Норвегія змінює підхід до безпеки на Півночі

Британський літак, що здійснив розвідку над Кольським півостровом. Джерело:

18 серпня британський літак-розвідник RC-135W злетів з норвезької авіабази Ерландет для здійснення повітряної розвідки над Кольським півостровом – місцем базування російського Північного флоту і концентрації значної частини її ядерного потенціалу. Ще з 1950-х Норвегія забороняла літакам НАТО перетинати 24-й меридіан на схід від Хаммерфеста та виконувати з норвезьких авіабаз польоти над стратегічно важливими морськими районами на північ від Кольського півострова й на захід від Нової Землі, аби не наражатися на конфлікт з СРСР. Очевидно, політ був невипадковим: 20 серпня британський літак здійснив його  повторно. 

Пояснюємо, чому Норвегія зняла заборону, як ця подія вписується у ширший контекст протистояння росії та НАТО, до яких наслідків може призвести цей крок.

Ескалація від Балтики до Баренцевого моря

Вильоту британського літака з норвезької авіабази передувала ціла низка подій, які протягом кількох місяців загострювали безпекову ситуацію в Нордично-Балтійському регіоні, що охоплює Балтійське та Баренцеве моря, зокрема акваторію біля Кольського півострова.

3 липня США попередили Польщу, що росія розглядає можливість збройної провокації проти країни з метою «випробувати» НАТО. Наприкінці  липня росія, ймовірно з метою захисту суден свого тіньового флоту, передислокувала до Балтійського моря великий протичовновий корабель «Адмірал Левченко». 29 липня вона розпочала масштабні навчання Північного флоту із залученням авіації, у ході яких одне з суден Північного флоту — «Ніколай Сосирєв» —   зайшло в акваторію Норвегії.

Після того, як 4 серпня шведський суд погодив передачу Україні затриманого Береговою охороною Швеції в Балтійському морі судна російського тіньового флоту, про що можна прочитати у нашому матеріалі,  12 серпня президент росії пригрозив захопленням західних суден.

17 серпня до «Адмірала Левченка» долучився один із найновіших російських фрегатів «Адмірал Касатонов». Наступного дня НАТО провело масштабні неоголошені повітряні навчання біля Калінінграда, у ході яких було задіяно близько 25 літаків з різних країн-членів НАТО.

Таким чином, обидві сторони демонструють готовність до силового протистояння: росія – для охорони свого тіньового флоту і перевірки можливостей НАТО, а Альянс – заради захисту своїх членів. У результаті росія перевірила готовність НАТО захищатися, щоправда, не в той спосіб, який, імовірно, планувала.

У цих умовах відмова Норвегії від практики заборони союзникам використовувати власні аеродроми для проведення розвідки над Кольським півостровом надсилає росії два сигнали. По-перше, Норвегія помітила появу російського судна у власній акваторії, серйозно сприйняла загрозу і готова вживати заходів у відповідь: недарма британський літак двічі пролетів над базою постійної дислокації «Ніколая Сосирєва». По-друге, це демонстрація того, що Норвегія не залишається наодинці та має союзників, а також готова діяти рішучіше, ніж під час протистояння із СРСР. 

Рішучості Норвегії можуть додавати як низка двосторонніх безпекових угод із союзниками та Україною, так і початок переходу країни під французьку ядерну парасольку. Детальніше про це можна дізнатися з нашого матеріалу.

Від стриманості до стримування

Своїм рішенням норвежці фактично розширюють можливості Альянсу, дозволивши союзникам використовувати свою територію для розвідувальних операцій проти росії. Таким чином, Норвегія не лише демонструє власну готовність активніше протидіяти російській загрозі, а й підкреслює свою важливість для оборони північного флангу НАТО.

Крім того, Норвегія перетворює власне географічне положення – безпосередню близькість до Кольського півострова – з потенційної вразливості на ресурс для колективної оборони Альянсу.

Водночас, варто розуміти, що навряд чи ескалація в Нордично-Балтійському регіоні на цьому завершиться. Ми вже писали про те, що росія розширює військові бази біля східного і північного флангів НАТО і про присутність росії на демілітаризованому норвезькому острові Шпіцберген. Беручи до уваги готовність Норвегії відповідати росії та той факт, що великою мірою саме Норвегія компенсує ЄС відмову від росії як постачальника енергоресурсів, Норвегія залишається для росії однією  із ключових цілей для гібридних атак і провокацій.

Чому цей кейс важливий для оборони України

Посилення протидії росії з боку Норвегії та НАТО безпосередньо відповідає інтересам України. Розширення можливостей Альянсу на Півночі змусить росію спрямовувати більше ресурсів на протидію НАТО та утримання своїх сил у готовності, а отже, зменшуватиме ресурси, які вона може використовувати у війні проти України.

Водночас важливе не лише те, скільки ресурсів росія змушена витрачати, а й те, наскільки Норвегія готова протистояти російському тиску. Норвегія виступає важливим партнером України, і її нерішучість перед російськими провокаціями могла б створити в москви враження, що тиском на Норвегію можна домогтися поступок, а в норвезькому суспільстві – послабити готовність підтримувати Україну.

Натомість усвідомлення Норвегією росії як безпосередньої загрози створює протилежний ефект: воно підштовхує Осло до посилення власної оборони та поглиблення співпраці з Україною, зокрема в оборонно-промисловій сфері. Раніше ми вже писали про перше спільне виробництво дронів, а 24 серпня країни підписали угоду у форматі Drone Deal, що стало черговим кроком у поглибленні та інституціоналізації оборонно-промислової співпраці між Україною та Норвегією.

Висновок

Ситуація навколо розвідувальних польотів над Кольським півостровом свідчить про поступову зміну підходів Норвегії до безпеки на Півночі. За підтримки партнерів Норвегія демонструє готовність діяти там, де раніше встановлювала для себе обмеження, й свідомо робить кроки, які посилюють можливості НАТО.