Як проєкт Джареда Кушнера спричинив кризу в Албанії

Hameraldi Agolli/AP

Наприкінці весни 2026 року Албанію сколихнула хвиля масштабних суспільних протестів, спрямованих проти інвестиційних планів американського бізнесмена Джареда Кушнера та його дружини Іванки Трамп. Його проєкт розвитку елітного туризму на острові Сазан вартістю понад 1 млрд доларів обернувся масштабною політичною кризою для прем’єр-міністра Еді Рами. Замість очікуваних економічних та політичних дивідендів чинна влада отримала затяжні вуличні мітинги та гостре внутрішнє протистояння між урядовими структурами та незалежними антикорупційними органами. 

Розбираємося, чому навколо цього проєкту виникла криза та чим далі вона може загрожувати команді прем’єр-міністра Еді Рами. 

Що цьому передувало

Албанський острів Сазан, розташований на межі Адріатичного та Іонічного морів, тривалий час функціонував як закрита військова база. Після демілітаризації наприкінці минулого століття ця територія отримала статус суворо заповідної зони. Однак у лютому 2024 року парламент Албанії ухвалив поправки до закону про заповідні території, які офіційно дозволили будівництво туристичних об’єктів у межах природних резерватів.

Вже наприкінці 2024 року інвестиційна компанія Кушнера Affinity Partners отримала від албанського уряду статус стратегічного інвестора, а у  січні 2025 року сторони погодили попередні умови передачі землі під забудову.

Локація має потенціал: острів відомий незайманими пляжами, скелястими берегами, прозорою бірюзовою водою та хорошими умовами для дайвінгу. Крім того, екосистема Сазана є важливою, оскільки острів та прилеглі материкові лагуни слугують ключовим пунктом під час сезонної міграції рожевих фламінго. Саме ці птахи згодом стали головним візуальним символом та уособленням загальнонаціонального екологічного й антисистемного протесту.

Берегова лінія острову Сазан. Джерело

Інвестиційний проєкт, запропонований компанією Кушнера, оцінюється щонайменше в $1,4 млрд за деякими джерелами — до $4 млрд. План передбачає зведення люксового еко-курортного комплексу з віллами  та готелями преміум-класу. Окрім острова Сазан, інвестиції охоплюють розвиток прибережної території материкового півострова Звернец. Загалом планується будівництво готельного фонду до 10 000 номерів.

Загальний обсяг активів під управлінням фірми Affinity Partners наразі сягає близько $6 млрд, з яких близько $4 млрд — це фонди країн Перської затоки. Таким чином, фактичне фінансування масштабної забудови албанського узбережжя здійснюватиметься коштом близькосхідного капіталу.

Проєкт елітного еко-курорту. Source: Studio Genesis. Джерело

Політичні розрахунки проти суспільного вибуху

На перший погляд, для офіційної Тирани така угода виглядала вкрай вигідною. Держава отримувала колосальний приплив капіталу в регіон, який раніше економічно не використовувався, що мало б закріпити за Албанією статус провідного туристичного хабу Південної Європи. Окрім суто фінансових дивідендів, уряд Еді Рами мав очевидний геополітичний інтерес — за допомогою родинних зв'язків Кушнера забезпечити прямий вихід на адміністрацію Дональда Трампа в США.

Проте ситуація стрімко вийшла з-під контролю через серйозний прорахунок щодо суспільної реакції. В Албанії ще з кінця 2025 року тривала хвиля невдоволення та масових антикорупційних протестів проти чинної влади. Суспільство перебувало у стані високої мобілізації, тому розголос інформації про передачу заповідних зон під приватну забудову спровокував миттєву реакцію.

Ескалація: від локального мітингу до загальнонаціонального руху

Перші протести спалахнули 23 травня 2026 року на півдні країни, у селі Звернец, і спочатку мали виключно екологічний характер. Ескалація відбулася безпосередньо поблизу будівельного майданчика, де співробітники приватної охоронної фірми інвестора затримали та жорстоко побили місцевого екоактивіста. Кадри насильства миттєво поширилися в соціальних мережах, викликавши шквал обурення по всій країні. У результаті протестний рух охопив усю Албанію, символом якого стали рожеві фламінго.  Однак рух вийшов за межі екологічної тематики та набув антисистемного характеру з гаслом: «Албанія не продається!».

Мітинги в Тирані. Atdhe Mulla/Bloomberg via Getty Images. Джерело

Громадянське суспільство Албанії обурене спробою укладання кулуарної, «тихої» угоди з іноземним мільярдером без проведення прозорих тендерів та незалежної екологічної експертизи. Ситуація погіршується тим, що унікальна місцева природа вже зазнає шкоди від перших будівельних робіт, а думка місцевих громад та екологічних організацій була повністю проігнорована урядом.

Цей вибух суспільного незадоволення був спричинений системною корупцією в державній вертикалі та втомою від більш ніж 13-річного перебування при владі прем’єр-міністра Еді Рами. Важливою особливістю нинішнього протесту є те, що більшість мітингувальників виступає не лише проти чинного прем'єра, а й проти офіційної правоцентристської опозиції. Обидва традиційні політичні табори  — провладну Соціалістичну партію Албанії та опозиційну Демократичну партію Албанії —  сьогодні молодь сприймає як уособлення корупції та творців старої олігархічної системи. Тому коли Еді Рами намагається дискредитувати мітингувальників, називаючи їх «маргіналами», на додаток до його заяв про «втрачений історичний шанс для туризму», то це все лише радикалізує суспільні настрої. До того ж правоохоронні органи жорстко придушують мітинги в Тирані, застосовуючи сльозогінний газ та водомети, а також проводять масові затримання активістів. 

Протести поширилися не лише територією Албанії, а й на країни Західної Європи та США. Албанська діаспора вийшла на демонстрації в Брюсселі, Берліні, Мюнхені, Лондоні та в інших куточках Європи, а також у Вашингтоні. 

Окрім того, Єврокомісія вимагає скасувати скандальні зміни до Закону про заповідні території та синхронізувати своє законодавство з екологічними нормами ЄС. 

Кримінальний вимір: розслідування SPAK 

Паралельно з вуличними протестами ситуація перейшла в юридичну площину. Албанська Спеціальна структура протидії корупції та організованій злочинності (SPAK), створена в результаті масштабної конституційної та судової реформи 2016 року як ключова вимога Європейського Союзу для початку переговорів про вступ країни, відкрила кримінальне провадження щодо міжнародної торгівлі наркотиками та відмивання грошей. Прокурори наклали превентивний арешт на низку місцевих активів компаній-підрядників та земельних часток, які мали стати частиною будівництва еко-курорту. Слідство підозрює, що албанські кримінальні клани через бізнес та посадовців середньої ланки намагалися інтегрувати незаконно здобуті кошти в офіційну економіку, виступаючи локальними співінвесторами масштабного міжнародного проєкту. 

Прем'єр-міністр Еді Рама наразі намагається дистанціюватися від кримінального шлейфу справи, публічно заявляючи, що розслідування SPAK є суто внутрішнім питанням і воно жодним чином не загрожує репутації самого Джареда Кушнера чи американським інвестиціям. 

Висновок

Наразі Еді Рама продовжує активно підтримувати інвестиційні плани фонду Джареда Кушнера. Рівень суспільного розчарування у владі наразі є високим з погляду масовості протестів та їх тривалості, а поява нових фактів у розслідуванні SPAK може змінити стан справ в країні. Подальша ескалація загрожує уряду глибокою кризою довіри та стрімким падінням рейтингів правлячої партії. Це, своєю чергою, впливає на головний зовнішньополітичний козир Тирани — її статус лідера євроінтеграції на Балканах. 

Виглядає так, що уряд Албанії загнав себе у пастку. Чим довше триває криза, тим менше шансів залишається в Еді Рами врегулювати ситуацію на свою користь без довгострокових втрат для власної кар'єри та міжнародного іміджу країни. Зараз немає ще підстав вважати, що найближчим часом буде зміна уряду чи будь-які інші політичні зміни, але в довгостроковому вимірі це найімовірніше призведе до приходу до влади нових альтернативних політичних сил.