Мірко Віталіна, аналітик за напрямом ЄС та Північна Європа.
Канцлер Австрії Крістіан Штокер, прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен та федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції в Берліні 27 серпня 2026 року/ Annegret Hilse, Reuters
15 жовтня у Брюсселі розпочався саміт Європейської ради, на якому лідери ЄС обговорюють проєкт бюджету на 2028–2034 роки від Ірландії, яка головує в Раді ЄС. Єврокомісія запропонувала бюджет на 2028–2034 роки обсягом майже 2 трлн євро, на 60% більше, ніж попередній, з яким деякі країни не погодилися.
Раніше, 28 вересня, перед засіданням лідери шести так званих «ощадливих» країн, а саме Німеччини, Австрії, Нідерландів, Данії, Швеції та Фінляндії, відправили лист прем'єр-міністру Ірландії Міхалу Мартіну та президенту Європейської ради Антоніу Кошті, у якому вимагали скорочення бюджету на кілька сотень мільярдів євро. 10 жовтня Ірландія запропонувала скоротити проєкт Єврокомісії до 1,8 трлн євро, однак шість країн назвали це недостатнім. Таким чином, малоймовірно, що проєкт Ірландії буде прийнятий без суттєвих правок.
Пояснюємо позицію «ощадливих» країн та те, чи вплинуть запропоновані зміни бюджету на Україну.
Вимога скоротити бюджет, а саме багаторічну фінансову рамку (MFF), не нова: ще раніше, у червні 2026 року, Кіпр, який тоді головував у Раді ЄС, запропонував скоротити проєкт Комісії на 2% — на 32,8 млрд євро. Але ця пропозиція не влаштовує цю групу «ощадливих» країн.
На зустрічі цих шести країн 27 серпня в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що пропозиція Комісії «просто не відповідає часу, в який ми живемо». Вони вимагають скоротити витрати в усіх частинах бюджету ЄС, водночас збільшивши увагу до оборони й безпеки, конкурентоспроможності, інновацій і боротьби з нелегальною міграцією. Це означає, що менше коштів може залишитися на сільське господарство та регіональну політику, які традиційно отримують найбільшу частку бюджету.
Німеччина, Австрія, Нідерланди, Данія, Швеція та Фінляндія, які забезпечують 40% внесків держав-членів до бюджету ЄС, виступають проти спільних позик для фінансування бюджету. Спільні позики означають, що ЄС бере кредити на фінансових ринках від імені всіх держав-членів, а повертати їх згодом доводиться з бюджету, тобто передусім коштом найбільших платників.
Ірландська пропозиція передбачає скорочення фінансування саме тих напрямів, які шість країн прагнуть посилити. Дублін запропонував скоротити передусім «нові пріоритети», а саме розділи, які стосуються витрат, пов’язаних з конкурентоспроможністю й оборонною політикою, зовнішньою політикою, й менше скорочення у витратах на сільське господарство й політику згуртування.
Іспанія, Італія та Польща виступають проти значних скорочень бюджету ЄС, оскільки хочуть зберегти фінансування політики згуртування — інвестицій у регіональний розвиток, транспорт і інфраструктуру. Ці країни входять до групи «Друзі згуртування», яка захищає видатки, спрямовані на зменшення економічних відмінностей між регіонами та підтримку їхнього розвитку. Іспанія також пропонує розтягнути повернення пандемічного боргу, що звільнило б близько 70 млрд євро, і просуває новий механізм спільних запозичень.
Данія, Швеція та Фінляндія підтримують скорочення загального бюджету ЄС, але мають різні пріоритети.
Данія вже давно належить до прихильників економного бюджету ЄС. Однак після повномасштабного вторгнення росії в Україну позиція Копенгагена стала гнучкішою. У 2023–2024 роках Данія підтримала додаткові 50 млрд євро для України в межах чинного бюджету. А наприкінці 2024 року Метте Фредеріксен заявляла, що не бачить іншого шляху фінансування європейських потреб, крім спільних позик. Водночас попри зміну своєї позиції щодо позик, серед своїх пріоритетів Фредеріксен прямо називає оборону, безпеку та підтримку України, а економити пропонує передусім на сільському господарстві.
Швеція займає найжорсткішу позицію серед нордичних країн. Ще у квітні прем'єр-міністр Ульф Крістерссон заявив, що «безкоштовних грошей не буває». 15 жовтня, перед початком саміту, Крістерссон назвав ірландську пропозицію неприйнятною, заявивши, що Швеція «не банкомат для ЄС». Шведський уряд хоче суттєво меншого бюджету ЄС, бо за оцінкою шведського уряду, поточний проєкт збільшує внесок країни більш ніж на 60%. Водночас Крістерссон наголошував, що наступний бюджет має ставити в пріоритет безпеку України, але без нових європейських податків і спільних позик.
Щодо Фінляндії, то її міністр у справах ЄС Йоакім Странд напередодні засідання міністрів 13 жовтня оцінив ірландський компроміс як крок у правильному напрямку, але закликав шукати заощадження рівномірніше в усій рамці. За його словами, конкурентоспроможність урізають надто сильно. Ключове для Фінляндії питання в цих переговорах — це фінансування східного кордону. Після того, як Фінляндія закрила кордон з росією у 2023 році, його охорона потребує додаткових витрат через зростання безпекових загроз. Фінляндія пропонує враховувати довжину зовнішнього кордону під час розподілу коштів. Ірландська пропозиція частково врахувала ці вимоги: для кордонів із росією та Білоруссю передбачено підвищувальний коефіцієнт 1,25 у формулі розподілу коштів на охорону кордонів. Водночас Фінляндія допускає поповнення бюджету ЄС коштом окремих нових джерел доходу, зокрема вуглецевого прикордонного мита та надходжень від акцизу на тютюн. Також Фінляндія підтримує Україну: під час зустрічі в Берліні прем'єр-міністр Петтері Орпо додав, що підтримка України залишатиметься ключовим питанням наступного бюджету.
У бюджеті ЄС на 2028–2034 роки Єврокомісія пропонує створити окремий резерв для України обсягом до 100 млрд євро, тобто десь 14 млрд євро на рік. Для порівняння, чинний Ukraine Facility на 2024–2027 роки становить 50 млрд євро. Ірландська пропозиція зберегла цю суму повністю, а резерв розміщено понад лімітами бюджету, тож його формально не зачіпають скорочення. Його планується сформувати спільними позиками.
Слід враховувати, що навіть якщо, наприклад, Швеція та окремі країни зараз виступають проти спільних позик, то вони можуть погодитися на них заради України, як було раніше. Також країни допомагають Україні й поза бюджетом: так, ці шість «ощадливих» країн, за словами Мерца, забезпечують 70% двосторонньої допомоги держав ЄС Україні.
Для України важливо, щоб бюджет ухвалили якнайшвидше. Тому що кредит від Європейської Ради на 90 млрд євро покриває лише 2026–2027 роки, а резерв для України в новому бюджеті має запрацювати з 2028 року. Президент Європейської ради Антоніу Кошта попереджає, що без угоди до грудня не вистачить часу ухвалити всі пов'язані закони до 1 січня 2028 року.
Різні позиції країн при обговоренні бюджету відображають їхні різні пріоритети й тому стосуються радше не стільки загального розміру бюджету, скільки того, які напрями доведеться скоротити заради цих пріоритетів. Важливо й те, що фінансування України залишається в порядку денному.
Вам може бути цікаво