Наскільки реальна японська ядерна зброя?

На фоні відмови Сполучених Штатів від активної ролі наглядача за світовим порядком, зростання мілітарної активності Китаю та приходу до влади прем’єр-міністра Санае Такаїчі активізувалося обговорення зміни політики Японії щодо ядерного озброєння, яка дотримується без’ядерного принципу. В Японії діє політика під назвою “три без'ядерні принципи”, які означають відмову від володіння, виробництва або дозволу на ввезення ядерної зброї.

На перший погляд, травми від ядерних ударів США у 1945 році в японському суспільстві досить глибокі, а недавні спогади про катастрофу у Хірошімі все ще свіжі. Але безпекова ситуація у регіоні може не залишити жодного вибору для керівництва Японії, окрім як змінювати давні підходи країни щодо ядерного озброєння.

Навіщо Японії ядерна зброя?

Японія переважно оточена країнами, які володіють ядерною зброєю. Окрім того, їхнє ставлення до Токіо є недружнім. Японія переважно оточена країнами, які володіють ядерною зброєю та недружньо ставляться до Токіо.

Китай має 600 ядерних боєголовок у своєму розпорядженні, приріст яких складає 100 боєголовок на рік (станом на 2023 рік). Також Китай зараз володіє шістьма атомними підводними човнами та шістьма підводними човнами, які здатні запускати балістичні ракети з ядерними боєголовками.

Росія у своєму розпорядженні має ядерну тріаду, яку окрім неї має тільки США. Москва володіє 5459 ядерними боєголовками. Й хоча впродовж  останніх років виникали питання щодо стану ядерного потенціалу Росії, небезпека від нього залишається реальною і на це необхідно зважати.

Північна Корея попри зусилля цивілізованого світу, змогла роздобути для себе ядерні боєголовки. Вважається, що зараз вона має близько 40-50 ядерних боєголовок. Це значно менше, ніж у вищезгаданих країн, але така зброя в руках режиму родини Кімів є загрозою. Ще нещодавно Пхеньян представив перший атомний ракетний підводний човен.

Усі три країни мають свої конфлікти з Японією. Найяскравіше це продемонструвала реакція Пекіну на слова прем’єр-міністра Санае Такаічі, що потенційне вторгнення на Тайвань загрожує Японії. Китай почав звинувачувати Японію в мілітаризмі. Хоча сам постійно збільшує витрати на оборону та вдирається  у японські територіальні води, а нещодавно ввів експортний контроль на товари подвійного призначення до Японії, переважно це рідкісноземельні  метали. Японія імпортує 72% рідкісноземельний  металів з Китаю, тому експортний контроль створює ризики для  виробників та може спричинити зупинку виробництва.

Росія не приховує свого роздратування підтримкою, яку Японія надає Україні. Окрім цього, Японія та Росія формально досі перебувають у стані війни, бо між країнами немає мирного договору. Москва відмовляється дійти згоди щодо повернення Північних територій (у Росії їх називають Курильськими островами) Японії.

Північна Корея та Японія мають напружені відносини через питання викрадення японців північнокорейськими спецслужбами. Японія заявляє, що принаймні 17 її громадян були викрадені північнокорейськими агентами наприкінці 1970-х і в 1980-х роках, а також нагадує про сотні інших випадків, що залишилися нез'ясованими. Лише п'ять громадян були повернуті у 2002 році.

Будь-які військові дії цих країн проти Японії створюють величезні ризики для Токіо. До цього року Японія покладалася на ядерний потенціал США. Вони мають власні військові бази на Окінаві, хоча власну ядерну зброю в Японії не розміщують. Але мовчазна реакція Дональда Трампа на дипломатичні атаки Китаю щодо Японії розчарувала прем’єра Такаїчі й викликає питання, чи дійсно можна покладатися на США у разі військового конфлікту?

Думка істеблішменту та суспільства

У офісі прем’єр-міністра Японії сумніваються у надійності чинної адміністрації США. Й тому представник уряду, який займаються розробкою політики безпеки, виступив за розробку ядерної зброї Японією. Чиновник констатував, що “зрештою, ми можемо покладатися тільки на себе”.

Вважається, що Такаїчі збирається переглянути японські принципи відмови від ядерної зброї. Хоча прямих сигналів вона не давала і відмовилася вносити ясність щодо позиції свого кабінету на питання без’ядерного принципу.

Але навіть якщо буде політична воля на перегляд принципів, процес переорієнтації буде важким. Й навіть, хоча цю політику прийняли лише як резолюцію і вона ніколи не була адаптована на рівні закону, але за десятиліття перетворилося на національне кредо. Його важко подолати, особливо якщо згадати неспроможність Ліберально-демократичної партії змінити 9 статтю Конституції Японії щодо ролі японських Сил самооборони.

Певним зрушенням з місця стали слова міністра оборони Коїдзумі щодо трьох принципів: “з метою захисту мирного життя цілком природно продовжувати дискусії, не виключаючи жодних варіантів”. Ще раніше почути подібне з вуст японського чиновника було неможливо.

Громадська думка є досить розділеною. Опозиційні партії – Конституційно-демократична партія, Комейто та Комуністична партія – закликали звільнити чиновника, який запропонував розробити ядерну зброю.

Опитування, проведене наприкінці листопада минулого року, показало, що 46% респондентів хотіли б, щоб без’ядерні принципи залишилися незмінними, а 39% відповіли, що Японія повинна переглянути свою позицію.

Категорично проти розробки ядерної зброї або її розміщення на території країни виступає організація Nihon Hidankyo, яка представляє жертв ядерного удару 1945 року. Організація заявила, що “не можна допустити ввезення ядерної зброї до Японії або перетворення країни на базу для ядерної війни чи мішень для ядерних атак”.

На тлі цього Китай та Північна Корея почали інформаційні атаки проти володіння ядерної зброї Японією. Північна Корея заявила, що ядерним амбіціям Японії “необхідно за будь-яку ціну запобігти”. Китай почав лякати тим, що Японія має потенціал створити ядерну зброю за короткий час – за 3 роки. Офіційний Пекін закликав вжити “конкретних і рішучих заходів” проти ескалації ядерних амбіцій Японії. Обидві країни про свої ядерні програми тактично промовчали.

Що думають союзники?

Союзники Японії не висловлювали своєї думки щодо цього питання, оскільки японська ядерна зброя залишається все ж питанням теоретичним, а не практичним. Втім, Сполучені Штати висловили висловилися обережно, заявивши, що “Японія є світовим лідером і цінним партнером Сполучених Штатів у сфері нерозповсюдження ядерної зброї та просування контролю над ядерною зброєю”.

На тлі процесу варто звернути увагу на іншу демократичну країну регіону, яка опинилася у схожій ситуації, – Південну Корею. Там давно говорять про необхідність розробки власної ядерної зброї й  переважно ці заяви лунали від консервативного табору. Проте загалом  питання вважалося остаточно закритим. Проте повернення Трампа та його загравання з диктаторами актуалізувало ядерне питання. Це змінила думка населення, й вже у 2025 році 76,2% корейців підтримали розробку власного ядерного потенціалу.

Для Сеулу це потенційно довгий процес не тільки через об’єктивні технічні причини, але й через політику нинішньої адміністрації Південної Кореї. Проте, процес, який вважався табу у випадку Японії, або замороженим у випадку Південної Кореї, потрохи розпочався. І малоймовірно, що він припиниться у наступні декілька років через непередбачувану зовнішню та безпекову політику США.  

Висновки

Той факт, що в Японії вже почали переглядати підхід до розробки власної ядерної зброї, є тектонічним зсувом політики Японії щодо цього питання. Звичайно, ще далеко до практичних кроків розробки. Але торік таке здавалося неможливим. Проте ненадійність нинішньої адміністрації у США, зростаючі військові амбіції Китаю та загальний хаотичний стан світу підштовхують Токіо до перегляду уставлених підходів.

У найближчий рік Японія точно не розпочне розробку власної ядерної зброї, проте існує ймовірність перегляду підходів до цього питання, які самі по собі є тектонічним зсувом. Минулого року це вважалося неможливим, але Не варто очікувати зміну безпекової стратегії у найближчі місяці. Лише навесні  а остаточні зміни можна буде дізнатися наприкінці 2026 року. Ймовірно, у ній буде відмова від трьох без’ядерних принципів.

Нова безпекова стратегія, де можуть бути відображена відмова від трьох без’ядерних принципів, з’явиться лише навесні, коли будуть зібрані експерти для розробки нової стратегії. Фінальний варіант буде готовий наприкінці 2026 року.