Чому США уклали угоду з Данією щодо суднобудування

Будівельні роботи на морі. Морське управління Данії. Джерело

22 жовтня міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен і заступник державного секретаря США з економічних питань Джейкоб Гельберг підписали меморандум про співпрацю у галузі суднобудування. Меморандум передбачає, що Данія ділитиметься зі США досвідом і технологічними рішеннями у сфері суднобудування, щоб допомогти Вашингтону відновити власні виробничі спроможності в цій галузі. 

Сторони погодили три  напрямки співпраці з можливістю розширити перелік: освіта та професійна підготовка американських спеціалістів; продаж США обладнання, технологій та рішень; співпраця в оборонно-промисловій сфері та щодо технологій подвійного призначення. Кожен із напрямів співпраці деталізують в окремих планах.

Пояснюємо стан суднобудівної галузі в обох країнах, інтереси обох сторін та чому це важливо для України. 

Ставка Вашингтона на данські компетенції

На перший погляд вибір США Данії в якості партнера є неочевидним: попри багаторічний досвід у суднобудуванні, з кінця 1970-х років данське суднобудування повільно занепадало. Розвиток суднобудування в Азії посилив конкуренцію на світовому ринку, через що з 1980-х років великі суднобудівні корабельні Данії почали закриватися або перепрофільовуватися на будівництво малих і середніх риболовецьких суден, ремонт суден, виробництво морського обладнання. Станом на 2024 рік, данські судновласники замовляли судна переважно на іноземних корабельнях, зокрема в Південній Кореї, Китаї та Японії.

То чому ж Данія? Щоб відповісти на це питання, потрібно врахувати план дій США щодо розвитку морської галузі, опублікований у лютому. Згідно з документом, на Сполучені Штати припадає менш як 1% нових комерційних суден, побудованих у світі. Країна має лише 66 суднобудівних і судноремонтних підприємств різного типу. Крім того, суднобудівна галузь США стикається з нестачею кваліфікованих працівників і робочої сили загалом. І це в умовах, коли головний геополітичний опонент США – Китай намагається встановити домінування в морській галузі, логістиці та суднобудуванні. 

І тут варто звернути увагу на галузі, в яких меморандум передбачає співпрацю Данії та США. На відміну від альянсу ICE-pact, який США уклали з Канадою і Фінляндією, про який можна прочитати у нашому матеріалі, і в межах якого Фінляндія має побудувати криголами для США, угода із Данією не передбачає будування Данією суден. Навпаки: данські фахівці, які зберегли компетенції з часів розквіту галузі, навчатимуть американських колег, а Данія ділитиметься з США власними морськими технологіями — сферою, у якій країна досі зберігає сильні позиції.

Такий формат співпраці відповідає ширшій меті Вашингтона, описаній в плані: не лише збільшити обсяги внутрішнього суднобудування, а й відновити стійку морську промислову базу, здатну самостійно забезпечувати виробництво, швидко нарощувати потужності під час криз і конкурувати на світовому ринку. 

Для Данії вигода від угоди полягає у двох площинах — дипломатичній і комерційній. У дипломатичному вимірі це можливість продемонструвати свою цінність для США як партнера, що особливо актуально після американських зазіхань на Гренландію. Виходячи з того, що США прагнуть посилити свою суднобудівну галузь на противагу КНР, це можна розцінювати як сигнал, що Данія готова  посилювати США у  цьому протистоянні.

Комерційна вигода полягає в тому, що США оплачуватимуть усі послуги й товари, й прибутки можуть бути значними. Расмуссен уже заявляв, що співпраця передбачає створення нових робочих місць в обох країнах.

Отримані кошти Данія може витратити на посилення власної суднобудівельної  галузі. Ще в липні 2025 року уряд Данії ухвалив рішення посилити вітчизняну суднобудівну галузь, а 2 лютого 2026 року — замовити п’ять військових арктичних кораблів і створити у Фредеріксгавні корабельню для їх складання. Однак 21 вересня стало відомо, що витрати на проєкт перевищують заплановані. Кошти, отримані від співпраці зі США, Данія могла б спрямувати на покриття принаймні частини цього дефіциту та подальший розвиток власного суднобудування. Фундамент нової корабельні у Фредеріксгавні планують завершити у червні 2027 року, а будування суден розпочати у 2028.

Які можливості угода відкриває для України

Попри напружені відносини між США та Данією, країни знайшли простір для співпраці у сфері, що відповідає інтересам США, які виписані в іхній стратегії. Це демонструє, що за наявності взаємної зацікавленості співпрацю з такими партнерами, як США, можна розвивати навіть попри попередні конфлікти.

План дій США щодо розвитку морської галузі, згідно з яким укладено цю угоду, передбачає прискорення розробки й інтеграції роботизованих і безекіпажних морських систем у США, в тому числі з військових міркувань.

У цьому контексті США може бути цікавий український досвід застосування морських дронів у бойових умовах. У грудні 2025 року американська делегація вже ознайомилася з українськими розробками та взяла участь у випробуваннях морських дронів.

З огляду на намір Вашингтона прискорити розробку й інтеграцію роботизованих і безекіпажних морських систем, Україна може заповнити цю нішу інтересів США завдяки власним розробкам і досвіду їх бойового застосування.

Висновок

Хоча деталізація й практична реалізація угоди ще попереду, сам факт підписання меморандуму є черговим кроком у напрямку орієнтації США на стратегічне суперництво з Китаєм, у межах якого безпека Європи дедалі більше відходитиме на периферію американських інтересів. Це означає, що Європі потрібно продовжувати розвивати власні оборонні спроможності, щоб поступово зменшувати залежність від США у сфері безпеки.

Водночас звернення США до європейських партнерів, спочатку Фінляндії в межах ICE-pact, а тепер до Данії, показує, що попри стратегічну переорієнтацію Вашингтон досі залежить від європейських компетенцій у низці промислових галузей.