Балтія може втратити Америку. Що потенційне скорочення безпекової присутності США означає для регіону?

Фото: Getty Images

Однак, з початком другого президентського терміну Дональда Трампа, регіон зіштовхується з новими викликами щодо майбутнього американської безпекової присутності. Зміна пріоритетів Вашингтона, переорієнтація на протистояння з Китаєм та тиск на європейські країни щодо збільшення власних оборонних витрат, створюють передумови для перегляду безпекової стратегії цих країн.
Потенційні сценарії військового вторгнення РФ. intellinews.com

Поточний стан американської присутності у регіоні

Станом на 2025 рік, американська військова присутність у регіоні включає до 2000 військовослужбовців. Крім того, країни Балтії приймають багатонаціональні батальйони НАТО під проводом Великої Британії (Естонія), Канади (Латвія) та Німеччини (Литва).

У Литві розміщений американський танковий батальйон, який перебуває там з 2019 року і планується до 2026 року. Литва також приймає німецьку багатонаціональну бригаду, яка була офіційно відкрита в травні 2025 року та продовжує розширюватися. До 2027 року вона досягне повної оперативної готовності з кількістю до 5000 військовослужбовців, що зробить її найбільшим постійним іноземним військовим контингентом у регіоні.

Важливою особливістю американської присутності в Литві є її стратегічне розташування поблизу Сувальського коридору. Це робить американські сили ключовим елементом оборони найвразливішої точки НАТО на східному фланзі.

В Естонії та Латвії американська присутність має більш мобільний характер, зосереджуючись на підрозділах швидкого реагування та спеціалізованих системах. Канада планує завершити повне розгортання бригадних можливостей в Латвії до 2026 року, коли там буде розміщено до 2200 канадських військових у складі багатонаціональної бригади.

Також країни підтримуються фінансово. У 2021-2025 роках Конгрес США виділив понад 1 мільярд доларів на Балтійську безпекову ініціативу (Baltic Security Initiative).

Фінансова та військова присутність як НАТО, так і США зокрема, є критично важливою для Балтії. Це підкреслюється і офіційними особами країн Балтії. Наприклад, генерал Раймундас Вайкшнорас, командувач Збройних сил Литви, зазначав, що присутність США в Литві є одним із головних стримувальних чинників для потенційних противників.

Причини потенційного скорочення

Переорієнтація на Індо-Тихоокеанський регіон

Адміністрація Трампа ясно дала зрозуміти, що європейці повинні взяти на себе основну відповідальність за захист континенту.

Міністр оборони Піт Геґсет заявив у Брюсселі в лютому 2025 року, що “суворі стратегічні реалії не дозволяють Сполученим Штатам Америки зосереджуватися передусім на безпеці Європи”. Натомість, США будуть фокусуватися на захисті свого південного кордону та протистоянні з Китаєм.

Економічні міркування

У США все частіше можна почути від деяких американських офіційних осіб, що Сполучені Штати просто не можуть дозволити собі підтримувати свої зобов’язання в Європі. Скорочення військової присутності може звільнити ресурси для інших стратегічних пріоритетів.

До того ж, економічна філософія адміністрації базується на принципі, що американські платники податків не повинні нести непропорційний тягар за оборону європейських союзників. Ця логіка особливо резонує з електоратом Трампа, який вважає, що США занадто довго субсидували європейську безпеку.

Тиск на європейських союзників

Європейські офіційні особи повідомляють, що цей крок має на меті заохотити багатші країни континенту фінансувати безпекову допомогу в їхньому власному регіоні. Це узгоджується з довгостроковою стратегією Трампа щодо більшого розподілу відповідальності в рамках НАТО.

Конкретні кроки адміністрації Трампа

Адміністрація Трампа вже оголосила про припинення деяких програм безпекової допомоги європейським країнам, що межують з Росією. Зокрема, у вересні 2025 року Пентагон повідомив ЄС, що військова підтримка в рамках програми Section 333 буде скорочена до нуля з наступного фінансового року. Для балтійських країн це означає втрату сотень мільйонів доларів допомоги.

Офіційні особи Пентагону також розглядають план виведення до 10 тисяч військовослужбовців зі Східної Європи. Хоча це стосується не лише країн Балтії, такі зміни можуть мати серйозний вплив на загальну безпекову архітектуру регіону.

Реакція країн Балтії

Перед обличчям невизначеності країни Балтії взяли на себе фінансові зобов’язання у сфері оборонних витрат. Литва першою пообіцяла досягти 5% ВВП на оборону, починаючи з 2026 року. Це рішення дозволить країні створити повноцінну військову дивізію до 2030 року, закупити сучасні танки Leopard 2A8 та сформувати нову механізовану бригаду.

Естонія встановила ще амбітніший план – досягти середнього показника 5,4% ВВП на оборону до 2029 року.

Латвія обрала поетапний підхід: у 2025 році її витрати склали 3,65% ВВП, а мета – досягти 5% у довгостроковій перспективі.

Не менш важливими стали військові реформи. Литва планує створення нових бригад і розширення призову, збільшуючи чисельність Державної служби оборони з кількох сотень новобранців до 4000 у 2028-му. Естонія інвестує в закупівлю HIMARS і протитанкових комплексів, а також у вдосконалення систем зв’язку. Латвія будує масштабний навчальний полігон Селонія, впроваджує багатошарову систему ППО та розширює закупівлі техніки. Усі країни активно розвивають кіберзахист, технології дронів та засоби протидії російським кібератакам і електронній війні.

Важливим напрямком стало і поглиблення співпраці з європейськими союзниками. Усі три країни активно беруть участь в Об’єднаних експедиційних силах (JEF) під керівництвом Великої Британії.

Окремим важливим рішенням став вихід балтійських держав з Оттавської конвенції про заборону протипіхотних мін, а також вихід Литви з Конвенції про касетні боєприпаси. Ці кроки можна пояснити необхідністю максимально розширювати інструменти оборони, хоча водночас країни підкреслили, що наразі не планують використовувати чи накопичувати таку зброю.

Стратегічні виклики для регіону

Країни Балтії мають кілька ключових геостратегічних вразливостей, які підсилюють їхню залежність від союзників по НАТО та роблять їх більш вразливими у випадку агресії з боку росії.

По-перше, ці держави віддалені від основних сил НАТО. Вони територіально відділені від військових центрів Альянсу у Центральній та Західній Європі, а основні логістичні маршрути проходять через Польщу. Це фактично робить Балтію своєрідним “анклавом НАТО” у разі воєнної кризи. Будь-яка масштабна передислокація сил сюди потребує часу, що може стати критичним у випадку раптової агресії.Схема рухів сил НАТО та РФ по регіону у разі вторгнення. https://www.fpri.org/

Другою вразливістю є Сувальський коридор – вузька смуга землі завширшки близько 65 км, яка пролягає між Калінінградською областю РФ та Білоруссю. У випадку конфлікту Росія спільно з Білоруссю може перекрити цей коридор, відрізавши Балтійські країни від решти союзників по суші. У такому разі постачання довелося б здійснювати лише морем або повітрям, що значно складніше та небезпечніше.The Suwalki Gap is 70-km long narrow stretch of land, separating Kaliningrad and Belarus. For years it has been dubbed NATO’s Achilles Heel. [Stratfor.com]

Ще однією проблемою є мала територія та відсутність стратегічної глибини оборони. Балтійські країни невеликі за площею, тому війська супротивника можуть швидко просуватися вглиб території, не даючи часу на підготовку до ефективної оборони. Наприклад, від кордону Латвії з Росією до Риги лише близько 200 км.

Серйозним викликом є й військовий дисбаланс. Росія має значну перевагу у силах, особливо в артилерії, ракетах і авіації. До того ж, Калінінградська область є досить мілітаризованим анклавом, де розміщені системи ППО С-400 та ракетні комплекси “Іскандер”, здатні контролювати великий простір у Балтійському регіоні.

Окрім військових ризиків, країни Балтії вразливі й до гібридних загроз. Це кібератаки, дезінформаційні кампанії та політичні диверсії, які активно застосовує росія.

Додатковим чинником є значна російськомовна меншина, особливо в Латвії та Естонії, яку Москва може використати для дестабілізації зсередини.

Фактор Китаю

Цікавим є той факт, що хоча США обґрунтовують скорочення військової присутності у Балтії необхідністю зосередитися на протистоянні з Китаєм, сам Китай поступово розширює свою економічну і технологічну присутність у Балтії.

Насамперед йдеться про інвестиції у логістичну інфраструктуру. Китайські компанії вкладали кошти в розвиток контейнерного термінала у Клайпеді та у Зону вільної економіки в Каунасі. Такі проєкти вписуються у рамки ініціативи “Один пояс, один шлях” і формують економічні канали, які можуть використовуватися не лише для торгівлі, а і як важелі політичного впливу.

Окрему стурбованість викликає роль Китаю у сфері телекомунікацій та критичної інфраструктури. Інциденти з пошкодженням підводних кабелів у Балтійському морі в останні роки призвели до того, що Естонія та інші країни регіону зверталися до китайської сторони із запитами щодо розслідування. До багатьох випадків пошкодження кабелів були причетні китайські кораблі.

Таким чином, Китай у Балтії одночасно виступає як партнер у сфері інвестицій та як потенційне джерело гіпотетичних викликів. Його економічна та технологічна присутність може бути використана у гібридних сценаріях – від тиску на уряди до створення вразливостей у сфері критичної інфраструктури. Але США, судячи з їх дій, ці ризики не вбачають важливими.

Очікування

У найближчі два роки очікується поступове, але помітне скорочення американської військової присутності та фінансової підтримки країн Балтії. Масштабне скорочення американської військової присутності в Європі не може відбутися за одну ніч, оскільки передача американських військових об’єктів приймаючим країнам займе роки переговорів.

Найімовірніше, скорочення відбуватиметься поетапно, починаючи з припинення деяких програм допомоги та поступового виведення ротаційних підрозділів. При цьому базова інфраструктура та ключові стратегічні активи, ймовірно, залишаться. До того ж, важливо брати до уваги непередбачуваність нової адміністрації США. Вони схильні змінювати свою думку навіть із таких важливих питань.

Так чи інакше, найближчим часом очікується більш суттєва перебудова безпекової архітектури регіону. Країни Балтії та їхні європейські союзники мають продемонструвати здатність взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону.

У довгостроковій перспективі формат американської присутності в регіоні може кардинально змінитися. Замість постійно розгорнутих сил, США можуть перейти до моделі швидкого реагування з попередньо розміщеним обладнанням та регулярними ротаційними навчаннями.

Це вже активно обговорюють в Альянсі. Концепція називається forward defence. Ідея в тому, що війська союзників мають бути розміщені ближче до кордонів, щоб уникнути сценарію “відвоювання територій після окупації”. Це напряму стосується Балтії.

Що це означає для України

Скорочення американської присутності в країнах Балтії може мати серйозні наслідки для безпеки України. Країни Балтії історично є одними з найбільших прихильників України в межах НАТО та ЄС, що постійно наполягають на жорсткій позиції щодо російської агресії. Чим більше труднощів і проблем буде у цих країн із власною безпекою, тим менше можливостей залишиться для нашої підтримки.Україна, країни Балтії та РФ. Voanews

Послаблення американської присутності також може сприяти зміцненню російських позицій у регіоні та створенню передумов для тиску на Україну з півночі. Водночас, після завершення вступу Фінляндії та Швеції до НАТО, росія відчуватиме помітне зменшення своєї здатності блокувати підкріплення союзників до країн Балтії через Сувальський коридор, що може частково компенсувати негативні наслідки.

З огляду на події в Балтії, де країни, як члени НАТО, здавалося б, повинні бути більш впевненими у підтримці США, Україні доведеться більше покладатися на європейську підтримку та розвивати альтернативні канали безпекового партнерства. Україна має готуватися до можливих змін у форматах американської підтримки та розвивати здатність працювати з новими моделями партнерства.

Висновки

Потенційне скорочення американської безпекової присутності у країнах Балтії відображає більш широкі зміни в глобальній стратегії США. Для України ці зміни означають необхідність диверсифікації джерел підтримки та поглиблення співпраці з європейськими партнерами. Водночас, спільність загроз від Росії може сприяти зміцненню солідарності між Україною та країнами Балтії. Це може створити нові можливості для стратегічного партнерства.

До того ж, у довгостроковій перспективі поступовий перехід до багатополярної моделі безпеки означатиме зростання ролі таких держав, як Німеччина, Велика Британія та Польща. Також зростає важливість скандинавських країн у балансі сил – вони можуть компенсувати частину американського відходу. Для України це також шанс не лише уникнути ізоляції, а й стати активним учасником нового балансу сил у Європі.

Ключовим фактором успіху адаптації до нових умов буде здатність європейських країн, включаючи Україну, самим підтримувати власну безпеку, не втрачаючи при цьому трансатлантичну солідарність та принципи колективної оборони.

Аналітичний матеріал підготував Анатолій Горшков спеціально для міжнародної інформаційно-аналітичної спільноти Resurgam.