Дмитро Ананьєв, штатний аналітик Центру “Resurgam” з політики країн західної та центральної Європи
Photo: La Défense - JORN URBAIN
Раніше у січні Франція вже затримувала танкер тіньового флоту “Грінч”, проте врешті була вимушена відпустити судно.
Аналізуємо, чим відрізняється нинішня ситуація та чи стане це затримання політичним сигналом для країн ЄС до подальших арештів.
Розвідувальні дані бельгійських служб ідентифікували нафтовий танкер “Ethera” як судно під чужим прапором, й після кілька днів переслідування його було затримано через належність до тіньового флоту та супроводжено до порту Зебрюгге. Загалом, окрім плавання під чужим прапором, судна російського тіньового флоту застосовують і інші стратегії приховування та обходу санкцій — непрозорі юридичні схеми та підроблені документи.
Президент Франції Еммануель Макрон не тільки підтримав арешт судна, а також заявив, що “європейці рішуче налаштовані перекрити джерела фінансування агресивної війни Росії”. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга схвалив затримання судна: “Ми вітаємо рішучий крок Бельгії, яка захопила незаконний танкер російського тіньового флоту. Такі рішучі та виправдані дії необхідні, щоб позбавити росію ресурсів для продовження агресії та воєнних злочинів проти України”.
Затримання суден тіньового флоту в Європі відбувається не вперше. Після захоплення російських суден у січні цього року американцями першою серед членів ЄС зупинила судно Франція — це було судно “Грінч”. Проте за рішенням французького суду йому дозволили відплисти після сплати штрафу в кілька мільйонів євро за плавання під фальшивим прапором.
При затриманні цього судна Франція діяла в рамках своєї більш проактивної політики щодо російського "тіньового" флоту, прагнучи продемонструвати лідерство в ЄС. Макрон навіть повідомив президенту України Зеленському, що планує змінити законодавство Франції, щоб підсанкційні кораблі не могли покинути Францію. Водночас ще не відомо про будь-які зміни в законодавстві.
Іншим гравцем у регіоні, що шукає шляхи протидії російському нафтовому флоту, є Велика Британія. Країна також знаходиться в процесі розробки законодавства для арештів суден під санкціями та веде перемовини з приватними портами для розміщення арештованих суден.
Затримання судна у виключній економічній зоні Бельгії варто розглядати з позиції якісної зміни підходу ЄС до дотримання санкційного режиму. Головна речниця з питань зовнішньої політики та безпеки Анітта Хіппер зазначила, що затримання судна “надсилає чіткий і недвозначний сигнал, що ми серйозно налаштовані протидіяти тіньовому флоту, а також закривати всі лазівки, які росія намагається використати”.
Попри наявний початок активнішого контролю європейців за дотриманням санкцій, затримання судна залежатиме від подальшої юридичної кваліфікації. Наразі звинувачення у використанні судном чужого прапора базується на підставі Конвенції ООН з морського права та Бельгійського навігаційного кодексу.
За оцінкою нашого джерела в Єврокомісії, це рішення Бельгії потенційно може створити юридичний прецедент для інших держав ЄС: “Проте у континентальній правовій системі формальний прецедент не має такої сили, як у прецедентному праві, тому ключове значення матиме не сам факт арешту, а юридична аргументація, відповідність процедурі, доведеність зв’язку судна з порушенням санкцій та відсутність порушень міжнародних конвенцій, зокрема щодо свободи судноплавства”.
Координація сил Бельгії з ВМС Франції свідчить про зміну підходу з окремого національного виміру до скоординованих дій на рівні декількох країн у межах ЄС. Міністерство оборони Бельгії заявило: «Ця морська операція, у якій брали участь кілька держав, підтверджує готовність нашого оборонного відомства. Діючи пропорційно та у тісній взаємодії з нашими партнерами проти російського «тіньового» флоту, ми сприяємо підтриманню міжнародного правопорядку, безпеки морських торговельних шляхів та обмеженню фінансування росією агресивної війни проти України”.
Цей випадок є також ознакою того, що бельгійська влада вважає правові підстави для таких дій достатньо міцними. Справа в тому, що раніше Бельгія діяла обережно у питаннях російських активів через можливі юридичні наслідки: “без достатніх гарантій та повного розподілу ризиків між усіма 27 державами-членами Бельгія може залишитися одна відповідальною за відшкодування росії колосальних сум у разі вирішення конфлікту з Україною”, — казав прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер.
4 березня Міністерство транспорту Бельгії оголосило, що танкер може бути звільнений після виплати застави у 10 млн євро, отримання необхідної документації, визначення прапора та виправлення технічних дефектів, щоб корабель відповідав технічним та екологічним нормам. До того моменту судно буде перебувати в порту Зебрюгге.
Затримання судна в Бельгії можна вважати зеленим світлом для країн ЄС для подальшого тиску на російські нафтові доходи. Незалежно від подальшого рішення бельгійського суду, арешт судна Бельгією — політичним центром ЄС — можна вважати підтвердженням наміру Союзу посилити дотримання санкційного режиму та запровадження подальших арештів суден тіньового флоту у водах Європи.
Для України подібні дії європейських країн, які створюють значні фінансові втрати для російської нафтової логістики, є вкрай позитивним сигналом про рішучість партнерів до активних дій із захисту власної безпеки та тиску на російські доходи.
Вам може бути цікаво