Уряд Фіцо хитається. Чи піде Словаччина на дострокові вибори?

Photo: newsroom.consilium.europa.eu

У цій статті було розглянуто суперечки всередині коаліції, економічні проблеми та електоральні перспективи, які можуть призвести до дострокових виборів.

Напружені стосунки всередині коаліції

Після утворення коаліції було розподілено посади згідно з величиною фракцій. Лівоконсервативна партія Smer отримала посаду прем’єр-міністра, соціал-демократична Hlas – посаду спікера парламенту, а націоналістична SNS, як найменша фракція, – портфелі міністрів навколишнього середовища, туризму та культури.

Лідери керівної коаліції у жовтні 2023 р

Пеллегріні виграв вибори у другому турі й став президентом Словаччини. Разом з тим він покинув посаду спікера парламенту. Щоб заповнити вакантне місце, Hlas висунув кандидатуру міністра інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації Ріхарда Раші. Проте Андрей Данко заявив, що він хоче для себе посаду спікера, яку він вже займав у 2016-2020 рр., – якраз після Пеллегріні, коли той став прем’єром країни. Smer підтримував прагнення Данка, особливо міністр оборони Роберт Каліняк. Hlas категорично з цим не погоджувався. Парламент провів рік без спікера – найдовше за всю історію незалежної Словаччини. Ця історія тільки поглибила ворожнечу між Пеллегріні та Данком, й найголовніше, що другий відмовився від своїх амбіцій не за результатами перемовин, які він достроково покинув, а через кризу у власній фракції.

Вже у жовтні 2024 року парламентський клуб SNS розколовся, коли група депутатів на чолі з Рудольфом Гуляком оголосила, що не буде голосувати з урядом поки назва його Селянської партії не буде додана до назви клубу, а Гуляк не отримає місце в уряді. Така подія стала можливою через те, як було сформовано виборчий список SNS у 2023 році. У списку були представники інших партій, що фактично дозволило повернутися SNS до парламенту, але єдиним представником партії був тільки Данко, три депутати були від Селянської партії, три – від Національної партії “Життя” та три незалежних депутати. Без трьох депутатів парламентський клуб SNS був під загрозою розпуску. Щоб уникнути цієї ситуації, Smer “позичив” свого депутата, щоб зберегти фракцію. Окрім цього коаліція зменшилася до мінімального показника у 76 депутатів. Гуляк відмовлявся вести перемовини з Данком і погоджувався говорити лише з Фіцо.

Водночас в радах Hlas також відбувалися суперечки. Після обрання на посаду президента Петер Пеллегріні перестав бути очільником партії. На його місце обрали голову МВС Шутай Ештока, який почав вести позицію партії ближче до Smer, – навіть звинуватив Україну в кібератаці проти Словаччини. Така зміна не сподобалася деяким депутатам, серед яких були Самуель Мігаль, Радомір Шалітрош (яких 25 січня цього року виключили з партії), Ян Ференчак та Роман Малатінець. Усі четверо відмовилися підтримувати коаліцію, що перетворило чинну владу в уряд меншості. Окрім цього, Малатінець покинув Hlas і приєднався до Селянської партії Гуляка, що шокувало керівників Hlas, які виключили зі своїх лав Мігаля та Шалітроша, щоб розколоти групу.

У результаті Фіцо довелося втрутитись у внутрішньопартійні суперечки своїх партнерів по коаліції. Цю кризу було подолано шляхом розподілу портфелів між повстанцями у березні цього року. Самуель Мігаль отримав посаду міністра інвестицій, регіонального розвитку та інформатизації, а Рудольф Гуляк став міністром туризму та спорту. Окрім цього, депутат від “Hlas” Ріхард Раші був обраний на посаду спікера парламенту.

Андрей Данко залишився без реальної влади над фракцією SNS, тому у нього і партії забрали міністерство. Зараз Данко залишається тільки критикувати Фіцо та сваритися з Пеллегріні.

На те, щоб подолати кризу пішов рік. Це можна пояснити тим, що після замаху на своє життя Роберт Фіцо віддалився від своїх партнерів по коаліції. Політики з керівної коаліції зазначили, що прем'єр-міністр оточив себе дедалі тіснішим колом, що ускладнює доступ до нього. Сьогодні Фіцо супроводжують переважно його давній соратник і міністр оборони Роберт Каліняк, а також колишній начальник поліції й заступник голови парламенту Тібор Гашпар.

Сьогодні коаліція тримається переважно на небажанні її членів йти на вибори.

Економічні проблеми

Словацька економіка зіштовхується з рядом проблем, таких як висока інфляція та політична нестабільність, що гальмує реформи та освоєння коштів ЄС.

До прикладу, у березні Національний банк Словаччини погіршив прогноз розвитку словацької економіки. Цього року вона має зрости на 1,9% замість 2,3%, як центральний банк очікував ще в грудні 2024 року. Інфляція очікується на рівні 4,3% замість 4,1%. Причиною цього є насамперед зростаюча невизначеність у світовій та вітчизняній економіці. Вже у червні очікування зростання опустилося до позначки 1,2%.

У таких умовах уряду доводиться вдаватися до наймасштабніших заходів оздоровлення фінансів. На думку експерта Ради з бюджетної відповідальності, у найближчі три роки необхідно буде знайти майже 5 мільярдів євро, проте уряд поки що мовчить про конкретні заходи. При тому, уряд уникає діалогу з ключовими гравцями всередині країни. Так Республіканська спілка роботодавців (RÚZ) заявила, що не отримувала жодних проєктів реформ, хоча засідання Економічної та соціальної ради Словацької Республіки має відбутися вже за два тижні – 18 серпня. Роботодавці вважають абсурдним, що вони мають висловлюватися щодо найбільшого пакета реформ за останні роки без будь-яких матеріалів, які б вони отримали заздалегідь.

Поки уряд мовчить про свої заходи, говорить опозиція. Партія Прогресивна Словаччина повідомила, що уряд готується підвищити податок на додану вартість (ПДВ) до 25%. У рамках попередніх пакетів консолідаційних заходів ПДВ вже було підвищено з 20 до 23%. Ще один такий захід призвів би до ще більшого подорожчання товарів у магазинах, але також наповнив би державну скарбницю сотнями мільйонів євро.

У той же час Конфедерація профспілок (KOZ) просуває свій пакет заходів, до якого входить запровадження банківського збору, підвищення корпоративного податку до 22%, оподаткування дивідендів, а також нові податки на елітну нерухомість, цифрові послуги та солодкі напої. Але ця пропозиція розкритикована роботодавцями, котрі не бажають підвищення податків, адже це в першу чергу буде перешкоджати веденню бізнесу в країні.

Крім пошуку способів наповнення скарбниці, необхідно знайти можливості скоротити видатки. Бізнес вже подав свою пропозицію у вигляді скорочення соціальних виплат таких, як скасування дострокових пенсій після 40 років, рекреаційних ваучерів, 13-ї пенсії або безкоштовного проїзду поїздом для студентів і пенсіонерів. Однак ці пропозиції наштовхуються на шалений опір з боку прем’єра Фіцо, котрий славиться збільшенням витрат соціальних видатків, а не їх скороченням. Крім того, такі скорочення будуть впливати на його рейтинг.

Уряд фактично немає часу для того, щоб зволікати на рішення. Економіка потребує чітких та швидких рішень. Тільки у липні було оголошено 34 банкрутства суб'єктів господарювання, що становить майже 42% зростання порівняно з червнем і 112,5% зростання порівняно з липнем 2024 року.

Наближається прийняття бюджету на 2026 рік. Тому питання “що робити?” і “як робити?” стають все більш нагальними. Поки зрозуміло, що Фіцо не збирається відмовлятися від своїх популістичних обіцянок і для їхнього виконання буде використовувати єврофонди. Нещодавно він заявив, що нижчі ціни на енергоносії у 2026 році повинні бути у 90 % домогосподарств. Для компенсації будуть використані кошти з єврофондів. Водночас він заперечив підняття ПДВ до 25%. Ймовірно, що Фіцо не буде поки оголошувати про непопулярні економічні рішення, але вже з початком осінньої сесії парламенту його уряд буде змушений приймати складні рішення. Доведеться робити це швидко, адже у листопаді цього року спливає дворічний імунітет, який дозволяє уряду приймати бюджет, у якому дефіцит перевищує заплановані місячні показники. Цьогорічний дефіцит склав 4,9% ВВП, а у 2026 році очікується підняття до 5,1%. Згідно з правилами, якщо Фіцо не зможе цього зробити, тоді буде змушений звертатися по довіру до парламенту. Крім цього, опозиція чи інші організації через суд можуть зобов’язати уряд скоротити видатки. Коаліція матиме тільки два місяці для того, щоб ухвалити зручний для себе бюджет, – дуже стислі терміни, якщо згадати, що цьогорічний бюджет було проголосовано аж у грудні 2024 року.

Плюсом у цій ситуації є те, що потреба у єврофондах зробить Братиславу більш поступливою під час взаємодії з Брюсселем та у прийнятті санкцій проти Росії у майбутньому.

Соціологічні показники та можливі дострокові вибори

Враховуючи усі виклики та дисфункціональність коаліції, чи не легше Фіцо спровокувати дострокові вибори та спробувати переформатувати уряд вже у новому парламенті? На цей момент такий сценарій є нездійсненним. Якщо подивитися на сумарні соціологічні опитування, Smer стабільно займає друге місце. На першому місці опозиційна партія Progresivne Slovensko. Це означає, що вразі перевиборів саме опозиція буде першою мати право формувати уряд. Але навіть і це не є найбільшою проблемою Фіцо.

Поточні електоральні тенденції в Словаччині. PolitPro

Поточні електоральні тенденції в Словаччині. PolitPro

Також не варто виключати “чорного лебедя”, який може розвалити коаліцію достроково попри бажання самого Фіцо. Зараз таку роль може виконати скандал з тендером на машини швидкої допомоги. Фіцо та Данко вже почали критикувати міністра охорони здоров’я від Hlas за цей скандал, але потенційно ця ситуація може розсварити партнерів по коаліції, котрі не можуть терпіти одне одного.

Російський вплив у Словаччині

Після повернення до влади Роберта Фіцо росіянам стало набагато простіше просувати свій вплив у країні. У першу чергу через те, що до владної коаліції входить партія SNS, котра виступає проти євроінтеграції України та її вступу в НАТО, та й сама хотіла би бачити Словаччину поза цими структурами. Роберт Фіцо використовує російські наративи, коли звинувачує ЄС, НАТО та Україну в тому, що продовжується війна Росії проти України. У той же час він сам їздить до Москви та зустрічається з Владіміром Путіним. Проросійські нотки можна почути й від очільника партії Hlas Шутай Ештока, коли він критикує чеських колег за повідомлення про можливу причетність Росії до справи про загрозу в школах, коли проводилась операція із затримання зловмисника, який надсилав погрози словацьким школам, або коли звинувачує Україну у кібератаці на Словаччину.

Але і без власного уряду словацьке суспільство є найбільш схильним до віри в російську пропаганду серед країн Центральної Європи. Лише 25% словаків довіряють засобам масової інформації, що створює благодатне підґрунтя для російської дезінформації. У той же час російське посольство в Братиславі є найактивнішим у Facebook серед усіх посольств.

Однак, варто зауважити, що у багатьох випадках риторика прем’єра Фіцо є набагато радикальніша, ніж його дії. Він вже встиг пригрозити, що припинить постачання електроенергії до України, накладе вето на допомогу ЄС, зупинить гуманітарну допомогу і скасує пільги для українських біженців у Словаччині. Проте жодна погроза не була втілена у життя. Лише відбулося блокування 18-го пакету санкцій, яке припинилося з наближенням прийняття бюджету на 2026 рік. Фіцо прекрасно розуміє, що у нього немає вагомих важелів впливу на ЄС, а вдома він не володіє тотальною політичною домінацією – варто тільки згадати зимові протести проти проросійської політики уряду.

Іншим чинником російського впливу є продовження закупівель енергоресурсів з Росії. Нинішній уряд явно не збирався відмовлятися від закупівлі російського газу та нафти, але рішення Єврокомісії про заборону купівлі газу змусить Братиславу до активніших дій. Фіцо намагався зберегти дозвіл на закупівлі шляхом блокування 18-го пакету санкцій, але скоріше за все отримав пропозицію від Брюсселя щодо збільшення фінансової допомоги. Поки деталей не було оприлюднено. У будь-якому випадку те, що Словаччина врешті-решт відмовиться від російського газу є плюсом для України, оскільки це остаточно позбавить Москву європейського ринку. Поки, що Україні залишається тільки спостерігати за цим процесом, адже реальних інструментів для його пришвидшення немає.

Висновки

Словаччиною керує схильний до проросійської риторики уряд, але котрий немає тотальної підтримки населення і може розвалитися в будь-який момент. Це є вагомою різницею з Угорщиною, де Орбан встановив тотальний контроль у політичній та соціальній сферах. Майбутнє прийняття бюджету буде серйозним випробуванням для керівної коаліції й покаже чи проживе вона ще один рік.

У випадку прийняття бюджету без імунітету на дефіцит, Фіцо постане перед дилемою: йти на вибори зараз, коли ситуація дозволяє отримати друге місце та велику кількість мандатів, або чекати до 2027 року і значно більше програти. Він може спробувати оголосити дострокові вибори наступного року і пересидіти в опозиції у час, коли інший уряд впровадить непопулярні реформи, а вже на наступних виборах тріумфально повернутися. Попередні рази це вдавалося.

Аналітичний матеріал підготував Остап Денисенко, оглядач словацької політики спеціально для Resurgam