“Стратегічне пробудження”: чи змінює курс словацький уряд Фіцо?

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо і президент Франції Еммануель Макрон позують для спільного фото перед Єлисейським палацом у Парижі 29 січня 2026 року. Фото: TASR/AP)

Розповідаємо, що відбувається з прем'єр-міністром Словаччини. 

Фіцо між США та Францією

16 січня Роберт Фіцо та американський міністр енергетики уклали угоду, за якою за американським проєктом має бути побудований ядерний блок в Ясловских Богуницах. Цей перший реактор американської конструкції втричі перевищує середню потужність 5 реакторів російського виробництва, розміщених в країні. Словаччина намагається диверсифікувати свої енергоносії та зменшити залежність від Росії. 

17 січня відбулась неформальна зустріч між Дональдом Трампом та Фіцо у Флориді в Мар-а-Лаго. Для Фіцо це “приватне” запрошення було ознакою “високої поваги та довіри”. На ньому обидва, за словами Фіцо, зійшлися на тому, що “ЄС перебуває в глибокій кризі” та привітали “суверенну” позицію Словаччини щодо російської війни, яка не повторює наративи Брюсселя як його “папуга”. Зі своєї сторони Білий дім, для якого Фіцо є одним з європейських лідерів, близьких за ідеями щодо питань ЄС, імміграції та України, не видав жодної заяви про цю зустріч. 

Словацька опозиція розкритикувала цю угоду: від того, що це лише меморандум про співпрацю до того, що країна не здатна оплатити такий проєкт, бо “нові атомні мільярди є безвідповідальними в той час, коли уряд не в змозі керувати базовими інвестиціями”. 

Цікаво, що 27 січня Роберт Фіцо відхиляє можливість участі Словаччини у Раді Миру, мотивуючи це не тільки дублюванням ООН, а ще й грошовими питаннями: “Уряд Словацької Республіки ніколи не витрачатиме жодних членських внесків на вступ до подібної інституції. Якщо існує ідея, про яку ми теж поки мало знаємо, що потрібно заплатити якийсь мільярд євро чи мільярд доларів — заздалегідь кажу: ні. Це просто неможливо”,  — заявив Фіцо.

І хоча поки не зрозуміло, наскільки на відмову участі у проєкті Трампа зіграв той факт, що Фіцо був “наляканий психічним станом” президента США в Мар-а-Лаго, що пізніше сам Фіцо спростовує. Його наступну зустріч з президентом Франції сам Макрон назвав “стратегічним пробудженням”. Вони обговорили ядерну енергетику, оборонну співпрацю та ініціативу Словаччини знизити ціни на електрику. Обговорили й можливу участь французьких компаній у проєкті в Ясловских Богуницах. Тобто, з одним із головних конкурентів США на ринку атомної енергетики — єдиною країною ЄС, яка має технології повного будівництва ядерних реакторів.

Також, хоч сторони все ж залишилися при своїх думках щодо війни Росії в Україні, Фіцо поінформував Макрона про гуманітарну допомогу Україні від Словаччини. 

Фіцо та ЄС

В той час, як Фіцо налагоджує контакти з США та Францією, у нього загострюється конфлікт з ЄС. 

27 січня Рада ЄС остаточно схвалила заборону імпорту російського газу з 2027 року, продовжуючи курс на енергетичну автономність Європи та посилення тиску на Росію, проголошеного європейськими лідерами на форумі в Давосі. Фіцо, який раніше називав подібні дії “самогубством” та вказував на півмільярдні додаткові витрати Словаччині через це, планує подати позов, щоб оскаржити це рішення Європейського Союзу. Таким чином енергетичні договори з США, а пізніше і з Францією варто розглядати саме в контексті зміни енергетичної безпеки ЄС. 

На додачу до цього 30 січня Європейська комісія почала розслідування проти Словаччини щодо ліквідації відомства із захисту інформаторів й заміни його відомством з політичним призначенням керівництва: “Комісія вважає, що цей закон порушує правила ЄС”. Цей закон був швидко прийнятий урядом Фіцо. І тепер Братислава ризикує скороченням виплат від ЄС. 

Фіцо та Україна

Відносини Словаччини та України за прем’єрства Фіцо характеризувалися переважно антиукраїнською риторикою: він погрожував зупинити військову підтримку України та неодноразово робив відверто недружні до України заяви. Проте Фіцо зберіг постачання військового нелетального обладнання Україні, не блокував 18-й пакет санкції проти Росії, а також публічно підтримував вступ України до ЄС. 

Кризовим моментом для україно-словацьких відносин стало припинення Україною 1 січня 2025 року транзиту російського газу до Словаччини та пізніші удари ЗСУ по нафтопроводу “Дружба”. Тоді Фіцо та угорський прем'єр Віктор Орбан та Фіцо поскаржилися на дії України в Єврокомісію. Проте після зустрічі у вересні 2025 року з Зеленським заговорили про зміну курсу: “У нас можуть бути різні погляди, але відносини Словацької Республіки та України приречені на покращення”, а Словаччина готова навіть поділитися з Україною досвідом вступу до ЄС.

У грудні минулого року прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не буде надавати Україні військових позик: “ми відмовляємося від подальшого фінансування військових потреб, у тому числі за рахунок ресурсів Словаччини”,  - наголосив словацький прем’єр. А 23 січня Фіцо наголошує, що Словаччина надала Україні вдвічі більше аварійної електроенергії за січень 2026 року порівняно з усім 2025 роком, а в рамках гуманітарної допомоги країна готова допомогти людям в Україні впоратися з зимою. 

Тобто, бачимо, що уряд Фіцо готовий помогти Україні, але ніколи - військово.   

Що це означає для України та ЄС: чи є у євроскептиків втрати?

Як вважає Вікторія Балацька, політологиня, випускниця університету імені Матея Белла (Словаччина) та стажерка Центру “Resurgam”, не можна казати, що  Фіцо реально змінює свою риторику: “Тобто в цілому можна побачити, що і в словах, і в діях Фіцо не відходить від своєї позиції — він і далі говорить про реформи, про необхідність змін і про те, що нинішній формат Європейського Союзу його не влаштовує. Водночас він постійно повторює, що потрібно єднатися, але це більше виглядає як балансування, а не реальна зміна курсу”. Вона додає, що “якщо подивитись загалом, то його політика і далі побудована на підході, дуже схожому на політику Трампа, умовно можна назвати це “Slovakia First”. 

Дійсно так, бо попри свою критику ЄС, Фіцо все ж таки погоджується з основними рішеннями, хоча і може затягувати їх. Фіцо є досвідченим популістом, який намагається апелювати до емоцій проросійської більшості. При цьому Фіцо намагається продемонструвати, що слідує зовнішньому курсу на поступове зменшення залежності від російських енергоносіїв договорами з американцями та французами. 

Для України це не означає появу нового безумовного союзника, проте знижує ризики блокування рішень у ЄС і послаблює регіональний антиукраїнський фронт, де на цей час залишився лише Віктор Орбан.