Анатолій Горшков, спеціально для міжнародної інформаційно-аналітичної спільноти Resurgam
У грудні 2025 — січні 2026 році в М'янмі відбулися вибори, які світова спільнота одразу ж назвала фальсифікованими. Європейський Союз заявив, що "необхідні умови для вільних і чесних виборів не були виконані". Спеціальний доповідач ООН по М’янмі Том Ендрюс назвав вибори "театром абсурду під дулом зброї", а Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив: "Не думаю, що хтось вірить, що ці вибори будуть вільними та чесними".
Навіть Асоціація країн Південно-Східної Азії, зазвичай стримана у критиці своїх членів, офіційно відмовилася визнавати результати виборів. Міністр закордонних справ Малайзії Мохамад Хасан заявив: "Ми не направили спостерігачів, і через це ми не сертифікуємо вибори".
М'янма вже чотири роки перебуває у стані громадянської війни. Все почалося 1 лютого 2021 року, коли військові здійснили переворот і заарештували демократично обрану лідерку країни Аун Сан Су Чжі. Приводом перевороту тоді нібито стали фальсифікації на виборах 2020 року, хоча міжнародні спостерігачі не виявили жодних серйозних порушень.
Відтоді країна занурилася у кривавий конфлікт. Військова хунта контролює лише приблизно 21% території М'янми. Решта території або в руках опозиційних та етнічних збройних формувань, або є зонами активних боїв.
За чотири роки цього конфлікту загинуло близько 90 тисяч людей. Три з половиною мільйони людей втратили свої домівки та стали внутрішньо переміщеними особами. Більше того, майже 20 мільйонів мешканців країни потребують гуманітарної допомоги, а понад 15 мільйонів страждають від нестачі продовольства. І саме в таких умовах хунта вирішила провести вибори.
Навіщо хунті взагалі знадобилися ці вибори? Формально все через конституційні вимоги. Після перевороту військові оголосили надзвичайний стан, який за конституцією можна продовжувати максимум двічі по шість місяців. Останнє продовження закінчилося 31 липня 2025 року і після цього вибори мали відбутися протягом наступних шести місяців. Але справжні причини зовсім інші.
Насправді хунта намагається отримати хоч якусь легітимність в очах міжнародної спільноти. Після чотирьох років ізоляції та поразок на полі бою їм потрібна хоч якась ілюзія того, що вони є законним урядом. Також важливо зазначити, що на хунту тисне Китай. Пекін вірить, що нові вибори створять якусь конституційну рамку і зроблять режим більш передбачуваним для захисту китайських інвестицій.
Голосування відбулося у 3 етапи протягом місяця. Важливо зазначити, що воно охопило 265 із 330 округів країни. Решта територій або контролюються повстанцями, або є зоною бойових дій. Виходить, що хунта провела вибори лише на тій невеликій частині М'янми, яку вона контролює.
До виборів допустили 57 партій, але лише шість з них могли змагатися на національному рівні. Це означає, що ці шість партій могли виставляти кандидатів по всій М'янмі, а решта – тільки в одному конкретному штаті чи регіоні. В результаті, тільки ці шість партій можуть отримати достатньо місць у парламенті, щоб сформувати уряд.
Водночас, найбільша опозиційна партія “Національна ліга за демократію” не брала участь, бо її примусово розпустили.
Проксі-партія військових отримала “перемогу” – 87% усіх місць у парламенті. Явка, за даними хунти, склала близько 52%. Незалежні ж спостерігачі повідомляли про порожні виборчі дільниці та масове ухилення громадян від голосування.
Важливо розуміти, що Росія почала готувати грунт для цих виборів задовго до їхнього проведення. У вересні 2023 року делегація Центральної виборчої комісії М'янми відвідала Москву. Там вони підписали Меморандум про співпрацю у виборчій діяльності з російським Центрвиборчкомом. Сторони обговорювали методи проведення виборів, використання медіа для просування "правильної" інформації та так звану “освіту виборців”. Це такий евфемізм для пропаганди, яка "навчає" населення голосувати за потрібну хунті партію.
Далі протягом декількох років чиновники з М'янми регулярно їздили до Росії вивчати “досвід” голосувань, а російські представники Центрвиборчкому працювали безпосередньо в М'янмі з місцевими військовими. За день до першої фази виборів голова виборчої комісії М'янми зустрічався з членом Центральної виборчої комісії Росії Ігорем Борисовим у Нейп'їдо.
Коли настав час самих виборів, Росія відправила до М'янми високопоставлену делегацію спостерігачів. Окрім Росії, їх направили ще Білорусь, Китай, Казахстан та Камбоджа.
Також варто розуміти, що допомога Росії в цьому випадку не обмежується лише виборчими технологіями. Кремль є одним із головних постачальників зброї для м'янмської хунти. За даними ООН, у 2021-2023 роках М'янма отримала від 28 російських компаній озброєння на суму 406 мільйонів доларів.
Військові М'янми використовують російські винищувачі МіГ-29, навчально-бойові літаки Як-130, транспортні вертольоти Мі-17 та ударні Мі-35. Також Росія постачає зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С1” та бронемашини. У березні 2025 року глава хунти Мін Аун Хлайн особисто подякував Путіну за постачання 6 винищувачів.
Для українців особливо важливо знати, що хунта М'янми відкрито підтримала російську агресію проти нашої країни - вже на наступний день після початку повномасштабного вторгнення.
Демократична опозиція М'янми займає ж протилежну позицію. Національний уряд єдності, який зараз знаходиться у вигнанні, засудив вторгнення Росії та висловив солідарність з Україною
Кремль вже давно експортує свій досвід фальсифікацій виборів та авторитаризму у різні куточки світу. Таким чином Москва будує мережу союзників серед диктаторів та військових режимів. Саме тому те, що відбувається в М'янмі, стосується і України. Кожен авторитарний режим, який зміцнює свої позиції за допомогою Росії, робить світ небезпечнішим для демократії.
Вам може бути цікаво