Орбан готується до виборів: арешт українських державних коштів

Фото: PAP/EPA/AKOS KAISER

Напередодні прем’єр-міністр Угорщини оголосив, що збирається силою зламати нафтову “блокаду” нафтопроводу “Дружба”, яку нібито здійснює Україна.  

Аналізуємо, як загострення стосунків між Києвом та Будапештом вплине на подальшу динаміку стосунків з ЄС.  

Що передувало

Раніше ми вже писали, що блокування Угорщиною наприкінці лютого кредиту від ЄС для України на суму 90 млрд євро та санкцій ЄС проти росії може бути пояснено фактором парламентських виборів у квітні цього року. 

Для виборців Віктор Орбан позиціює себе захисником угорських домогосподарств від підвищення цін на енергоносії, стверджуючи, що саме Київ політичним рішенням навмисно блокує постачання нафти трубопроводом “Дружба”, який був пошкоджений внаслідок російської атаки. Цей трубопровід є важливим для Угорщини, бо станом на 2024 рік через нього проходило до 86% постачань нафти у країну. Водночас маючи можливість диверсифікації шляхом нафтопроводу “Адрія” через Хорватію, Будапешт, навпаки, збільшив навантаження на трубопровід “Дружба”, бо, наприклад, у 2021 році він забезпечував 61% постачань. Зі свого боку Україна пропонувала Угорщині замінити постачання нафтою з трубопроводу Одеса-Броди. Це свідчить про небажання Будапешта підтримувати курс ЄС на зменшення залежності від російських енергоносіїв.

5 березня Віктор Орбан заявив у відео на своєму профілі в Х, що “Не буде жодних угод і жодних компромісів. Ми прорвемо українську нафтову блокаду силою. Енергопостачання Угорщини незабаром знову здійснюватиметься через нафтопровід “Дружба”. У відео, як і раніше, він намагається створити для виборця образ захисника енергетичної безпеки Угорщини, якій загрожують особисто Урсула фон дер Ляєн та Володимир Зеленський. 

Того ж дня Зеленський, відповідаючи на питання журналістів щодо блокування кредиту ЄС, висловив сподівання, “що одна особа в Євросоюзі не буде блокувати 90 млрд, і в українських воїнів буде зброя. Інакше - даємо адресу цієї особи нашим Збройним силам, хлопцям нашим - нехай вони йому дзвонять і з ним спілкуються своєю мовою”. Звичайно, він мав на увазі Віктора Орбана. Ці кошти планують спрямувати на передоплату за шведські Gripen, про які ми писали в наших матеріалах, та французькі літаки Rafale. Зеленський також відповів на питання відновлення трубопроводу “Дружба”, що це займе щонайменше півтора місяця.

На цю заяву Зеленського відреагували як опозиція в Угорщині, так і Європейська комісія. Петер Мадяр, лідер опозиційної партії “Тиса”, виступив на захист Віктора Орбана та заявив, що “жоден лідер іноземної держави не може погрожувати жодному громадянину Угорщини”. Заступник головного речника Європейської комісії Олаф Гілл висловився, що “недопустимо погрожувати членам Європейського Союзу” та зазначив, що метою Єврокомісії є заспокоїти напругу між сторонами для досягнення спільної мети - збільшення тиску на росію.

Не оминули ситуацію і колеги Орбана з Чехії: спікер нижньої палати парламенту Чехії Томіо Окамура, відомий проросійськими заявами та діями, прокоментував інцидент та закликав ЄС дистанціюватися від заяв Зеленського: “Необхідно чітко і публічно відкинути погрози українського президента Зеленського щодо фактичного фізичного насильства проти угорського прем'єр-міністра Орбана. Я говорю від себе, припускаю, що мої колеги також якось прокоментують це”.

Реакції на арешт

Національне податково-митне відомство Угорщини звинуватило українських громадян-інкасаторів “Ощадбанку” у відмиванні грошей та почало розслідування. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що чекає на пояснення, чи не є ці гроші грошима мафії. 

9 березня міністр будівництва та транспорту Угорщини Янош Лазар заявив: “Ми не випадково зробили те, що зробили, гроші ми їм не повернемо. Гроші поки що залишаться тут, ми чекаємо на відкриття нафтопроводу та на нові українські грошові поставки через Угорщину”. Того ж дня Мате Кошач, з партії “Фідес” подав законопроєкт, в якому пропонується вважати арештовані активи конфіскованими до закінчення розслідування, яке триватиме до 60 днів із моменту набуття документом чинності. 

Тобто, заява Лазара та законопроєкт Кашача є свідченнями, що арешт українців та майна України стали елементом політичного шантажу у справі відновлення постачань нафти “Дружбою” з росії. 

Єврокомісія відмовилася коментувати подію. “Наразі ми не маємо додаткової інформації щодо повідомлених подій, тому на даному етапі я не можу надати жодних коментарів”,  — заявив речник Єврокомісії Маркус Ламмерт.

10 березня Зеленський назвав дії Угорщини проявом “бандитизму”:  “Приклад з бандитизмом дуже підходить. Це що стосується, що це було. Що стосується партнерів, багато з ким я говорив і ще раз повторюю вам вже офіційно, публічно те, що говорив багатьом нашим друзям. Від Європи потрібно сьогодні одне — не мовчати”, — заявив Зеленський. 

Причина дій Угорщини

Події березня стали продовженням напруженості, що виникла у лютому 2026 року між країнами та є частиною передвиборчої кампанії правлячої партії “Фідес”. Ми писали, що уряд Віктора Орбана створює з України зовнішню загрозу для Угорщини, якій він протистоїть. 

Зараз партія Орбана відстає від конкурентів: станом на 4 березня, тобто за день до арешту інкасаторів, серед усіх категорій населення лідирувала опозиційна партія “Тиса” з відривом у 5–10 пунктів. Також 47% виборців, які визначилися з партією, підтримують “Тису”, а 39% – “Фідес”. Серед виборців, які планують голосувати, але ще не визначилися з партією, “Тиса” має 40% підтримки проти 35% у “Фідес”. Тому, ймовірно, Орбан і зробив ставку на ескалацію конфлікту.

Відповідь на питання “За яку партію ви б проголосували на наступних виборах?”. Легенда: червоний — “Всі опитані”, блакитний — “Точно голосуватимуть”, помаранчевий — “Точно голосуватимуть, визначившись з партією”. Джерело

Наразі відповіді від Єврокомісії на лист не надходило. 9 березня на зустрічі послів ЄС Урсула фон дер Ляєн заявила, що “Моє послання тут чітке: Європа завжди стоятиме поруч з Україною — незалежно від того, що відбувається деінде”. Наразі очікується, що до засідання Ради ЄС, яке відбудеться 19–20 березня, вирішиться питання щодо кредиту Україні.

Загалом, стримана позиція ЄС щодо Угорщини може бути пояснена тим, що раніше ЄС пообіцяв Угорщині серйозно розглянути її занепокоєння щодо питання газу в обмін на погодження пакета антиросійських санкцій у січні. Ймовірно, Будапешт буде просити поступки для себе й цього разу на засіданні Ради ЄС, де також буде  розглядатися це питання. 

Водночас українська сторона припускає можливий російський вплив на ескалацію конфлікту. Зокрема звертається увага на нещодавні поїздки угорських представників до Москви, а також на заяви лідера угорської опозиції Петера Мадяря, який звинуватив прем’єр-міністра Віктора Орбана у запрошенні агентів російської військової розвідки до країни з метою впливу на результати майбутніх виборів.

Наслідки для України 

Конфлікт і надалі розвиватиметься до остаточного визначення результатів парламентських виборів в Угорщині 12 квітня. Єврокомісія спробує уникнути коментарів на цю тему, оскільки не може зайняти критичну позицію проти члена ЄС, але й підтримати Віктора Орбана без ґрунтовних юридичних доказів звинувачень не може. Проте попри медійність події та рівень залучених осіб, сам конфлікт не становить загрози для України.

Найімовірніше, у разі перемоги опозиції буде спроба деескалації відносин між країнами з поступовим досягненням компромісів та домовленостей на рівні Будапешт–Київ та Будапешт–Брюссель. Водночас швидкої зміни позиції нового уряду очікувати не варто через напрацьоване роками угорськими медіа та владою негативне ставлення до Брюсселя та України.