Таємниця затопленого судна. Як Росія намагалася передати Північній Кореї ядерні реактори для підводних човнів?

Суховантаж Ursa Major. Фото: Jens smit

За офіційною російською версією, корабель перевозив порожні контейнери та портові крани, які необхідні для розширення терміналу у Владивостоці. Проте ця версія виявилася далекою від правди.

Розслідування та таємний вантаж

Згідно з іспанським розслідуванням, на кормі судна слідчі виявили два великі контейнери масою приблизно по шістдесят п'ять тонн кожен. Обидва контейнера  були обмотані синіми брезентами. Коли слідчі почали тиснути на капітана, він спочатку попросив час подумати, а потім заявив, що це "кришки люків". Подальше розслідування показало, що насправді це були корпуси для ядерних реакторів типу ВМ-4СГ. Ці редактори використовуються у підводних човнах.

На супутникових знімках також були помітні охолоджувальні труби та інші компоненти реакторної системи.

Іспанські правоохоронці дійшли висновку, що справжнім пунктом призначення вантажу було не російське місто Владивосток, а північнокорейський портовий город Расон, розташований всього за сто миль від Владивостока. Цей порт з'єднаний залізницею з прикордонним містом Хасан на території Росії.

Перевезення такого важкого обладнання сухопутним шляхом через Росію та Центральну Азію було б непрактичним, тому найбільш раціональним варіантом виявився морський шлях через Середземне море. Крім того, портова інфраструктура Расону не пристосована для розвантаження об'єктів такої маси без спеціалізованих кранів.

Загадкові обставини затоплення

До того ж, самі обставини затоплення судна виглядають підозрілими. Капітан танкера надав письмову заяву, в якій описав "три вибухи" та отвір в корпусі корабля. Іспанські сейсмографи, в свою чергу, під час інциденту зафіксували коливання, які схожі на підводну детонацією вибухівки малої потужності.

Ще більш підозрілою виявилась поведінка Росії. Після того, як судно потонуло, до району аварії прибув російський десантний корабель "Іван Грен", який вимагав від іспанських суден залишити місце події. Коли "Ursa Major" йшла під воду, російські судна почали запускати численні червоні ракети, ймовірно, щоб засліпити інфрачервоний канал розвідувальних супутників, які моніторили ситуацію. Зрештою судно затонуло на глибині близько двох з половиною тисяч метрів.

У перші дні січня 2025 року до місця подій прибуло російське океанографічне судно "Янтар". Російські збройні сили використовують його для розвідки у водах НАТО. За оцінками деяких експертів, воно могло розгорнути спеціальні підводні апарати, щоб перевірити, чи залишилися на дні сліди секретного вантажу.

Підводні човни для Пхеньяна

Всі ці події набувають ще більшого значення у контексті розвитку північнокорейської атомної програми. 8 березня 2025 року Північна Корея вперше показала фотографії свого атомного підводного човна.

Експерти із Сеульського університету зазначили, що завершений корпус, який видно на фотографіях, вказує на те, що підводний човен вже може бути оснащений ядерним реактором. Південнокорейські аналітики підозрюють, що КНДР отримувала технологічну допомогу в будівництві човна саме від Росії. Робилось це в обмін на відправку військ і зброї для війни проти України.

Все це вписується у дію так званого Договору про всеосяжне стратегічне партнерство, який Путін та Кім Чен Ин підписали ще у червні 2024 року. Цей документ включав пункт про надання допомоги усіма наявними засобами.

Хто ж потопив судно?

Найбільшою загадкою на даний момент є те, хто потопив російське судно. Варто зазначити, що воно йшло під військовим конвоєм.

Україна не має технологій торпед і на той момент не запускала підводні безпілотники на такій відстані. Південна Корея була б найбільш зацікавлена у зриві передачі, проте вона також не має на озброєнні торпед потрібного класу.

Розвіддані та технічна можливість є у Сполучених Штатів, але на той момент там відбувався перехідний період передачі влади від адміністрації Байдена до адміністрації Трампа.

Проте цілком ймовірно, що, як прощальні дії, адміністрація Байдена узгодила операцію з блокування постачання реакторів до КНДР. Це цілком відповідає національним інтересам США та їхніх союзників у регіоні.

Питання для Сеула

Загалом, події навколо "Ursa Major" піднімають питання щодо політики Південної Кореї. Чи достатньо допомоги Росії у будівництві підводного човна КНДР для перегляду їхніх червоних ліній? Чи вони й надалі чекатимуть на ще більший обмін технологіями між Москвою та Пхеньяном?

Росія тим часом продовжує підривати основи глобальної безпеки. Передача ядерних технологій КНДР створює досить небезпечний прецедент порушення міжнародних санкцій.

Мова йде вже не про артилерійські снаряди чи ракети малої дальності. Атомні підводні човни – це стратегічні технології, які змінюють баланс сил у всьому регіоні Східної Азії. Для Південної Кореї та Японії це означає появу ще однієї загрози, яку досить складно відстежувати лише супутниками чи системами ПРО.