Як Польща посилює свою обороноздатність на тлі російських диверсій

В кінці січня уряд Польщі підписав угоду про створення нової системи протидронової оборони під назвою «Сян» (SAN), яка має стати елементом багаторівневої системи захисту повітряного простору Польщі. Запуск програми «Сян» відбувається на тлі рекордних оборонних витрат Польщі, посилення цивільної оборони та активної публічної дискусії про готовність країни до можливих воєнних загроз. 

Розбираємося, що насправді означає запуск «Сян» і як він може вплинути на Україну.

Що цьому передувало 

Рішення запустити протидронову систему не виникло раптово: ще у вересні-листопаді 2025 року після інцидентів із порушенням польського повітряного простору російськими дронами Варшава оголосила про намір створити власну антидронову систему, не чекаючи спільних європейських ініціатив.

10 вересня 2025 року на територію Польщі залетіли російські ударні БПЛА й тому були підняті у повітря F-16 та F-35. Для збиття цих 20 дронів було залучено бойові літаки з кількох країн, тоді як німецькі системи Patriot лише стежили за ситуацією. Зрештою відносно недорогі дрони були збиті дорогими ракетами дорогими в обслуговуванні F-35, що підтвердило неефективність польської ППО. 1 жовтня 2025 року лідери країн ЄС та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на неформальній зустрічі в Копенгагені обговорили створення до 2030 року “стіни дронів”. Ініціатива має захистити континент від гібридних атак, і включатиме наземну, дронову, морську та космічну оборону.

Проте у листопаді 2025 року Польща оголосила, що планує створити власну систему боротьби з безпілотниками, не чекаючи реалізації ініціативи ЄС. Планувалося ввести в експлуатацію перші засоби оборони через 3 місяці після оголошення початку програми та завершити розгортання всієї системи протягом 2 років.

І ось 30 січня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск підписав угоду про створення системи протиповітряної оборони проти дронів. За неофіційними оцінками, її вартість становить майже 15 млрд злотих. «“Сян”- це засіб реагування на повітряні атаки набагато ефективніше, дешевше та розумніше», - сказав Туск. 

За повідомленнями польського міністра оборони Владислава Косиняка-Камиша, система включатиме 18 батарей захисту від безпілотників, 52 пожежні підрозділи, 18 командних взводів та понад 700 транспортних засобів. Також батарея “Сян” буде оснащена повним спектром датчиків: активними радарами, пасивними радіодатчиками та оптичними датчиками, що дозволять виявляти, класифікувати та відстежувати повітряні цілі. Також міністр оборони Польщі сказав, що система «відповідає новій концепції безпеки Балтійського моря та є відповіддю на найсерйозніші геостратегічні виклики на північному фланзі НАТО». Ймовірно, що в майбутньому система, окрім захисту Польщі та східного флангу НАТО, буде поширюватися і на країни Балтії.

Польща готується 

Всередині Польщі існує два різних усвідомлення потенціалу можливого конфлікту з Росією. Експерти з одного боку вважають такий сценарій малоймовірним, оскільки Росія не має відповідних ресурсів навіть на українському напрямку. Військові з іншого боку розглядають сценарій прямого бойового зіткнення цілком імовірним і вважають темпи модернізації польської оборони недостатніми.

Водночас Польща є однією з найбільш готових до протистояння з Росією країн ЄС. Вона лідирує серед країн НАТО за обсягами витрат на оборону із 4,07% від ВВП (для порівняння: Естонія, яка виділяє близько 3,41% від ВВП, знаходиться на 2 місці). 

У 2025 році Польща активно розвивала війська територіальної оборони й сьогодні цей рід військ налічує приблизно 45 тисяч особового складу. Оголошені й значні інвестиції у розмірі 2,35 мільярда євро у “Східний щит” - програму зі зміцнення сухопутного кордону з Росією та Білорусією.

Для цивільного населення Польщі було започатковано програму військового вишколу громадян «wGotowości», проводять навчання для життя в умовах війни, підготували онлайн-посібник з поведінки в надзвичайних ситуаціях, наприклад, під час авіанальотів та обстрілів. Подібні дії уряду продиктовані недовірою до захисту США та особисто до Дональда Трампа, а також усвідомленню суверенності в питанні національної оборони. При цьому парадоксальним є факт високої довіри суспільства до захисту НАТО”. Так, 68% поляків вважає, що Польща може бути впевнена в участі союзників по НАТО у майбутній обороні своїх кордонів.

Більшість поляків підтримує дії уряду у сфері оборони та безпеки та готові погодитися зі збільшенням витрат на оборону. Бо 63% поляків вважають, що незалежність Польщі наразі перебуває під загрозою – це найбільший показник з часу анексії Криму у 2014 році. 

Хоча за словами журналістки Катерини Прищепи, “до мілітаризації суспільства поляки не готові. Наприклад, поки нікуди в практичному вимірі не пішли розмови про повернення обов'язкової військової служби”. Водночас коли майже 60% поляків підтримують ідею обов’язкового військового призову, молодь - 65% людей віком 18-29 років -  в опитуваннях заявляє, що не захищали б країну, якби їм загрожувала війна. Тому Польща розбудовує систему Територіальної оборони, що будується на добровільній основі. “Тобто можна сказати, що певні очікування та побоювання війни є, але більшість суспільства поки має настрій: ми готові платити, але не готові воювати особисто”, - підсумовує Катерина.

Висновки 

Програма “Сян” є поступовим продовженням політики Польщі з посилення своєї обороноздатності на тлі російської агресії в Україні та диверсій з боку Росії та Білорусі. 

Україна ж високо зацікавлена у виконанні цієї програми та  запропонувала свою допомогу у пришвидшені розбудови системи. Ця нова протидронова система потребуватиме більших обсягів боєприпасів та зброї - виготовлення боєприпасів для 30-мм зенітних гармат, виробництво дронів-перехоплювачів, розширення виробництва європейських систем ППО та закуповування ракет до американських систем. Отже, будуть розширені та створені  багато підприємств ВПК, щоб підтримувати багаторівневу систему у бойовій готовності. Подібне розширення можливостей дозволить Україні контрактувати більші обсяги замовлень та оперативніше поповнювати власні запаси ракет ППО та систем новостворених сил “малої ППО”, яка спеціалізуються на перехоплені російських розвідувальних та ударних дронів, таких як “Шахед”, “Молнія”, “Орлан” тощо. 

Перші кроки до подібної співпраці вже можна спостерігати: 5 лютого на зустрічі між Дональдом Туском та Володимиром була обговорена можливість спільного виробництва озброєння та боєприпасів. Також, Туск запропонував обміняти їхні МіГ-29 на українські дрони: «Йдеться про українські безпілотники, оскільки ми хочемо будувати в Польщі ефективну систему протидії дронам. Наші дронові спроможності та співпраця з Україною є для нас пріоритетом».

Також очікується, що на переговорах з європейськими лідерами на в Загребі наприкінці цього тижня Туск порушить питання європейського виміру програми “Сян” та ширшої ініціативи Польщі «Східний щит». Й, якщо вони будуть підтримані, то це дозволить ще більше збільшити потужності військово-промислового комплексу Європи. Це зменшить залежність Європи від американського захисту та дозволить Україні більше покладатися на європейських партнерів.