Наркотрафік, зміцнення кордонів та суверенний інтернет: про що говорили та що вирішили на засіданні ОДКБ у Киргизстані?

Фото: ОДКБ

19 червня 2025 року в місті Чолпон-Ата у Киргизстані, відбулося чергове засідання Комітету секретарів рад безпеки ОДКБ. У заході взяли участь представники зацікавлених міністерств та відомств Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Московії, Таджикистану, Антитерористичного центру СНД, Секретаріату ОДКБ та група офіцерів Об'єднаного штабу Організації.

Що вони обговорювали?

Тероризм, екстремізм, незаконний обіг наркотиків

Тероризм та екстремізм обговорюють кожного разу, а незаконний обіг наркотиків є досить актуальною проблемою зараз, особливо в Центральній Азії (ЦА). Країни ЦА не мають самостійного ресурсу контролювати цю проблему та покладаються на ресурси, які готовий надавати Кремль.

Щодо наркотрафіку у країнах ОДКБ первинний пошук статей дозволив нам виявити за останній місяць занепокоєння щодо зростання транскордонного наркотрафіку, пов’язаного з діяльністю груп, які діють на півночі Афганістану (сепаратні від талібів).

Талібан зайняв жорстку позицію щодо зменшення наркотрафіку з країни і загалом вирощування наркотичних рослин. Тому, оскільки частково трафіки були перекриті (особливо внутрішнє споживання), то наркотичний потік перенаправився у найменш підконтрольні північні регіони Афганістану і далі у країни ЦА та Московію. Країни ЦА розглядають теплі відносини Кремля та Талібану як можливість привернути увагу влади Афганістану до проблеми.

Транснаціональна злочинність і кіберзлочинність

Московія зробила цей блок ключовим як метод дискредитації України. Заступник секретаря Ради безпеки Московії Алексей Шевцов зазначив, що українські спецслужби за підтримки Заходу активізували кібератаки проти Кремля та країн ОДКБ.

За його словами, лише у 2024 році кількість комп'ютерних злочинів на Московії зросла на 13%, перевищивши 765 тисяч випадків.

Головний меседж, який будувала московська делегація, – «проблема України – це спільна проблема», бо країни ОДКБ також під ударом! Для протидії таким загрозам Кремль закликав більш активно використовувати Консультаційний координаційний центр із реагування на комп'ютерні інциденти: “Розширення масштабів комп'ютерної злочинності на території Росії багато в чому обумовлено активізацією діяльності українських спецслужб. Зокрема, під кураторством Служби безпеки України та за участю західних фахівців на українській території створено понад 1 000 кол-центрів, які займаються вимаганням грошей. Вони починають все активніше діяти проти інших країн, у тому числі держав - членів ОДКБ”.

За словами Шевцова, проти Московії під патронажем західних спецслужб діють кіберцентри у Німеччині, Великій Британії, Фінляндії, Естонії, Латвії.

"У 2024 році кількість комп'ютерних злочинів зросла на 13% і перевищила 765 тисяч. В основному вони були спрямовані на вчинення шахрайських дій щодо російських громадян та створення каналів розповсюдження наркотиків", - додав він.

Зміцнення кордонів

Це ще одна важлива тема, яку обговорювали на засіданні. Секретар Ради безпеки Таджикистану Юсуф Рахмон розповів про впровадження першого етапу Міждержавної цільової програми ОДКБ зі зміцнення кордону між Таджикистаном і Афганістаном (це питання тісно пов’язано з першим пунктом про «наркотрафік»).

Московія намагається вибудовувати з Талібаном дружні стосунки, але попри це, кордони, в тому числі через треті країни, намагаються зміцнити. Проте, на нашу думку, в першу чергу це робиться через великий обіг наркотиків з Афганістану.

У чому була суть першого етапу зміцнення кордону? Цей етап зосереджений на інвентаризації та оцінці поточного стану кордону. Він також включав створення планів для будівництва нових прикордонних об’єктів і реконструкції існуючих. Передбачається також постачання технічних засобів, таких як системи відеоспостереження, безпілотники та засоби зв’язку.

Очевидно, що використовуючи ризик «наркотрафіку з Афганістану», Московія поглиблює власну присутність через «безпекові послуги». Щось подібно до того як Московія надає «безпекові послуги» африканським урядам.

Тому глибинно: Московія зацікавлена в наркотрафіку (підконтрольному наркотрафіку) у країни ЦА, бо так підвищується попит на «послуги Кремля», але цей наркотрафік має бути контрольований до тієї міри, щоб вже з ЦА наркотрафік не потрапляв до Московії, або якщо і потрапляв, то підконтрольним транзитом.

План розвитку військового співробітництва

Окрім вищезгаданого, учасники обговорили військово-політичну координацію. Результатом стала низка підписаних документів, серед яких План розвитку військового співробітництва на 2026 - 2030 роки. Цей документ визначатиме, як країни ОДКБ разом готуватимуться до можливих викликів у майбутньому.

Документ, має частково конфіденційний характер, тому деталі його змісту публічно не розкриваються.

Основна інформація обмежується загальними заявами про цілі та напрями.

Проведення регулярних спільних військових навчань.
Модернізація озброєння та технічних засобів Колективних сил швидкого реагування ОДКБ.
Посилення координації між розвідувальними службами країн-членів.
Розвиток системи кібербезпеки та протидії інформаційним загрозам.

За день до цього: Радіоелектронна боротьба

18 червня, напередодні основного засідання, у Чолпон-Аті також відбулася зустріч робочої групи з питань радіоелектронної боротьби (РЕБ). Її очолив начальник військ РЕБ Збройних сил Московії генерал-лейтенант Юрій Ласточкін, а Киргизстан представляв перший заступник міністра оборони генерал-майор Ерліс Тердікбаєв.

На цій зустрічі йшлося про те, як сучасні війни все більше залежать від технологій. Начальник Об'єднаного штабу ОДКБ Андрій Сердюков наголосив, що досвід російських кампаній показав: безпілотники, керовані через радіоканали чи супутники, стали серйозною загрозою. Щоб протистояти їм, потрібно розвивати системи радіоелектронної боротьби. Учасники обговорили, як удосконалити нормативну базу ОДКБ у цій сфері та поділилися своїм досвідом застосування РЕБ.

Побудована риторика підкреслює намір Кремля поглиблювати обхід санкцій через треті країни завдяки «окресленням ризиків» та «мотивуванням технологічної співпраці».

Ціль – досягти стану (коли не під «тиском Кремля», а добровільно) країни ЦА погоджувались би на співпрацю, яка передбачає як спільні виробництва на користь Кремля, так й сприяння в обході санкцій.

Цього ж дня в Таджикистані: «Непорушне братство» і «Бар'єр»

Паралельно із заходами в Киргизстані, 17-19 червня в Таджикистані проходили штабні переговори щодо підготовки двох великих навчань ОДКБ, запланованих на осінь 2025 року:

«Непорушне братство-2025» – це щорічні миротворчі навчання під егідою ОДКБ, які цього року відбудуться на полігоні Фахрабад у Таджикистані. Їхня головна мета – відпрацювання дій Колективних миротворчих сил у кризовому регіоні.

За легендою навчань, у певній умовній країні виникає внутрішній конфлікт, на тлі якого розгортається миротворча місія з мандатом ОДКБ. Підрозділи різних країн виконуватимуть завдання з охорони об’єктів, патрулювання, супроводу гуманітарних вантажів і забезпечення взаємодії з місцевою адміністрацією та населенням. Навчання також включатимуть елементи інформаційної безпеки, боротьби з фейками й антипропагандою.

«Бар’єр-2025» – це вже спеціальні навчання, присвячені протидії радіаційним, хімічним і біологічним загрозам. У центрі уваги реагування на умовні надзвичайні ситуації, пов’язані з витоком небезпечних речовин, епідеміями або терактами із застосуванням хімічної чи біологічної зброї. Учасники тренуватимуть евакуацію населення, санітарну обробку, встановлення захисних зон і організацію медичного забезпечення.

У переговорах брали участь представники Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Московії, Таджикистану, а також Антитерористичного центру СНД. Вони узгодили сценарії навчань, склади контингентів і провели рекогносцировку місцевості.

Варто відзначити, що представники Вірменії були відсутні на цих зустрічах.

Вірменія: що з її участю в ОДКБ?

Тепер повернемось на Петербурзький міжнародний економічний форум. Буквально паралельно з ОДКБ, на полях ПМЕФ обговорювали ситуацію несплати Єреваном внеску до ОДКБ. Рішення щодо Вірменії почнуть розглядати після 31 грудня 2025 року, проте залишається під питанням, у якому ключі піде розгляд.

Заступник глави МЗС Московії Александр Панкін каже, що Єревану варто тверезо оцінити свої можливості щодо забезпечення безпеки без участі в ОДКБ.

Суверенний інтернет

Особлива увага приділена кіберзлочинності і особливо на «український слід» та її «західних кураторах» у риториці московської делегації - це не лише питання безпеки, а підґрунтя для створення свого аналогу суверенного інтернету, як у КНР або КНДР.

Для більш конкурентного та масштабного запуску Кремль має на меті залучити країни із «зони власного впливу» – країни ЦА. Це підвищить загалом вплив Кремля на регіон та можливість створювати інформаційну бульбашку довкола цих країни. Натомість місцеві режими Кремль мотивує забезпечувати сталість режимів через можливістю контролювати місцеве населення завдяки підконтрольному «суверенному Інтернету».

Оскільки інші режими ЦА зважають на пропозицію Кремля, яка передбачає і збільшення залежності від Кремля, то Московія активно окреслює та гіперболізує загрози від України та Заходу для країни ЦА як елемент мотивації.

Ну а в цілому, погрозами «страшною Україною та Заходом» московія намагається консолідувати членів ОДКБ проти спільного «ворога». Це може свідчити про бажання Кремля:

посилити легітимність свого інформаційного та кіберконтролю в регіоні;
мінімізувати «політичні втрати» від процесу виходу Вірменії з спільних органів;
виправдати власні заходи цифрового контролю над населенням та заохотити треті країни;

Загальні очікування: посилення регіонального регулювання кіберпростору під егідою ОДКБ та нові обмеження для громадян країн ОДКБ в інтернеті.

Очікування: Вірменія

Проблеми з Вірменією досить показові. Для Кремля є стратегічною потребою: або вирішити цю проблему, або перемкнути увагу. ОДКБ на прикладі Вірменії показала, що на організацію не можна покладатись навіть якщо ти є її членом.

Цікавим моментом є те, що хоч Кремль і погрожує Єревану, вони зволікають з рішенням аж до кінця року. Це може свідчити про бажання уникнути розколу, принаймні формального. Або зараз у Вірменії відбуваються події за участю агентури Кремля направлені на повалення уряду Пашиняна.

Але загалом все це створює прецедент, що підриває московський актив в регіоні, яким є ОДКБ.

В умовах війни в Україні та санкційної ізоляції, Московії дуже потрібні союзники, але найголовніше для Кремля – збереження впливу на пострадянському просторі. ОДКБ залишається, мабуть, єдиним реальним інструментом «м’якої сили» Москви в регіоні. Саме тому вона: