МІЖНАРОДНАІНФОРМАЦІЙНА ТА АНАЛІТИЧНА
СПІЛЬНОТА
+ Долучитись
Підтримати
МІЖНАРОДНА
Балацька Вікторія, стажерка центру Resurgam за напрямом країн Південної Америки
24 лютого 2022 року, у день повномасштабного вторгнення росії, Чилі відкрито стала на підтримку України. Тоді ще новообраний президент Габріель Борич заявив, що «Росія обрала війну як засіб вирішення конфліктів» та «з Чилі ми засуджуємо вторгнення в Україну, порушення її суверенітету та незаконне застосування сили». Він заявив, що «наша солідарність буде з жертвами та нашими скромними зусиллями з миром». Протягом свого президентства Габріель Борич активно приділяв увагу темі України, особливо у своїх виступах на міжнародних майданчиках.
То що слід очікувати від зовнішньої політики нового президента, зокрема в контексті України?
Попередній президент Чилі Борич послідовно висловлював підтримку Україні. Чилі підтримала резолюцію Генеральної Асамблеї від 2 березня 2022 року, яка засуджувала вторгнення росії.
Президент утримував тему війни серед актуальних тем та спонукав інші країни засудити дії москви. Позиція Борича щодо України вписувалася у ширшу логіку його зовнішньої політики — захист прав людини, міжнародного права та демократичних принципів. Так, на саміті Латинської Америки та ЄС у 2023 році він наголосив: “Те, що відбувається в Україні, є неприйнятною війною, спричиненою імперською агресією, якою порушується міжнародне право”.
У 2023 році відбувся XXVIII Іберо-Американський саміт, щорічна зустріч глав держав та урядів 22 країн Латинської Америки, Іспанії та Португалії, на якій обговорюються питання співпраці. На Іберо-Американському саміті президент Борич публічно засудив російське вторгнення та заявив, що світ не повинен звикати до цієї війни: “Важливо поважати міжнародне право, і тут воно було порушене явно не обома сторонами, а однією, яка є агресором: Росією”. Він також критикував лідерів, які уникали прямого визначення війни: “Я розумію, що спільну декларацію було заблоковано, (спільна заява країн учасниць про результати саміту, в якому також був розділ про позицію країн щодо російсько-української війни) бо деякі не хочуть сказати, що це війна проти України”. Президент наголошував на неприпустимості формулювання «винні обидві сторони», яке просували окремі країни, зокрема Бразилія.
У результаті, остаточний текст декларації EU‑CELAC містив лише формулювання, що: “виражає глибоке занепокоєння війною проти України”, без прямого засудження росії як агресора; це дозволило досягти консенсусу серед більшості країн, але без визнання “вини обох країн”.
Водночас всередині країни зростало невдоволення його лівоорієнтованою політикою. Головною темою стала міграційна криза. Через політику Боріча щодо підтримки мігрантів з Венесуели кількість іноземців у Чилі зросла до майже 1,9 млн людей, що становить близько 10% населення країни, а 55% чилійців вважали, що існують сильні конфлікти між місцевими та мігрантами. Особливо напружена ситуація спостерігалась на півночі країни, де мігранти масово розбивали неформальні табори, що створювало тиск на місцеві громади.
У таких умовах зовнішньополітичні питання, які не мають безпосереднього впливу на внутрішню стабільність, зокрема російсько-українська війна, ймовірно, відійдуть на другий план. Новий президент, реагуючи на чіткий суспільний запит щодо безпеки, контролю міграції та відновлення порядку, змушений змістити фокус політики на внутрішні виклики. Така переорієнтація є не лише політичним вибором, а й відображенням очікувань його електорату, для якого виконання передвиборчих обіцянок у соціально чутливих питаннях має пріоритет над активною зовнішньою політикою.
Сам Боріч не міг балотуватись на другий термін через чилійське законодавство, яке забороняє безперервне переобрання. Інтереси лівоцентристів заступала кандидатка Жанетт Хара, що працювала в уряді Боріча. Однак, вона отримала менше голосів, ніж кандидат від Республіканської партії - Хосе Антоніо Каст.
Хосе Антоніо Каст дотримується консервативних поглядів і виступає за жорсткий підхід до безпеки: “Чилі знову вільний від злочинів, вільний від страждань, вільний від страху… Чилі потрібен порядок”.
Однією з головних тем його політики є питання міграції, яку він пов’язує зі зростанням злочинності, тіньової економіки та наслідками ослаблення державного контролю. Каст виступає за посилення прикордонної політики та депортації. Він заявив, що міграція “серйозно вплинула на соціальну та економічну ситуацію Чилі” і запропонував “створити гуманітарний коридор для повернення людей до країн походження.”
Після інавгурації Каст почав реалізовувати свої обіцянки: у перший тиждень відвідав північ країни, щоб проконтролювати початок будівництва стіни на кордоні з Перу, яка має стримувати незаконну міграцію. Також міністр оборони Чилі зустрівся з міністрами Еквадору, Аргентини та Парагваю. За результатами було розпочато роботу над угодою між Чилі та Аргентиною про створення групи для боротьби з наркотрафіком та контрабандою.
Президент Каст та його прихильники. Джерело
Внутрішньополітичні пріоритети Каста безпосередньо впливають на зовнішню політику. Більший акцент на внутрішніх питаннях означає зниження зовнішньополітичної активності. У цьому підході простежуються паралелі з політикою Дональда Трампа. Цей курс може означати більше приділення уваги питанням безпеки. Але водночас, Каст не вирішуватиме такі загрози як незаконна міграція чи контрабанда самостійно, адже результати будуть швидші при співпраці з сусідніми країнами.
Потенційними партнерами у таких питаннях є інші правоорієнтовані країни регіону, наприклад Аргентина. Спільним між Аргентиною та Чилі є не тільки плани щодо спільного контролю кордонів, але також наслідування Кастом економічних реформ, схожих до тих які запровадив в Аргентині президент Хавʼєр Мілей. В той ж час відносини з іншою країною відчувають підвищення напруги, як результат будування стіни на кордоні з Перу. Адже бажання Каста зупинити міграцію створює ризик того що мігранти можуть “застрягти” в Перу. Додаткова політика повернення мігрантів може призвести до погіршення ситуації в Перу. В цій ситуації потрібно очікувати подальшої комунікації між країнами аби зрозуміти чи зможуть лідери знайти спільну мову та знизити напругу, тим паче що обидва президента мають праву політичну орієнтацію.
Якщо попередня адміністрація акцентувала увагу на правах людини та ідеологічній солідарності з країнами які їх дотримуються, то новий зовнішній курс, ймовірно, буде відштовхуватися від національних інтересів та ставки на економічний розвиток. Це означає зменшення ролі моральних оцінок і концентрацію на практичних результатах, таких як торгівля чи контроль міграції.
У регіональному вимірі це може означати дистанціювання від лівих режимів Латинської Америки — Бразилії, Колумбії, Болівії. З урахуванням зазначених пріоритетів політика Хосе Антоніо Касти в регіоні буде орієнтована на розвиток двосторонніх угод, в основі яких лежатимуть економічна вигода та безпекова стабільність.
На глобальному рівні Каст орієнтується на США, зокрема, на підхід Дональда Трампа. Погляди Каста значною мірою перегукуються з ідеями “трампізму”, що робить Каста потенційно прийнятним партнером для США в регіоні. Водночас його зовнішньополітична орієнтація визначається не стільки персональною симпатією до американського лідера, скільки прагненням будувати сильну національну державу з акцентом на внутрішній порядок і суверенітет. Таким чином, попри ідеологічну близькість до підходів Трампа, Каст зберігає автономність у прийнятті рішень і не є повністю залежним від позиції США.
На цей час майже 40 % чилійського експорту припадає на Китай, що створює ризик залежності. США стоять на другому місці серед покупців чилійських товарів, але прагнуть змінити дану ситуацію.
Окрім традиційних вже партнерів Чилі - Китаю та США, на цей регіон почав більше звертати увагу і Європейський союз. Скоріш за все, це повʼязано з перспективами економічного розвитку країн Південної Америки та наявністю ще не перенасичених ринків. ЄС вже підписав договір з країнами МЕРКОСУР про безмитну торгівлю. І хоча Чилі не є учасницею цього союзу, вона має статус асоційованого члена. Можна припустити, що співпраця ЄС з регіоном лише поглиблюватиметься. Тим паче що ЄС вже опублікував офіційне підтвердження своїх намірів збільшення економічної співпраці з Чилі.
Крім того, Чилі є важливою країною на ринку рідкісноземельних копалин. Причиною цього є те що для вироблення новітніх технологій потрібні деталі з таких рідких металів, як наприклад літій. З огляду на те, що Чилі залишається одним із лідерів на ринку літію з запасами 9.200 000 тонн, їх роль у світовій економіці буде зростати.
Глобальні запаси літію за країнами (у тоннах літію) за даними Геологічної служби США, 2021 р. Джерело
За Борича Чилі відкрито підтримувала Україну, у тому числі небайдужими були й звичайні громадяни. На саміті миру у Швейцарії 15 червня 2024 року Борич заявив, про готовність Чилі долучитися до гуманітарного розмінування України по завершенні війни.
Виступ президента Боріча на Глобальному саміті миру в Швейцарії в 2024 році. Джерело
Попри можливі зміни у зовнішній політиці Чилі, ключове питання для України полягає не лише в рівні офіційної підтримки.
Зміна політичного керівництва в Чилі важлива не лише з точки зору двосторонніх відносин, а й у контексті стратегічної присутності теми України в регіоні. Збереження навіть помірної підтримки країн Латинської Америки та наявність обговорень на різних регіональних конференціях чи самітах дозволяє Україні залишатися видимою та поступово обмежувати вплив російської пропаганди.
Голова Міністерства закордонних справ України Андрій Сибіга відвідав інавгурацію нового президента Чилі, де також відбулась двостороння зустріч. Як зазначив міністр, то новообраний президент Чилі запевнив його що: “підтримка Чилі для України залишається непохитною”. І хоча можна очікувати деякі корекції у відносинах між країнами, Сибіга після візиту заспокоїв можливе хвилювання щодо сильної зміни зовнішньої політики Чилі щодо України.
У найближчі роки можна очікувати, що Чилі й надалі зберігатиме помірно проукраїнську позицію, але основні зусилля нової адміністрації будуть зосереджені на внутрішніх пріоритетах, що може зменшити активність країни у регіональних ініціативах на підтримку України.
Потенційними напрямами співпраці між країнами можуть стати аграрна співпраця, про що заявив Сибіга на зустрічі з Хосе Антоніо Кастом. Також іншими напрямами можуть стати обмін досвідом у сфері цифровізації державних послуг, взаємодія в галузі критичних мінералів і переробної промисловості.
Чилі — одна з найстабільніших демократій Латинської Америки з репутацією передбачуваного міжнародного партнера. В умовах неоднорідного ставлення до російсько-української війни серед країн Центральної та Південної Америки позиція Чилі має важливе значення для України. Так, саме вона та Перу підтримали резолюцію ООН, що засуджувала війну в Україні, у той час, як Нікарагуа голосувала проти, а такі країни, як Бразилія, Сальвадор та багато інших, утрималися від голосування.
Хоча гуманітарна допомога Україні з боку інших країн, зокрема Аргентини є відчутнішою, Чилі не залишається осторонь і періодично підтримує українські політичні заяви на міжнародному рівні. Чилі активно бере участь у регіональному блоці CELAC, як регіональному механізмі координації політики та співпраці між країнами Латинської Америки. Водночас можливості Чилі впливати на формування узгодженої регіональної позиції є обмеженими, що зумовлено структурною вагою провідних економік регіону – Бразилії та Аргентини.
Зміна президента в Чилі не призведе до різкого перегляду зовнішньополітичного курсу щодо України, однак змінить його інтенсивність і характер. Але якщо за Борича підтримка України була частиною ціннісної зовнішньої політики, то за Каста вона поступово переходить у менш пріоритетну площину, оскільки головна увага зосереджується на внутрішній безпеці, міграції та економічній стабільності. Це означає, що Чилі й надалі голосуватиме за проукраїнські резолюції та уникатиме проросійських позицій, але рідше виступатиме ініціатором політичних заяв чи міжнародних ініціатив на підтримку України.
Водночас зберігається можливість для розвитку двосторонніх відносин через прикладні сфери — аграрний сектор, цифровізацію та критичні мінерали. Саме переведення відносин у практичну площину є ключовою умовою для збереження інтересу Чилі до України. Без цього рівень взаємодії з високою ймовірністю знизиться до формальної дипломатичної підтримки без реального наповнення.
Вам може бути цікаво
