Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Норвезькі військовослужбовці розгортають радари системи протиповітряної оборони Nasams для моніторингу повітряного простору поблизу кордону з Росією, 2017 р. Foto: Ina Nyås Moe / Forsvaret
3 листопада міністерство оборони Норвегії оголосило про намір посилити оборону міста Кіркенес на кордоні з росією. Так, планується передислокувати три десятки військовослужбовців до місцевого гарнізону й встановити у місті сенсори систем Nasams до кінця року. Після розміщення сенсорів планується проведення спільних навчань поліції та Збройних сил.
Пояснюємо, чому Норвегія посилює оборону Кіркенеса, які завдання має це розгортання та яке значення воно має для України.
Кіркенес розташований у регіоні Фіннмарк за 7 кілометрів від понад 200-кілометрового кордону Норвегії з росією. Неподалік знаходяться російська військова база Печенга, яку росія активно розширює, і Кольський півострів, на якому базується Північний флот росії – оперативно-стратегічне об'єднання російського флоту і ключовий компонент морської складової російських ядерних сил.
Кіркенес на мапі. Джерело:
Кіркенес важливий ще й тим, що у червні уряд Норвегії ухвалив рішення про створення тут Центру стійкості Півночі. Він стане майданчиком для обміну досвідом між Норвегією, Швецією та Фінляндією, а також координації дій органів влади трьох країн у сфері тотальної оборони. Центр має запрацювати цього року, тому встановлення сенсорів може бути частиною підготовки до його відкриття. Водночас, за повідомленням адміністрації губернатора Фіннмарку, це лише перший етап розгортання системи.
У червні ми писали про ескалацію безпекової ситуації в Нордично-Балтійському регіоні. Нинішні кроки Норвегії продовжують курс на посилення оборони країни у відповідь на ці загрози. Так, 15 вересня три російські стратегічні бомбардувальники Ту-95МС протягом п'яти годин здійснювали політ уздовж норвезького узбережжя над Баренцевим і Норвезьким морями, оснащені крилатими ракетами Х-101 у супроводі 3 винищувачів. Тоді Норвегія була вимушена підіймати свої літаки для спостереження.
Розміщення сенсорів має забезпечити завчасне виявлення дронів, які внаслідок російського втручання в навігацію можуть відхилитися від курсу та потрапити до повітряного простору Норвегії. Про те, як росія переспрямовує українські дрони на країни Балтії та Фінляндію, можна прочитати у нашому матеріалі.
Завдяки завчасному виявленню дронів поліція зможе надсилати екстрені сповіщення на телефони громадян у потенційно небезпечних районах із рекомендаціями щодо подальших дій, а також залучати Збройні сили для протидії безпілотникам.
Передислокація 30 військовослужбовців до Сер-Варангера має допомогти відпрацювати оперативне перекидання особового складу й техніки. Це також може бути підготовкою до розгортання більших сил у регіоні. До 2033 року країна планує завершити розбудову 4-тисячної бригади, включно з артилерійським батальйоном, підрозділом протиповітряної оборони та допоміжними частинами.
Норвегія продовжує підтримувати Україну у війні з росією. Так, 4 листопада стало відомо про намір норвезького уряду спрямувати 1 млрд норвезьких крон (близько 86 млн євро) протягом трьох років на залучення приватних інвестицій у розвиток українського ОПК. Російські провокації мають на меті залякати норвезьке суспільство та переконати країну, що замість підтримки України їй варто зосередитися передусім на власній безпеці. Тому здатність Норвегії одночасно посилювати власну обороноздатність і поглиблювати підтримку українського оборонного сектору свідчить про те, що російський тиск не досягає своєї мети.
Уряд Норвегії усвідомлює довгострокові загрози з боку росії і працює на випередження. Замість реагування на окремі інциденти Осло послідовно розбудовує військову інфраструктуру на півночі країни, посилює можливості виявлення потенційних загроз і готує сили до оперативного розгортання в регіоні. Такий підхід свідчить, що Норвегія розглядає безпеку свого північного кордону як один із пріоритетів оборонної політики на найближчі роки.
Вам може бути цікаво