За моделлю банку: як Британія, Фінляндія і Нідерланди модернізують фінансування оборони

Винищувачі F-35 322-ї ескадрильї під час місії «Посилене патрулювання повітряного простору» з посилення східного флангу зони НАТО

17 березня Міністерство оборони Великої Британії опублікувало спільну заяву канцлера скарбниці країни та міністрів оборони Фінляндії та Нідерландів про намір створити спільний механізм для фінансування оборонних закупівель. Його створення пояснюють зростанням безпекових загроз у Європі через агресію росії проти України й потребою збільшити темпи переозброєння європейських країн. Механізм, який знаходиться на етапі обговорення з кількома країнами,  планують створити до 2027 року.

Пояснюємо новий формат фінансування, наслідки його створення і чи зможе до нього долучитися Україна.

Новий механізм фінансування оборони: принцип роботи та переваги 

Хоча окремі деталі ще обговорюються і потребують погодження на національному рівні, вже можна окреслити ключові риси та роль запропонованого механізму. Так, Велика Британія, Фінляндія та Нідерланди прагнуть створити нову інституцію, окрему від ЄС і НАТО, яка працюватиме за моделлю Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку, але з особливим акцентом на оборону. Як заявило Міністерство фінансів Нідерландів, «ідея механізму полягає в тому, щоб генерувати дохід, який би повертався до фінансової установи, збільшуючи капітал і таким чином розширюючи кредитні можливості».

Інституція випускатиме облігації, забезпечені капіталом від країн-засновниць, які можуть бути придбані інвесторами, в тому числі приватними. Залучені кошти будуть використовуватися для фінансування спільних проєктів, тендерів і закупівель. Установа також зможе надавати позики на закупівлі та фінансувати виробництво зброї, особливо малими та середніми підприємствами, яким бракує коштів. Завдяки цьому країни планують проводити спільні закупівлі, у тому числі боєприпасів, танків, ракет через багатонаціональні фінансові угоди. 

Це знизить інтенсивну конкуренцію за обмежені постачання оборонних компаній, яка призводить до зростання цін, збільшить можливості власних та європейських оборонних секторів, а також простимулює інвестиції в оборону країн. Щодо меж співпраці, то, враховуючи позицію Нідерландів, які виступають проти політики «купуй європейське», угоди укладатимуться не лише з країнами Європи.

Країни наголошують, що механізм не замінює наявні механізми переозброєння ЄС і НАТО, а доповнює їх, компенсуючи недоліки. Зокрема, недоліком механізму SAFE називають те, що кредити на переозброєння надаються лише країнам ЄС, що обмежує можливість таких країн, як Британія, долучитися до загальноєвропейського переозброєння. 

Водночас Агенція з підтримки та постачання НАТО (NATO Support and Procurement Agency та європейська Організація зі співробітництва в галузі озброєння (Organisation for Joint Armament Cooperation), які координують закупівлі, мають структурні обмеження. Вони не залучають кошти на ринках капіталу й не випускають боргові зобов’язання, що обмежує фінансові можливості переозброєння.

Умови участі: чи може Україна долучитися?

Прийняття нових членів потребуватиме одностайної згоди трьох країн-засновниць, й у випадку незгоди хоча б однієї з них нову державу не буде прийнято. Дослідження щодо можливого розширення кола учасників тривають.

Відомо, що запрошення вже отримала Німеччина, але поки Берлін утримався від вступу. Причина полягає у тому, що Німеччина вже уклала контракти на 2025–2030 роки, тож вона мінімізує ризики, пов’язані з волатильністю цін на продукцію ОПК. Водночас підвищення цін вигідне для неї, оскільки сприяє зростанню прибутків німецьких виробників у цій галузі.

Нова інституція відкрита до співпраці з гравцями поза ЄС, тож співпраця з Україною цілком можлива, тим паче що одна з функцій механізму — забезпечення довгострокової підтримки України. Водночас Нідерланди дали зрозуміти, що для долучення до інституції країна має мати високу кредитну надійність і кредитоспроможність. Міністерство фінансів країни, очолюване Елко Хайненом, виявляло обережність щодо спільного фінансування переозброєння з країнами ЄС, які мають нижчі кредитні рейтинги, особливо з країнами Південної Європи. Україна через війну не має того рівня кредитної надійності, який був би достатній для приєднання до інституції. Водночас оборонна співпраця цієї майбутньої інституції та України є вірогідною.

Висновки

У результаті має з’явитися новий тип активів — оборонно-безпекові облігації. На відміну від облігацій ЄС, з яких фінансується, у тому числі програма SAFE, ці облігації будуть випускатися спеціалізованою оборонною інституцією і можуть сформувати окремий клас активів, безпосередньо прив’язаний до фінансування оборони.  

Запропонована інституція сприяє інтеграції країн Європи в європейську оборонну кооперацію поза межами ЄС та НАТО та має значний потенціал для посилення обороноздатності Європи. Навіть у поточному складі вона може суттєво посилити країни-засновниці. Те, що ця інституція є окремою від НАТО і ЄС, є радше перевагою, адже є всього три країни, які ухвалюють рішення, в тому числі й щодо нових членів, що полегшує досягнення консенсусу в ухваленні стратегічних рішень.

Механізм передбачає спільну закупівлю країнами обладнання і боєприпасів, частина яких може бути передана Україні. Також завдяки відсутності обмежень щодо співпраці вірогідна є й участь українського ОПК у цьому механізмі.