Фарерські острови готуються до зони вільної торгівлі з Китаєм

Міністр закордонних справ Фарерських островів Бардур а́ Стейг Нільсен і заступник міністра торгівлі Китаю Лін Цзі пвдписують угоду про взаємне розширення доступу до ринків. джерело:

21 жовтня міністр закордонних справ Фарерських островів Бардур а́ Стейг Нільсен і заступник міністра торгівлі Китаю Лін Цзі підписали у Пекіні угоду про взаємне  розширення доступу до ринків. Наступного дня Нільсен оголосив, що Китай готовий розпочати переговори щодо укладення угоди про вільну торгівлю.

Пояснюємо мотиви сторін під час укладення і як це впливає на Україну.

Мотиви Фарерських островів 

Фарерські острови – самоврядна територія у складі Королівства Данія, економіка якої великою мірою залежить від експорту риби та рибопродуктів. Детальніше про їхній правовий статус та особливості економіки можна прочитати у нашому матеріалі. Мотивацію Торсгавна до поглиблення економічних відносин із Пекіном можна розглядати у двох вимірах: політичному та економічному. 

Політична складова пов'язана з прагненням Фарерських островів поступово зменшувати залежність від Данії та розширювати власну самостійність. У перспективі це має створити передумови для здобуття незалежності від Данії. Одним із проявів цього курсу стало прагнення отримати окреме представництво в міжнародних організаціях. У вересні 2025 року Фарери через Верховний суд Данії домоглися права бути самостійно представленими у Світовій організації торгівлі, а 20 листопада направили відповідну заявку. Про те, як архіпелаг домагався підвищення свого статусу в органах Нордичної співпраці, можна прочитати в нашому матеріалі. У цьому контексті налагодження міцних економічних відносин з однією з найсильніших економік світу можна розглядати як один з елементів підготовки економіки Фарерських островів до майбутньої незалежності.

Економічна складова полягає у прагненні розширити ринки збуту фарерської продукції. Станом на 2025 рік на Китай припадало 6,5% товарного експорту Фарерських островів, переважно риби та морепродуктів, що робило його сьомим за величиною ринком збуту фарерської продукції.

Загалом Фарерський бізнес позитивно ставиться до поглиблення економічних відносин з Китаєм, хоча в науковому середовищі лунають застереження, що інтерес Пекіна до архіпелагу може мати не лише економічні, а й геополітичні мотиви.

Фарерські острови прагнуть укласти з Китаєм угоду про вільну торгівлю щонайменше з 2019 року. Тоді цього не вдалося досягти, оскільки китайський посол почав погрожувати фарерському уряду, вимагаючи, щоб саме Huawei отримала контракт на розбудову мережі 5G на островах в обмін на укладення угоди про вільну торгівлю. Фарерські острови не піддалися, і контракт зрештою отримала шведська компанія Ericsson. 

Втім, невдала спроба 2019 року не припинила зусиль Фарерських островів із поглиблення торговельних відносин із Китаєм, адже мотиви Торсгавна залишилися незмінними. У квітні 2025 року сторони погодили вимоги у сфері інспекції, карантину та санітарного контролю дикорослої водної продукції, що експортується з Фарерських островів до Китаю. Це створило нормативні умови для розширення поставок такої продукції на китайський ринок.

Для Фарерських островів укладені в останні роки угоди особливо важливі з огляду на обмеженість внутрішнього ринку та вузьку спеціалізацію економіки. Поглиблення торговельних відносин із Китаєм має не лише розширити експортні можливості фарерських виробників, а й зміцнити позиції місцевої рибної галузі на одному з найбільших споживчих ринків світу.

Про мотивацію Китаю у наступному розділі.

Мотивація Китаю

Офіційна позиція Пекіну полягає у тому, що фарерські морепродукти користуються попитом у Китаї, а поглиблення економічних відносин з архіпелагом, на думку Китаю, сприяє лібералізації світового ринку.

Водночас ймовірніше, що через Фарери Китай хоче збільшити присутність в Атлантиці. Фарерські острови мають стратегічне значення як один із географічних орієнтирів ГІСК-проходу й мають ідеальне положення як морський вузол у північно-східній Атлантиці. 

Через укладання угоди про вільну торгівлю угоди Пекін може прагнути закласти фундамент для своєї постійної присутності в регіоні. Закріпившись в економіці Фарерських островів, Китай отримає переконливий привід для інвестицій у місцеву портову інфраструктуру та судноплавство, що в майбутньому потенційно дозволить йому трансформувати суто комерційну логістику на стратегічний опорний пункт у Північній Атлантиці. Вірогідно, саме ці міркування зумовили погодження Китаю на початок перемовин про зону вільної торгівлі після невдачі з Huawei.

Вплив на Україну та висновок

Через значну різницю в масштабах економік майбутня угода про вільну торгівлю може надати китайським компаніям суттєву перевагу на фарерському ринку над місцевим бізнесом. У результаті Пекін може отримати непропорційно великий економічний вплив на архіпелазі, який, з огляду на стратегічне розташування Фарер у Північній Атлантиці, може перерости у суттєвий вплив на ухвалення політичних рішень владою архіпелагу та контроль над портовою й іншою критичною інфраструктурою острова. За таких умов Фарерським островам буде важко відмовляти Китаю, як це відбулося у випадку з Huawei. Це створюватиме ризики для безпеки морських комунікацій і контролю над ГІСК-проходом, важливим для оборони НАТО.

У російсько-українській війні Пекін де-факто підтримує Москву. Водночас росія вже має вплив на Фарерські острови через важливість її ринку та рибальських вод для фарерської рибної галузі й потребу щороку погоджувати квоти. За таких умов посилення китайського впливу на архіпелазі може ще більше звузити можливості Торсгавна для запровадження санкцій проти росії, що й без того є складним через наявні економічні зв’язки з москвою.