Енергетичний король Польщі: як Обайтек змінив правила гри?

Daniel Obajtek. Фото: PAP/Radek Pietruszka

Починаючи з 2021 року польські та міжнародні видання описують нові подробиці розслідувань: від незаконного прослуховування політичних опонентів до ймовірних зв’язків швейцарського філіалу ORLEN з терористичною структурою “Хезболла”. 

12 листопада 2025 року регіональна прокуратура у Варшаві офіційно висунула Обайтеку звинувачення у заподіянні компанії ORLEN S.A. майнової шкоди на суму 393600 злотих і зловживанні службовим становищем. Згідно з проведеними розслідуваннями, ці кошти були витрачені на укладення двох контрактів з детективною агенцією Войцеха Кошинського без проведення тендеру, щоб стежити за політичними опонентами Обайтека.

Прем’єр-міністр Дональд Туск розкрив імена цих депутатів: Марцін Кєрвінський (міністр МВС), Ян Грабець (ексголова канцелярії Туска) та Анджей Галицький (депутат Європарламенту). Усі вони – члени партії “Громадянська платформа”. За словами прем’єра, за ці послуги ORLEN заплатив понад 1 мільйон злотих.

Сам Даніель Обайтек з’явився 12 листопада у прокуратуру, де він заперечив, що ці кошти були використані в особистих цілях. Водночас перед будівлею прокуратури вишикувалась група прихильників депутата, які несли банери з гаслами “Стіна за Обайтеком” та “Туска до в'язниці, Обайтека до влади”.Daniel Obajtek PAP/Paweł Supernak

Чому всі справи розкриваються саме зараз?

Під час свого перебування на посаді керівника нафтового гіганта ORLEN Обайтек користувався політичним захистом партії PiS, який зник після перемоги партії Туска “Громадянська платформа” у 2024 році. Новий уряд відразу розпочав розслідування підозр у корупції, поставивши Обайтека на перше місце.

Але в той же момент він забезпечив собі місце в Європейському парламенті, перебуваючи на угорській території під неофіційною протекцією Орбана. Парламентська недоторканість фактично забезпечила Обайтеку захист від національного переслідування.

Польська прокуратура зібрала достатньо інформації, щоб перейти до рішучих дій. У грудні 2024 року генеральний прокурор Адам Боднар подав запит на зняття недоторканості до Європарламенту, щоб висунути звинувачення проти Обайтека за справою нецільового використання майна енергетичної компанії. А у липні 2025 року – повторний запит для подальшого звинувачення у наданні неправдивих свідчень та порушенні польських законів про свободу преси, коли він був генеральним директором Orlen.

У жовтні цього року депутати проголосували за зняття імунітету, що дає підстави для висунення додаткових звинувачень та подальше притягнення до відповідальності. За попередніми даними, стаття 18 (1) у поєднанні зі статтею 296 (1) Кримінального кодексу Польщі, за якими зараз обвинувачують Обайтека, передбачає покарання від 3 місяців до 5 років.

Ймовірно, уряд Туска “викриває” своїх опонентів перед майбутніми парламентськими виборами, аби мати виграшні позиції в очах народу.

Варто зазначити, що це не перше кримінальне провадження проти ексголови ORLEN. Починаючи з 2013 року Обайтек фігурував у кількох серйозних кримінальних справах, включно з обвинуваченнями у зв’язках з керівником злочинної групи Мацеєм К. на прізвисько “президент” (повне ім’я не розкривається), у корупції, шахрайстві та можливому приховуванні майна.

Багато з цих справ були припинені або “умовно” закриті без остаточного вироку, що формально звільнило Обайтека від кримінальної відповідальності. Ключову роль у цьому зіграв “Закон від 10 червня 2016 року про внесення змін Кримінально-процесуального кодексу, Закону про професії лікаря та стоматолога, а також Закону про права пацієнтів та омбудсмена з прав пацієнтів”, прийнятий під час правління PiS, який дозволив прокуратурі відкликати обвинувальний акт без згоди суду.

Фактично, такі зміни у судовій системі дали можливість контролювати слідчі процеси і впливати на результати розслідувань. Пізніше його назвали “Lex Obajtek”, оскільки саме він врятував колишнього голову ORLEN. Ці ж поправки згодом викликали питання до неупередженості верховенства права в Польщі.

Звісно, не всі скандальні матеріали, включно з прослуховуванням самого Обайтека та “плівками Качинського” 2018 року, призвели до відкриття кримінального провадження, хоча частина розслідувань збереглася або поновлювалася. Прокуратура пояснювала закриття справ суперечливістю свідчень та недостатністю доказів, а суди підтримували рішення про закриття справи. Водночас Обайтек заперечував усі звинувачення та наголошував на політичному тиску і непрозорості попередніх процесів. Ймовірно, що це стратегія “затягування” процесу, яка в принципі працює.

Водночас, 28 жовтня 2025 року відбулася “таємна перестановка” (оскільки це згадувалася лише в галузевих новинних виданнях) у раді нагляду компанії, як пише видання OKO.Press, на прохання нового міністра державного майна Войцеха Балчуна. Держава як мажоритарний акціонер скористалася правом заміни представників ради. Було відсторонено групу юристів, які виступали проти репресивних ініціатив попередньої влади та захищали незалежних суддів, на більш політично лояльних. Влада це пояснила як звичайну заміну кадрів – таку ж як і відбулася в раді нагляду компанії.

Того ж дня на загальних зборах ORLEN було схвалено подання позовів про відшкодування збитків, зокрема, проти колишнього генерального директора – Даніеля Обайтека. Позови стосуються витрат на так звані представницькі цілі, які він використовував в особистих цілях.

Крім того, справи мали контролюватися попереднім незаангажованим складом юристів, а тепер виникає питання щодо прозорості цього процесу, що може скоротити масштаби відповідальності.

Що не так зі злиттям ORLEN та Lotos?

Водночас ці розслідування тягнуть за собою й інші справи. Паралельно зі звинуваченнями у шахрайстві й тероризмі відбувається перегляд масштабних угод ORLEN Group, зокрема злиття з Grupa Lotos S.A., а раніше з Energa Group у квітні 2020 року та PGNiG у листопаді 2022 року, як частини “нової бізнес-стратегії”.

У липні 2020 року Єврокомісія схвалила злиття між цими компаніями після того, як вони зобов'язалися піти на поступки, зокрема продати 80% заправних станцій Lotos по всій Польщі та 30% акцій нафтопереробного заводу Lotos у Гданську.

Проте це рішення критикувалося з боку команди самої комісарки ЄС з питань конкуренції Маргрет Вестагер. Причиною дискусії стало питання неупередженості політикині, оскільки у 2019 році вона заблокувала злиття французьких та німецьких залізничних гігантів.

У квітні 2025 року вища контрольно-фінансова палата (NIK) визнала, що злиття найбільшої польської паливної компанії ORLEN та Lotos не мало вагомого економічного обґрунтування, згідно з проведеним аудиторським звітом. Президент NIK Маріан Банас стверджує, що “ORLEN включила до презентації результати злиття, дані про майбутні ненадійні синергії вартістю 10 млрд злотих (2,3 млрд євро), але ці прогнози були хибними”. У результаті об’єднання цих компаній “польське казначейство втратило контроль над приблизно 20%  ринку продуктів нафтопереробки та зменшило контроль над ключовими енергетичними ресурсами країни, що створило серйозний ризик для польської паливної безпеки”.

Проте ці висновки відрізняються від тих, що були зроблені NIK у 2024 році щодо недооцінки продажу 30% Гданського нафтопереробного заводу Lotos арабській компанії Saudi Aramco за 1,15 млрд злотих, хоча й було зазначено, що вона окупить свої витрати лише за 15 місяців за рахунок маржі від продажу продукції.

У звіті також зазначалося, що в результаті злиття Orlen збільшила свою частку на ринку палива в різних регіонах Центральної та Східної Європи. Протягом моніторингового періоду, вони показали, що постачання сирої нафти та нафтопродуктів було забезпечено у достатній кількості для задоволення внутрішнього попиту, тоді як розширення логістичної інфраструктури в нафтовому секторі, включаючи розширення нафтового термінала в Гданську, забезпечило безперервне постачання на ринок та збільшення диверсифікації джерел імпорту сирої нафти.

Важливо, що Мацей Мацеєвський, директор Департаменту економіки, державного казначейства та приватизації Вищої контрольної палати (NIK), заявив тоді, що аудитори NIK не мали повної документації під час підготовки звіту, оскільки Orlen відмовився співпрацювати. Крім того, сам факт поглинання більшою компанією меншої створює ризики монополізації енергетичного ринку, що, у свою чергу, створює загрозу конкурентоспроможності та ускладнює появу нових компаній.Daniel Obajtek. Notes from Poland

Придбання ORLEN медіагрупи Polska Press: вигідна покупка чи дієвий важіль впливу?

На тлі цього згадуються й старі історії: придбання ORLEN медіагрупи Polska Press у 2020 році, яке назвали спробою політичного контролю над регіональною пресою, що поставило під питання незалежність ЗМІ та свободу слова в ЄС.

Журналісти з різних польських видань назвали цю подію одним із найбільш резонансних кроків уряду PiS, що створює великі ризики для медійного плюралізму, а сам факт володіння державним гігантом створює атмосферу самоцензури та адаптації редакцій до очікувань політичної влади. Щонайменше, припинилися будь-які критичні коментарі чи репортажі, які могли б зашкодити партії чи її лідерам.

Саме в той період, напередодні парламентських виборів 2023 року, ціни на бензин зменшилися на 12,7%, а потім почали зростати, що виглядало як штучне зменшення вартості палива для мобілізації виборців партії PiS. Це навіть спровокувало громадян із сусідніх країн їздити в Польщу на поповнення запасів пального.

Лідер партії PiS Ярослав Качинський любить оперувати гаслом “реполонізація медіа” з метою системного витіснення іноземних власників (ексвласник Polska Press – німець). Але, схоже, що реальний ефект – не відновлення економічної суб’єктності Польщі, а посилення політичного впливу PiS.

Що далі?

Невідомо, яка доля чекає на ексдиректора ORLEN. Якщо прокуратура доведе провину Обайтека у зловживанні службовим становищем та нецільовому використанні коштів компанії, тоді суд може призначити реальний тюремний термін, який залежить від суми завданої шкоди, і додатково – відшкодування цих коштів. Такий сценарій є цілком ймовірним, зважаючи на прецеденти, пов'язані з іншими євродепутатами. Проте Обайтек може й надалі з'являтися до суду та заперечувати обвинувачення, затягуючи процес.

Другий сценарій, також ймовірний, залежатиме від “зв'язків Обайтека та впливу”, хоча й справа набула публічного резонансу. У такому випадку, він отримає умовний термін та відшкодує повну суму або половину збитків, домовившись із чинним керівництвом.

Проблема полягає в тому, щоб притягнути до кримінальної відповідальності обвинуваченого, потрібно мати документи, аудіозаписи або конкретні свідчення, що безперечно доводять провину, і не викликають додаткових питань, які є підставою до апеляції, і в подальшому затягуванні процесу. З цього випливає, що з одного боку, влада реагує на зловживання, але не застосовує жорстких санкцій, а з іншого – сигнал для високопосадовців, що можна уникнути покарання, але головне “замести сліди”.

Третій сценарій, який є також ймовірним, – припинення кримінального провадження через політичний вплив або недостатню кількість доказів, проте це знову поставить під сумнів верховенство права у Польщі, зокрема перед ЄК. Тоді, щонайменше, сам факт показового розслідування, яке зараз висвітлюється в медіа, вже є гарним ходом.

До того ж, ажіотаж навколо цієї справи може знизити інвесторську підтримку компанії і, враховуючи довгострокову перспективу, подальшу довіру до Польщі, як країни для інвестицій.

Як це може вплинути на підтримку партії PiS в наступних парламентських виборах у 2027 році?

Теперішній курс політики партії PiS продовжує зберігати націоналістичний курс, зосереджений на “традиційних цінностях”, що направлений на її базовий електорат, тобто людей старшого віку соціально-консервативних поглядів у провінційних областях. Тож можна згадати президентські вибори влітку 2025 року, коли Кароль Навроцький, якого підтримувала PiS, та який сповідує схожі цінності, переміг завдяки людям із сіл, де переважно живуть старші люди. Можливо, це спрацює і на парламентських виборах.

Репутаційні ризики, пов’язані зі скандалами щодо штучного зниження цін на паливо для політичної вигоди можуть підірвати довіру серед незалежних та помірних виборців, а також молодих громадян. До того ж відкриття справ проти депутатів PiS, зокрема Обайтека, псує загальну картину партії, а Туск (Громадянська платформа) точно не прогавить можливості апелювати зібраними матеріалами.

Дві тактики, які можуть спрацювати на консервативних виборців – це критика міграційних ініціатив та європейських політик щодо цього питання, що підсилюють наратив “Польща для поляків”, та скептицизм щодо допомоги іншим країнам, оскільки громадяни відчувають економічний тиск. Сюди ж можна додати й фінансову підтримку України, яка “тисне на поляків”, але, фактично, українці збільшили ВВП Польщі на 2,7% лише у 2024 році, і принесли в економіку більше, ніж було витрачено на соціальну допомогу.

Якщо у 2027 році партія PiS все ж таки переможе на парламентських виборах, то навряд чи фінансова та політична підтримка кардинально зміниться, а радше поступово зміщуватиметься публічний акцент на внутрішню політику.