Програма АдН у Саксонії-Анхальті демонструє глибинні наміри німецьких популістів щодо України

Photo: EPA

Як флагман Європейського Союзу Німеччина є прикладом для інших країн, отже повороти в її політиці впливатимуть на загальноєвропейський безпековий простір. Це створює для України додаткові перепони на шляху до повноцінного діалогу з Європою і залученістю останньої до підвищення обороноздатності перед можливими російськими гібридними операціями. У  статті описані проросійські  ініціативи, які просуває Альтернатива для Німеччини  на рівні ландтагів та їх шанси на реалізацію.

Що змінилось в АдН за останні два роки

23 лютого 2025 року Альтернатива для Німеччини (далі АдН) отримала на федеральних парламентських виборах у Бундестаг найвищі результати за всю власну історію - 20,8%, ставши другою партією за кількістю мандатів (152 мандати в порівнянні з 81 мандатом з минулого виборчого циклу). Підвищення рівня довіри призвело до підвищення “градусу” риторики: вона стала більш впевненою та провокаційною.

Відомі загальні рамки, в яких АдН набирає політичні бали, а саме: міграція, росія, німецька ідентичність, антиєвропеїзм, традиційні цінності. За 2025-2026 рік вони достатньо активно використовували теми війни росії проти України, українських біженців у ФРН. Окремою темою є російські німці в Німеччині (Russlanddeutscher) та ставлення до росії.

Україні необхідно враховувати їхню посилену роль в Бундестазі та виборчу програму, яка радикалізувалась і входить у політичний мейнстрім, а також зміни у міжнародних відносинах за останній рік. Дослідники з фонду Фрідріха Еберта, які фіксують вподобання "політичного центру" кожні 2 роки, роблять висновок, що в умовних політичних центристів спостерігається “правішання”. Більшість правих цінностей вже не сприймаються так критично, як у 2022-2023 роках, а зменшення рівня довіри до демократій та влади є мостом до нормалізації авторитарних правих наративів. Це виражається не лише у перемозі АдН на всіх виборах, а й у збільшенні кількості людей, які не готові відповідати чітко в опитуваннях, збільшенні протестів на користь правих ініціатив, популярності правих цінностей серед молоді та фіксації виправдання правих поглядів як "нормальності", чого раніше не спостерігалось. При цьому вихід правопопулістів з маргінального середовища в учасників політики створює необхідність просування більш поміркованих меседжів для залучення центристських виборців, як це сталось з “Партією незалежності Сполученого Королівства”. Таким чином, і німці трохи зближуються з правою риторикою, і сама АдН йде назустріч “центру”,  торкаючись токсичних тем.

Які тези формулює АдН на широкий загал

Разом це можна сформулювати в такі ідеї, які вони зараз «продають» німецьким виборцям:

1. Війна росії проти України:

• перейшли від тези про необхідність діалогу з росією до негайного миру будь-якою ціною (в умовах, що склались - ціною безпеки та державності України);

• перекладають відповідальність за відсутність руху до миру на Україну, військова та економічна допомога є тягарем для німецької економіки та затягує війну (з програми АдН у Бундестазі: “Першим кроком було б пов'язати політичну, військову та фінансову підтримку України з готовністю Києва до серйозних мирних переговорів та вимагати аналогічної готовності до діалогу з Росією. Наші європейські сусіди також очікують від Німеччини життєздатної мирної ініціативи, а не підтримки тривалої війни на виснаження проти Російської Федерації”)

• вимагають скасування всіх санкцій по відношенню до росії, поновлення Північного потоку, РФ є природним партнером у сфері енергетики.

2. Українці в ФРН:

• вимога скасування соціальної допомоги (Bürgergeld) та її зменшення до мінімуму (У 2025 році фракція AfD у Бундестазі офіційно внесла законодавчу пропозицію, яка називається “Bürgergeldbezug für Kriegsflüchtlinge aus der Ukraine beenden” — припинити отримання Bürgergeld (громадянської допомоги) для українських біженців);

• захід України є безпечним, тому біженці мають повертатись додому й відбудовувати країну;

• просувають термін “реміграція” - повернення назад та сприйняття проживання у Німеччині як тимчасового явища навіть за умови інтеграції та роботи.

3. Російські німці та їх привілеювання:

• пропонують розширення використання російської мови на земельному рівні, де мешкає багато російських німців, а також підтримувати російські ЗМІ;

• культурні обміни з російськими студентами для протидії “розпалюванню” конфлікту (“Ми відновимо обмін студентами з Росією, відновимо всі призупинені програми та розробимо нові програми”, - йдеться в їх передвиборчій програмі в Саксен-Анхальті).

Цинізм та маніпуляції в одному флаконі: як АдН реагує на енергетичну кризу в Україні

На фоні обстрілів критичної інфраструктури та енергетичної кризи в Україні також можна спостерігати за діаметрально різним ставленням класичних партій та АдН.

“Країна перебуває на межі гуманітарної енергетичної кризи», — написав Фрідріх Мерц у листі до депутатів парламентських фракцій CDU/CSU та SPD, підкресливши, що інтенсивні російські удари по цивільній інфраструктурі роблять ситуацію критичною і несуть ознаки воєнних злочинів.

Нільс Шмід (Nils Schmid), речник з питань зовнішньої політики фракції СДПН, відреагував схожим чином: "Ми не дозволимо енергетичному терору Путіна зламати Україну. Наша відповідь — більше генераторів і більше засобів ППО".

Тіно Хрупалла (Tino Chrupalla), співголова партії АдН виступив із критикою в Бундестазі: "Німецькі платники податків не повинні оплачувати рахунки за світло в Україні, поки в самій Німеччині закриваються заводи через дорогу енергію. Досить зброї — потрібні переговори і дешевий газ".

Ключовим питанням, яке привертає увагу до діяльності АдН зараз, стала опублікована в Інтернеті передвиборча програма у Саксонії-Анхальт, де вони підкреслили відданість своїм ідеям шляхом просування російської культури в Німеччині, погрозами відправки українців “додому” та повторенням російського погляду на війну під амплуа захисту німецької економіки та безпеки.

Цей документ містить 156 сторінок та підсумовує їх риторику за останні роки. Ключовим є те, що, враховуючи зростання їх популярності та прихильність у східнонімецьких землях, вони мають шанси реалізувати свій підхід за умови ситуативної співпраці у Бундестазі та ландтагах (як це вже пропонувалось депутатами Християнсько-демократичного союзу (CDU) у Саксен-Анхальті).

Що таке Саксонія-Анхальт та чому вона обирає АдН?

Ми трохи окреслимо політичний контур землі (Саксонія-Анхальт), і знайдемо причини популярності АдН саме в ній. Також ми торкнемось їхньої передвиборчої програми, перевіримо її зміст та спробуємо зрозуміти, чи є раціональним страх перед реальністю їхнього задуму. 

Саксен-Анхальт (далі - СА)  знаходиться в центральній частині Німеччини й була частиною НДР. Згідно зі звітом Gehaltsreport 2025 (базується на даних 2024 року), СА знаходиться в кінці списку федеральних земель за рівнем заробітної плати. Медіанна зарплата (брутто) складає приблизно 39 750 євро на рік (близько 3 300 євро/місяць). Це передостаннє місце (нижче тільки Мекленбург-Передня Померанія). Для порівняння, у Гамбурзі медіана складає 52 000 євро, а середній показник по Німеччині — близько 44 000 - 45 000 євро.

СА залишається однією з найбільш етнічно однорідних земель, де частка іноземців складає 7% в порівнянні середнім показником по Німеччині у 15%. Проте за загальнонімецьким трендом східних земель партія АдН поступово набрала в СА популярності.

За результатами виборів 6 червня 2021 року, парламент налічує 97 місць. Розподіл мандатів є таким:

• CDU (Християнсько-демократичний союз): 40 місць (37,1% голосів) — переможець.

• AfD (Альтернатива для Німеччини): 23 місця (20,8% голосів) — друге місце. AfD має тут одну з найсильніших позицій у всій Німеччині, часто виграючи або посідаючи друге місце у виборчих округах.

  Рік виборів	Частка АдН
  2016	24.3%
  2021	20.8%
  2026	39-40%

AfD зазвичай коливається в 20–30 % на регіональних виборах навіть у східних землях, і лише зрідка піднімається вище цієї межі. 40 % у СА робить партію потенційно найбільшою політичною силою в цій землі за межами традиційних партій (CDU/SPD) — і це значно вище, ніж її середні результати за останнє десятиліття в регіоні.

Отже, населення СА є сприйнятливим до ультраправих ідей та посилив цей тренд за останні роки. Які конкретно ідеї вони можуть допомогти втілити АдН, ми дізнаємось з документу передвиборчої програми.

Що містить у собі їх програма в Саксен-Анхальті: розглядаємо ключове

Ця програма є продовженням їхньої риторики, проте містить нові більш радикальні пункти. В ній є 17 розділів, кожен з яких поділений ще на 10-20 підпунктів. Ми пройдемось  по ключовим для України:

• 2 розділ. Міграція та реміграція. Містить 43 статті та є найбільшим розділом серед усіх приблизно вдвічі. Статті 39-41 написані саме під українських біженців. Вони стверджують, що українцям надається особлива роль після прибуття в Німеччину й вони отримують доступ до всіх благ. У 2025 році в ЄС заговорили про реміграційний проєкт і Німеччина має бути в нього включена. Оскільки деякі області України визначені в рамках ЄС безпечними, українці мають повертатись до них. Ключовим меседжем є: “Уряд землі під керівництвом «Альтернативи для Німеччини» виступатиме на федеральному рівні за те, щоб, поки триває військовий конфлікт на сході України, громадяни України в Німеччині більше не визнавалися біженцями війни. Натомість українці, які постраждали від бойових дій, повинні знайти притулок у західній Україні”.

• 4 розділ. Шкільна освіта. АдН дійсно пропонують відновити обмін студентами з Росією, тому що “особистий контакт з росіянами – це найкращий спосіб протидіяти нинішньому підбурюванню та розпалюванню конфлікту”. Також пропонується розширення викладання російської мови та просування її носіїв карʼєрними сходами. 

• 9 розділ. Економіка та туризм. Імпорт недорогих енергоносіїв і зниження експорту серйозно вплинули на місцеву економіку. Це потребує відміни санкцій проти росії, Білорусі, Ірану, тому що ”...санкції найбільше шкодять тому, хто їх запроваджує!”.

• 10 розділ. Енергетична політика. Уряд землі на чолі з АдН виступатиме в Бундесраті (Федеральній раді) за скасування санкцій енергетичної політики проти Росії та нормалізацію німецько-російських торговельних відносин. Неушкоджена ділянка B «Північного потоку-2» повинна бути використана для відновлення імпорту газу з Росії.

Отже, АдН дійсно не має суттєвих змін у своїй політичній програмі й пропонує у лояльній Саксонії-Анхальт ще більше мір, направлених проти загальноєвропейського опору російській культурній та гібридній експансії. Серед нових ідей є ініціація відміни правового статусу українців, надання більших прав російській мові та її носіям. Енергетична політика з ухилом на використання російських енергоносіїв не є новою.

Як реагує німецьке суспільство на їх програму та зростання рейтингів?

Реакція німецького суспільства була стриманою. Правляча коаліція використала цю програму як чергове підкреслення невідповідності ролі АдН сьогоднішній Німеччині. Деякі німецькі ЗМІ також публікували уривки з передвиборчої програми. У соцмережах публікували контент на цю тему, проте масово ця ситуація не отримала належної уваги через звичність антиєвропейської риторики.“Нова програма АдН у Саксен-Анхальті переходить всі межі!”

Міністр внутрішніх справ Alexander Dobrindt (CSU) прямо заявив, що ні федеральний уряд, ні міністерство не проводять спеціальних «planspiel» —  сценарних підготовок до урядування AfD на рівні земель, навіть якщо опитування показують партію лідируючою в Саксонії-Анхальт. Лише у разі зникнення “Brandmauer” (санітарного кордону, який ігнорує АдН у парламентах та не допускає їх в коаліцію). Він підкреслив, що для нього важливо не допустити участі AfD у владі, хоча і не бачить достатньої юридичної підстави для повної заборони партії.

Є репортажі та відео про «радикальні плани» в проекті програми та про те, що її позиції акцентують саме міграцію і «реміграцію», а також істотні зміни у соціальній та політичній сфері. Ці матеріали часто з’являються не лише в регіональних, а й у загальнонімецьких соцмережних та онлайн-платформах новин.

Одночасно з’являються розслідування щодо можливого «непотизму» (використання родичів на оплачуваних посадах) серед членів AfD в тій же Саксонії-Анхальт — це дає опозиції підґрунтя для критичних суджень у пресі та в політичних дебатах.

Сам факт появи програми просто підсилює дискусію, яка вже триває, — про те, як реагувати на зростаючу підтримку AfD, яка набирає високі рейтинги, особливо в східних землях.

У Німеччині після повномасштабного вторгнення кількість українців збільшилась на 1.15 млн. осіб. Серед них приблизно 34 тис. залишились та отримали правовий статус в СА. Тож найбільш гострим стоїть питання саме відношення АдН до українців, адже не було прояснено, наскільки добровільною може бути їх програма реміграції - було сказано саме про зняття правового статусу біженців та їх масове переміщення на захід України.

Небезпечним є можливість створення прецеденту: використати політичні аргументи та “втому” від війни на користь урізання прав українських біженців або їх депортацію назад до війни, від якої вони втікали. Представники АдН свідомо ігнорують нинішню енергетичну ситуацію та хочуть змінити баланс сил всередині німецького суспільства на користь представників російської ідентичності на шкоду людям, які будують з нуля життя.

Шанси на реалізацію їх планів та реакція німців

У звʼязку з цим найважливішим є проаналізувати міри, які б могли убезпечити правовий статус українців та їхнє добровільне проживання у Німеччині. Іншою проблемою є поступки російському естеблішменту, урівняння жертви агресії з агресором та політика умиротворення.

Німецькі спецслужби та ЗМІ ще до федеральних виборів 2025 року, де АдН підтвердили перехід зі статусу аутсайдера до визнаної опозиції, розслідували діяльність партії на предмет порушення законодавства. Так, З 2021 року Федеральне відомство із захисту Конституції (BfV) вже вважало AfD «підозрюваним випадком» щодо екстремістських тенденцій (Verdachtsfall), що давало право на розширене спостереження. У 2025 році BfV перейшов до остаточної оцінки як «підтверджене правоекстремістське», що дозволяє ще ширший спектр розвідувальних заходів. Що цікаво, офіс захисту Конституції у федеральних землях в Саксонії-Анхальт  у 2023 році теж класифікував АдН як «підтверджено правоекстремістською».

Хоча фактично такий статус не накладає обмежень на діяльність партії й вона далі може брати участь на виборах, проте статус від спецслужб легітимізує так звану «Brandmauer» (вогняну стіну) — відмову всіх інших демократичних партій (CDU, SPD, FDP, Зелені) створювати коаліції з AfD. Таким чином, навіть якщо AfD набирає 30% на виборах у Саксонії, статус «екстремістів» дозволяє іншим партіям заявляти: «Ми не можемо працювати з тими, хто офіційно визнаний ворогом конституції». Це тримає AfD в опозиції, попри високі рейтинги.

Отже, поки законних механізмів обмежити партію на виборах не було випрацьовано, але її утримує в санітарному кордоні саме консенсус класичних партій. Вони ж не дадуть розробити законопроєкти, які б слугували виконанню цілей, поставлених у передвиборчих програмах у ландтагах. Про реалізацію їх політики на федеральному рівні мова також не ведеться, оскільки у Бундестазі зберігається ще більша консолідація центристських сил проти АдН.

Навіть якщо припустити факт утворення коаліції з АдН у Саксен-Анхальті, розробка законопроєктів та їх впровадження займає велику кількість часу та вимагає дотримання бюрократичних процедур. У березні 2027 року статус “тимчасового захисту” українців перестане діяти за умови будь-якого земельного чи федерального уряду й вони матимуть або надавати аргументи на користь збереження статусу біженця, або інтегруватись на ринок праці та платити податки. У випадку ж оформлення громадянства (що можливо за умови проживання у Німеччині більше 5 років, знання німецької мови на рівні В1 та сплати податків) питання зменшення прав як біженців перестане існувати в цілому, й українці зможуть безпосередньо впливати на німецьку політику рівноцінно з іншими.

Які випливають висновки?

Прошарок людей, який віддає перевагу Альтернативі для Німеччини, зростає й розчарування в класичних партіях, які ігнорують некомфортні питання, грає першочергову роль. Цей актив у випадку неефективної політики класичних німецьких партій здатний перетворити АдН на локомотив із руйнування як німецької політичної системи, так і європейської спільноти. Тож не може залишатись проігнорованим той факт, що саме від нинішньої коаліції залежить протидія російській гострій силі. Лише комплексний підхід до найбільш болючих для німецького суспільства питань здатний забрати ініціативу з рук АдН та не маніпулювати дійсно існуючими проблемами, які вони не здатні ефективно вирішити через упередженість, афілійованість з російськими структурами та непрофесійність.

Можна підсумувати, що вибори до ландтагу Саксонії-Анхальт у 2026 році стануть важливим індикатором заміру вищої електоральної межі АдН, оскільки вони у цьому регіоні мають потенціал стати найсильнішою політичною силою з підтримкою близько 39-40%. Високий рейтинг партії базується на економічному незадоволені (низькі зарплати в регіоні) та втомі від традиційних партій, що дозволяє популістам ефективно використовувати антиєвропейську та проросійську риторику.

Ризики від їх приходу до влади в СА можуть стати прологом для втілення усіх ключових ідей, серед яких: повернення до залежної від РФ енергетики, саботаж європейських оборонних проєктів та єдиного погляду на війну, скорочення допомоги Україні, примус до перемовин через шантаж, згортання вступу України до ЄС, деградація демократичних інститутів. Однак реалізація цих ідей малоймовірна через політичну ізоляцію («Brandmauer» - “вогнестійка/вогняна стіна”) — відмову демократичних партій від коаліцій, підкріплену статусом АдН як «підтвердженої правоекстремістської» організації. Навіть високі рейтинги не дають їм доступу до виконавчої влади без партнерів.

Страх перед приходом АдН до влади у Саксонії-Анхальт є раціональним з точки зору їхньої риторики, але перебільшеним з точки зору їхніх реальних можливостей впливу на виконавчу владу через наявність «санітарного кордону». Однак ігнорування зростання їхньої популярності є небезпечним. Безпека українців та стабільність Німеччини залежать від здатності демократичних партій вирішувати реальні соціально-економічні проблеми, вибиваючи ґрунт з-під ніг популістів, а також від активної інтеграції української спільноти в німецьке суспільство.