Потенційні причини відсутності Сі Цзіньпіна на саміті БРІКС

Фото: Getty Images

Попри доволі міцні дипломатичні та економічні зв’язки між Бразилією та Китаєм сукупність факторів могли вплинути на рішення Сі Цзіньпіна не відвідувати Бразилію.

Тож пропоную розглянути ці фактори від найбільш значущого до найменш, які в сукупності могли створити мотив.

1. Небажання Китаю ділити лідерство в БРІКС і, як наслідок, навмисне пониження статусу саміту в «непідконтрольних країнах».

Від створення БРІКС певне неформальне лідерство в організації посідали Пекін та Москва, але широкомасштабне вторгнення, жорсткі санкції і, зрештою, виснаження московії призвели до надмірної ролі Китаю для московії. Тому статус «партнерства» змістився до статусу «залежності», а БРІКС став більш «китайським». Тому, хоча формально Кремль залишається лідером в організації, його позиція є вкрай залежною від позиції Пекіна.

Натомість такі країни в організації як Індія чи Бразилія можуть (і потенційно час від часу роблять) незалежні кроки в рамках організації, що не відповідає баченню Пекіна щодо розвитку БРІКС як організації просування китайських інтересів.

Небажанням підсилювати інших учасників БРІКС інколи трактують відмову Сі Цзіньпіна відвідувати певні заходи. Наприклад, саміт G20 в Індії 2023 року, який теж не відвідав Сі Цзіньпін, як через низку політичних конфліктів з Індією у той момент, так і через небажання Пекіна підвищувати міжнародний політичний статус Індії високим представництвом, а отже — і статусом заходу.

2. Реакція Китаю на блокування Бразилією вступу нових членів на саміті БРІКС в Казані 2024 року.

Бразилія заблокувала вступ Нікарагуа та Венесуели до БРІКС. Публічний мотив — політична напруга уряду Бразилії з урядами цих країн.

Непублічна причина блокування — небажання Бразилії посилювати в БРІКС позиції Китаю та московії саме країнами з Південної Америки.

Бразилія, в рамках позиціювання себе як «регіонального лідера Південної Америки», розглядає себе в БРІКС як головного представника інтересів цієї ж Південної Америки.

Тому країни з Південної Америки, на думку уряду Лули да Сільви, мають або бути близькими до позицій Бразилії, або не бути в БРІКС. Як з урядом Нікарагуа, так і урядом Мадуро у Венесуелі у Бразилії проблеми.

Плюс, ці дві південноамериканські країни більше орієнтуються на московію та Китай, і тому їх вступ у БРІКС був не в інтересах Бразилії. Але це ж було в інтересах Китаю, що могло теж вплинути зараз на рішення Пекіна понизити представництво саміту в Бразилії.

3. Поточні торгівельні та політичні розбіжності між Бразилією та Китаєм.

За 2025 рік між Китаєм та Бразилією виникало декілька зон напруження:

Демпінгові протиріччя. Бразильський уряд з початку 2024 року зазнає тиску від національного виробника щодо «демпінгової політики Китаю». В рамках цього уряд Бразилії наприкінці 2025 року планує підняти мито з 10% до 35% на ввезені електромобілі. Це переважно зачепить китайського виробника.
Березень-травень 2025 р. бразильські прокурори провели ряд перевірок та обшуків в місцях будівництва заводів китайських BYD в Бразилії, де встановили факти порушення трудового законодавства, несплати податків та зафіксували випадки примусової праці та, ймовірно, торгівлі людьми.

Окрім того, що зараз йде процес за яким китайський виробник може бути примушений сплатити 50 млн$ штрафу, ця справа може ще завдати удару безпосередньо по китайському бренду (особливо якщо факт торгівлі людьми та рабської праці на будівництві заводу буде підтверджено).

Для прикладу, США та ЄС частково наклали санкції на Туркменістан та відмовились купувати туркменську бавовну та вироби з неї через використання примусової та дитячої праці.

Скандал у Бразилії, у разі «популяризації» та продовження розслідування, може вплинути на продажі та темпи експансії китайських електромобілів, до яких і так є пересторога інших країн через демпінг, а подібні скандали можуть стати додатковим мотивом накласти обмеження на китайського виробника

Тож офіційний Пекін «зацікавлений» якнайшвидше зам’яти справу бразильських прокурорів і, ймовірно, вбачає, що це має зробити уряд Лули да Сільви через адміністративний тиск.

Цього року під час візиту Лули да Сільви разом з дружиною до Пекіна для підписання торговельних угод, дружина бразильського президента Жанья да Сілва порушила протокол та публічно висловилась щодо «небезпечності Тік Току» та «випадків смерті дітей через Тік Ток». Це було зроблено у Пекіні, що китайськими елітами могло бути сприйнято як неповага.

Це не переросло у великий скандал, але, за повідомленнями ЗМІ, стало причиною напруженості між делегаціями.

Тож сукупність цих актуальних розбіжностей могла теж стимулювати Сі Цзіньпіна «надати сигнал» уряду Лули да Сільви своєю відсутністю.

4. Відсутність путіна на саміті.

Бразилія не готова гарантувати «безпеку путіну», що вже на цьому етапі геополітичної напруженості та блоковості світу, може сприйматись Пекіном як прагнення Бразилії бути «на двох стільцях» одночасно.

Інший момент полягає в тому, що зараз Китай використовує публічність контактів між Сі Цзіньпіном і путіним як непрямий метод подати сигнал — як самому Кремлю, що вони в зоні «китайського впливу» і тому московії варто відмовитись від ідей занадто різкого зближення зі США, так і щоб підтримувати постійне нагадування Вашингтону про вплив Пекіна на Кремль (їх зв’язки), що важливо в рамках світової ситуації «зважування сил» США/Китай. Це має певний стратегічний характер як у рамках конкуренції самих країн, так і того, до кого будуть тяжіти «треті країни».

Відсутність путіна, у сумі з іншими пунктами, описаними вище, — потенційно могла теж мотивувати Сі Цзіньпіна відмовитися від візиту.

5. Розбіжності щодо мирного плану довкола України.

Найменш ймовірна причина, але, за неофіційними повідомленнями, Пекін був зацікавлений у більш активній діяльності Бразилії в рамках просування китайсько-бразильського мирного плану.

У той час як Пекін призначив спецпредставника, який здійснив декілька турне країнами Азії та Європи для просування плану, уряд Лули да Сільви не призначив відповідального «спецпредставника» від президента, який би робив подібну синхронну роботу та посилював «спільний план» в міжнародному полі.

Зрештою, це призвело до падіння динаміки довкола «китайсько-бразильського мирного плану» та переходу ініціативи до США з обранням Трампа.

Спекуляцію довкола «миру в Україні» Пекін розглядав як інструмент, завдяки якому можна забезпечити сталу комунікацію з іншими країнами (особливо з Європою) та інструмент посилення своєї геополітичної ваги.

Падіння динаміки, у якому Пекін міг звинувачувати Бразилію, могло стати ще одним мотивом для зниження значущості саміту БРІКС саме в Бразилії.

6. Ходять легенди про внутрішні проблеми Сі Цзіньпіна з підконтрольністю еліт та системи, що може спонукати його «залишатись вдома», але це поки непідтверджені теорії, на які найменше варто орієнтуватись.