Безпекова угода Ісландії та ЄС: рамки оборонної співпраці

Фото: EU Audio Visual Services

Пояснюємо причини укладання угоди та її переваги для сторін, а також чому оборонне зближення Ісландії та ЄС вигідне для України.

Безпековий профіль Ісландії

Ісландія, як країна з населенням 395 000 осіб, не має власної армії, а тільки берегову охорону чисельністю 250 військових. У питанні захисту вона покладається на свої два «стовпи безпеки» — членство в НАТО та безпекову угоду з США від 1951 року.

Ця арктична країна знаходиться усередині ГІСК-проходу, стратегічного вузького місця. ГІСК-прохід – це акваторія у північній Атлантиці, розташована між Гренландією, Ісландією та Сполученим Королівством та названа за першими літерами цих країн. Під час Холодної війни він був критично важливим для відстеження радянських підводних човнів. Наразі модернізація російського підводного флоту і відновлення його активності в регіоні знову надають цьому коридору стратегічного значення, що підтверджується зростанням кількості патрулювань російських атомних підводних човнів. Це також підвищує значення Ісландії як точки контролю над цією ділянкою Північної Атлантики.ГІСК-прохід на мапі. Джерело

Передумови для угоди

Про початок перемовин щодо безпекової угоди президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен оголосила 17 лютого 2025 року. Під час спільної пресконференції було наголошено, що ця угода не замінить перші 2 «стовпи безпеки», а стане третім. Таким чином, ісландці сигналізували, що вони не прагнуть відмовлятися від захисту США, а разом з європейцями посилюють свою обороноздатність.

Тоді ісландська прем’єр-міністерка Кріструн Фростадоттір висловила сподівання, що угоду буде підписано до кінця 2025 року. Але ЄС запровадив мита на експорт феросплавів, у тому числі для країн Європейської економічної зони, куди входить і Ісландія. Ця країна, яка є важливим експортером феросплавів до ЄС, негативно сприйняла цей крок та відклала підписання угоди. 

Але Ісландії все ж довелося повернутися до договору, бо хоч запроваджені мита є неприємним явищем, стратегічні загрози, які Ісландія не може нівелювати й від яких не може захиститися власними силами, лише загострилися. 

Повномасштабне вторгнення росії в Україну зруйнувало європейський розвиток в межах мирної парадигми та змусило країни Європи підвищувати обороноздатність. Зросла присутність російських субмарин і військових літаків біля північного флангу НАТО. Для Ісландії, яка знаходиться в цьому регіоні, але віддалена від союзників і не має армії, така активність є особливо тривожною. Країна підтримує Україну, і у разі будь-яких провокацій з боку росії Ісландія не зможе самостійно дати відсіч до прибуття союзників.

Китай та росія посилюють активність в Арктиці, й це викликає занепокоєння ісландців щодо безпеки морських комунікацій та інфраструктури, які з’єднують Ісландію, континентальну Європу і Північну Америку.

Активізація зазіхань Трампа на Гренландію на початку цього року породжує для Ісландії дві проблеми. По-перше, один зі стовпів безпеки Ісландії, США, вступає у конфронтацію з другим, НАТО, та вимагає від країни-союзниці віддати йому території. По-друге, для Ісландії постає питання: якщо Сполучені Штати зазіхають на Гренландію, що завадить їм в майбутньому вимагати контролю над Ісландією? Особливої гостроти це питання набуло на тлі жартівливого висловлювання близького до Трампа політика і кандидата на посаду посла США в Ісландії Біллі Лонга про те, що Ісландія стане 52-м штатом США, а він – його губернатором.

Зміст угоди

Укладена угода не містить чітких безпекових та фінансових зобов’язань для обох сторін і є радше декларацією намірів щодо окремих аспектів співпраці у сфері безпеки.

Так, за її умовами передбачається щорічний спеціалізований діалог з питань безпеки та оборони на рівні посадовців, у тому числі за потреби можливе запрошення Ісландії на зустрічі високого рівня з ЄС, а також спеціальні консультації та обмін інформацією. Також зазначено, що обмін конфіденційною інформацією відбуватиметься в рамках існуючої системи безпеки. 

Угода підкреслює стратегічне значення Арктики та Північної Атлантики і передбачає посилення регулярних консультацій щодо стану справ у регіоні, зокрема щодо стійкості, цивільної готовності, захисту критичної інфраструктури, включаючи критично важливу морську та підводну, а також обмін досвідом і даними щодо гібридних та кіберзагроз.

Окремо зупинімося на гібридних та кіберзагрозах. Будучи життєво важливим вузлом для підводних інтернет-кабелів та повітряних і морських шляхів Північної Атлантики, Ісландія гостро усвідомлює вразливість своїх підводних кабелів та електромереж до саботажу або збоїв. Для Ісландії це актуально, адже росія вже завдавала пошкоджень кабелям у Балтійському морі.  Крім того, Ісландія вже отримала право долучитися до програми урядового супутникового зв’язку ЄС GovSatCom та супутникової мережі IRIS², які забезпечують для країни резервний канал захищеного зв’язку у кризових ситуаціях. 

Співпраця щодо кіберзагроз є актуальною для Ісландії, адже останніми роками рівень кіберзлочинності, в тому числі атаки на пов’язані з державою установи, зріс у майже 4 рази. Якщо  безпековий простір Ісландії стане однією з основних цілей кібератак КНР чи росії, їй буде складно самотужки з ними впоратися.

Угода також містить згадку щодо участі Ісландії в механізмі SAFE. Зазначається, що Ісландія, як країна Європейської економічної зони, та ЄС “вивчатимуть можливості подальшої участі Ісландії в оборонних ініціативах ЄС”, таких як Програма європейської оборонної промисловості (EDIP) та Безпекові дії для Європи (SAFE), відповідно до чинних правових рамок. Малоймовірно, що мова піде про отримання кредитів Ісландією на переозброєння, яке здійснюється за гарантією спільного бюджету ЄС, тому питання зазначення програми SAFE лишається відкритим. Водночас програма EDIP має на меті стимулювати, у тому числі інтеграцію українського оборонпрому в оборонно-промисловий комплекс ЄС. Це виводить питання України окремим пунктом, про що ми розповімо далі. 

Щодо ЄС, то він розширить свій безпековий вплив за межами континентальної Європи та через координацію морського спостереження отримає більше контролю в Арктиці й Атлантиці. Угода також розширює мережу безпеки ЄС: подібні угоди укладені вже з 8 країнами поза ЄС, в тому числі з Норвегією, Британією, Канадою. 

Вона також може позитивно вплинути на ставлення ісландців до ЄС, що позначиться на результатах референдуму щодо євроінтеграції.

Чому ця угода важлива для України

Окремим напрямком співпраці, який був згаданий в угоді, є підтримка України. Україна прямо вказана в цій безпековій угоді, де сторони домовилися щодо розширення співпраці в межах їхніх двосторонніх угод з Україною. Так, згадуються договір між ЄС та Україною від червня 2024 року та угода між Ісландією та Україною про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову економічну, гуманітарну та оборонну підтримку від травня 2024 року. 

Також сторони будуть вивчати можливості співпраці в рамках місій ЄС у сфері Спільної політики безпеки та оборони (CSDP) на підтримку України, й продовжувати співпрацю у сфері санкцій, у тому числі щодо розробки та впровадження санкцій проти росії та інших причетних до агресії проти України.

Висновок

Ця взаємовигідна угода дає можливість Ісландії підвищити рівень власної безпеки та співпраці з ЄС. Попри те, що угода не замінює співпрацю з США, Ісландія, під тиском потенційних загроз, зближується саме з ЄС, а не шукає кращої безпекової угоди з Америкою. Це зумовлено тим, що риторика Білого Дому за другої каденції Дональда Трампа змушує Ісландію задуматися про можливі ризики з  боку США. До того ж якщо світова нестабільність продовжуватиме зростати – це сприятиме подальшій переорієнтації Ісландії на Європу в питаннях безпеки. 

ЄС завдяки своїм безпековим угодам з країнами поза континентальною Європою забезпечує собі доступ до стратегічно важливих регіонів і посилює свою здатність реагувати на загрози за межами свого географічного простору. Він розширює безпековий вплив на тлі того, що США показують себе як ненадійного безпекового партнера. Це сприяє посиленню ролі Європи як самостійного актора на міжнародній безпековій арені.