцентом на переговорах з росією та поступовим обмеженням підтримки України.
Формально угода про співпрацю між Україною та Болгарією залишатиметься в силі, однак позиція Радева показує, що її практичне виконання залежатиме від внутрішньої політики в самій Болгарії. Важливість Болгарії для України полягає у наявності виробництва озброєння та боєприпасів радянських зразків, що досі використовуються українською армією.
Для України це означає, що ризик полягає більше у можливому гальмуванні оборонних проєктів співпраці, зокрема виробництва зброї та постачання боєприпасів радянських стандартів, які залишаються потрібними українській армії.
Рішення Радева про припинення постачання зброї зі складів стало продовженням його політичної лінії. Офіційно позиція Радева аргументується станом запасів болгарської армії, проте де-факто відповідає проросійській позиції політика з метою перенести акцент на переговори з росією та зупинити постачання зброї Україні. Він ще під час президентства критикував військову допомогу Києву. Посада прем’єра дала йому більше можливостей перетворювати цю лінію на урядову політику.
Поки що рішення уряду стосується резервів болгарської армії, тому говорити про критичні зміни для України зарано. Але якщо під тиском проросійських сил Софія почне обмежувати ширші канали постачання, наслідки можуть бути значно серйознішими. В такому разі Україна ризикуватиме втратити не лише окремі партії озброєння, а й частину інфраструктури оборонної кооперації.
Вам може бути цікаво