Танкерні війни: чи зможе Європа закрити Балтійське море для московитського тіньового флоту?

Московитський танкер

Близько 60% від загального морського експорту нафти з Московії проходить Балтійським морем та вузькими Данськими протоками. Фактично під носом Європи, безпеці якої загрожує Московія, пропливають десятки та сотні старих танкерів, наповнених мільйонами барелів нафти, доходи від якої підтримують спроможність Кремля воювати проти України. Крім того, ці танкери, яким по 15-20 років, загрожують екології Балтійського моря, а також здійснюють диверсії проти Європи у цьому регіоні. Міжнародне право не має відповіді як реагувати на це через його консервативність. 

Географія Данських проток. Foreign Policy

Санкції, які Європа запроваджує проти російських танкерів, є неефективними, оскільки всього лише забороняють цим суднам заходити у європейські порти, які вони і не збираються відвідувати. Вони везуть нафту в Індію, Китай та інші країни. Тому нинішні європейські санкції фактично не впливають на те, щоб російські надходження від нафти знижувалися. 

Що потрібно зробити? Географія дає підказку – перекрити Данські протоки для російського експорту нафти. 

Тактика салямі від балтійських країн 

Країни Скандинавії та Балтії просувають ідею блокади тіньового флоту Московії щонайменше з кінця 2024 року. Північні країни роблять поступові кроки, щоб досягти цієї мети, ніби повільно затягуючи мотузку на шиї російського тіньового флоту.  

28 січня 2025 року міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен під час візиту до столиці Латвії Риги закликала країни Балтійського басейну спільно посилити контроль над морем та протоками, щоб фактично заблокувати для Московії можливість використання підсанкційних танкерів. 

6 лютого Данія підтримала заклик Фінляндії. У Копенгагені заявили, що будуть посилено перевіряти танкери російського тіньового флоту через збільшення їхньої активності. Раніше Данія проводила такі перевірки лише тоді, коли судно заходило в порт, що тіньові танкери робили рідко. Довгий час Данія стверджувала, що не буде перешкоджати російським кораблям, що проходять через її води. Країна посилалася на договір 1857 року, який дозволяє вільний прохід суден, що прямують через данські протоки. 

Але для ефективності дій такі країни, як Фінляндія, Швеція, Литва та Естонія, для блокування Балтійського моря для тіньового флоту потребували підтримки таких мілітарних країн, як Німеччина та Польща. 

15 березня Німеччина вперше вирішила перевірити реакцію Кремля. Спочатку остаточним розпорядженням митниці танкер тіньового флоту Eventin було заарештовано. А потім 21 березня німецька митниця конфіскувала танкер разом із нафтою вартістю 40 мільйонів доларів. 

У травні боротьба з російським танкерним флотом загострилася. 13 травня Естонія спробувала затримати російський танкер Jaguar, який перебував під санкціями Великої Британії. Корабель, що йшов без прапора поблизу острова Найссаар, неподалік Таллінна, відмовлявся зупинятися. Під час спроби затримання корабля Московія направила винищувач Су-35, який на одну хвилину порушив повітряний простір Естонії в районі півострова Юміа. На інцидент оперативно відреагували винищувачі F-16 ВПС Португалії. Це вважається першим інцидентом, в якому Росія продемонструвала військову силу на підтримку тіньового флоту, і першим входженням в повітряний простір Естонії за останні щонайменше три роки.  Танкер Jaguar

18 травня, щоб помститися Естонії та залякати інші країни, Московія затримала танкер Green Admire, який вийшов з естонського порту Сілламяе під прапором Ліберії та прямував до нідерландського Роттердаму. Пізніше танкер було відпущено, але даний інцидент з боку Кремля став першим і був демонстративним актом залякування у відповідь на спробу Естонії 14 травня. 

Але акт залякування, як планував Кремль, не спрацював. 21 травня вже Польща направила бойові кораблі на перехоплення судна, що перебувало у списку тіньового флоту і виконувало підозрілі маневри біля кабелю електропередачі, що з’єднує Польщу та Швецію. Російський корабель до наближення польського судна різко змінив курс та повернувся назад у порт, де зараз фактично заблокований. 

Того ж дня прессекретар Путіна Дмитрій Пєсков назвав такі інциденти “піратськими нападами” та пригрозив “жорсткою відповіддю всіма наявними засобами”. 

22 травня голова адміністрації канцлера Німеччини Торстен Фрей заявив, що Європа має вийти “із зони комфорту”. Так він підкреслив позицію Мерца щодо необхідності жорстких санкцій у 18-му пакеті та необхідності руйнування можливостей “тіньового флоту Росії”. 

Вже 23 травня два московські бомбардувальники Су-24 демонстративно виконували провокаційні маневри (імітували напад) поблизу кордонів НАТО. Але над міжнародними водами. Це була так звана спроба перевірки “порогу ескалації” Європи. Демонстративне залякування, на що розраховував Кремль, знову не спрацювало. Кремль розраховував, що відповіді не буде, бо це міжнародний простір. 

Але ВПС Польщі та Фінляндії отримали наказ від оперативного командування союзних сил НАТО в Європі (Німеччина) здійснити перехоплення. Після того, як московські радари зрозуміли, що літаки НАТО йдуть на перехоплення, Су-24 оперативно ретирувалися. Це продемонструвало для Кремля, що поріг ескалації знизився, і країни Європи готові відповідати — навіть у міжнародному повітряному просторі, якщо це становить потенційну загрозу з низькою ймовірністю.

Жорстка поведінка Європи щодо російського тіньового флоту, схоже, стане невід’ємною складовою 18-го пакету санкцій, оскільки Данія, Фінляндія, Естонія, Латвія та Литва отримали німецько-польську підтримку в цьому. 

Які подальші кроки варто зробити? 

Переслідування російських тіньових танкерів є важливим, але потрібно зробити так, що ці кораблі взагалі не могли вийти з Балтики. Як зазначає керівник Моніторингової групи Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко, ЄС може зробити кілька кроків, щоб зупинити нафту з Росії: 

1. Оголосити “особливий період” стосовно застосування та/або тимчасового припинення дії окремих норм морського права та міжнародних угод, що стосуються свободи судноплавства, свободи проходу та транзиту тощо до завершення російської агресії. Міжнародне морське право де-факто є “правом мирного часу”, тому впливати в його рамках на вказані процеси неможливо. 

2. Заборонити всім судновласникам з країн ЄС перевозити російську нафту та нафтопродукти з портів РФ. 

3. Включити до санкційних списків усі танкери, що були зафіксовані за останні шість місяців при перевезення російської нафти та нафтопродуктів. Крім всього іншого, санкції мають забороняти користування лоцманськими та іншими морськими послугами в країнах ЄС. 

4. Тимчасово запровадити обов’язкову лоцманську проводку в Данських протоках. Цей крок створить надійний замок для підсанкційних російських танкерів, які не можуть користуватися лоцманськими та іншими морськими послугами. 

Таким чином танкери тіньового флоту Росії не зможуть вийти з Балтики.