Гра Грема: чи посилять Сполучені Штати санкції проти Московії?

1 квітня сенатори Ліндсі Грем (республіканець від Південної Кароліни) та Річард Блюменталь (демократ від Коннектикуту) представили проєкт “Закону про санкції проти Росії” (Sanctioning Russia Act of 2025 – SRA2025). 

За словами Грема, законопроєкт передбачає “кістколомні (bone-breaking) санкції”, які зламають російську воєнну машину, що продовжує працювати за рахунок сотень мільярдів доларів, зароблених на експорті енергоресурсів. Цікавою особливістю SRA2025 є запровадження 500-відсоткових мит на імпорт з країн, які купують російські нафтопродукти та уран. 

Наразі цей законопроєкт підтримують близько 80 сенаторів. Також зростає підтримка в Палаті представників супутнього законопроєкту, автором якого є республіканець Браян Фіцпатрік. Широка двопартійна підтримка закону свідчить про те, що серед законодавців існує високий рівень підтримки більш жорстких дій щодо Росії. 

Доля законопроєкту все ще залежить від того, чи схвалить його президент Дональд Трамп, який, схоже, не бажає посилювати санкції проти Росії, хоча часто погрожує ними. 

Проте якщо позиція Трампа є зрозумілою, то мотивація сенатора Ліндсі Грема – ні. Чому цей політик, який побудував міцні стосунки з Трампом завдяки невпинним лестощам та пристосуванству, просуває законопроєкт щодо посилення санкцій проти Росії, які президент не підтримує?

Сенатор, який діє виключно в парадигмі власного інтересу 

Стратегія сенатора Ліндсі Грема полягає в тому, щоб ставити сенатора Ліндсі Грема на перше місце. Варто розуміти специфіку Грема, який чергує полум’яну підтримку України з відмовою голосувати за нові пакети допомоги для України. Тому, щоб зрозуміти, чи SRА2025 є популізмом Грема, чи реальним інструментом, треба з’ясувати чи є персональна зацікавленість в цьому самого сенатора. 

Зараз Грем не переходить межу конфлікту з Трампом, що є мейнстримним правилом виживання  в американській політиці. Проте просування в Сенаті законопроєкту про санкції проти Росії та навіть згадка про нього в медіа є неприємним тиском на Трампа. А якщо такий документ винесуть на голосування і він здобуде підтримку понад 80 сенаторів зі ста, то це напряму зачепить Трампа, оскільки той не хоче посилювати тиск на Путіна. 

Тобто, дратування Трампа не відповідає логіці поведінки Грема, де треба залишатись у прихильності, а тому треба уникати тих тем і дій, що дратують президента.  

Відповідь поведінки Грема, можливо, криється в березневих подіях. Річ у тім, що 2026 році Грем буде переобиратись в Сенат. Він офіційно про це оголосив на початку року. А в березні Грем таки отримав публічну підтримку від Трампа на переобрання.  

Саме після того, як Грем здобув цю підтримку і таким чином відсіяв собі конкурентів всередині партії, він почав активний рух із проєктом санкцій, що включав як збір підтримки в Сенаті, так і зустрічі в Європі (наприклад, зустріч з міністром закордонних справ Франції). 

Гіпотезою для пояснення такої активності Грема можна назвати таку: він прагне здобути посаду лідера більшості в Сенаті або навіть готується спробувати реалізувати свою давню мрію – позмагатися за крісло президента у 2028 році. Грем вже боровся за те, щоб стати кандидатом у президенти від республіканців у 2016 році, але брак фінансової підтримки та Дональд Трамп збили його. 

В будь-якому разі, Грему треба залишитися у Сенаті після 2026 року. Фактично, це він гарантував собі у березні завдяки підтримці Трампа. Але другою необхідною складовою є фінансова підтримка. Грем має стати у Сенаті “кращим серед рівних”, а тому він має зробити те, що буде його виокремлювати. 

А просування законопроєкту щодо посилення санкцій проти Росії дозволить продемонструвати для потенційних республіканських інвесторів здатність Грема об’єднувати довкола себе сенаторів.

Грем тисне на Трампа чи виконує завдання?

“Ганебне виведення Америки з Афганістану не лише зашкодило нашій репутації, воно спровокувало агресію по всьому світу. Якщо США продовжуватимуть рішуче вести за собою справу завершення російсько-української війни, це може змінитися. Містер Трамп може відновити нашу репутацію та покласти край кровопролиттю. [...] Як сказав сенатор Тун минулого тижня, якщо Путін продовжуватиме грати в ігри, Сенат діятиме. Я сподіваюся на краще, але коли справа доходить до бандита в Москві, ми всі повинні бути готові до того ж самого”, — підкреслив сенатор Ліндсі Грем у своїй колонці для Wall Street Journal наприкінці травня.  

Такі публічні формулювання Грема для The Wall Street Journal цікаві в межах двох ймовірних сценаріїв того, що відбувається: 

1. Або Грем тисне на Трампа. Колонка сенатора є тиском на Трампа, бо Грем поєднує у ній три неприємні аспекти для очільника Білого дому, якщо Трамп не збирається реагувати на поведінку Путіна: 

• наводить паралель з Афганістаном (одна з топмедійних тем Трампа проти Байдена);

• покладає на Трампа відповідальність за відновлення репутації США; 

• підкреслює, що Путін “злочинець”. 

2. Або дії Грема є узгодженими принаймні з частиною Білого дому — для медійної легалізації потенційних майбутніх змін підходів. Щонайменше два роки Трамп і МАГА-оточення активно накачували свого виборця антиукраїнською риторикою та тим, як Трамп дуже швидко припинить війну між Росією та Україною. Просто зізнатися у своїх помилках та розвернути політику – неможливо. Тому активність Грема може бути підготовкою ґрунту для зміни політики адміністрації Трампа щодо Росії. 

Щоправда, 6 червня видання Wall Street Journal повідомило, що протягом останніх тижнів Білий дім непублічно тиснув на Ліндсі Грема, щоб він послабив свій законопроєкт про санкції проти Росії. Зокрема, представники Білого дому пропонують включити в SRA2025 винятки, які б дозволили Трампу обирати проти кого або чого будуть запроваджені санкції. Інший спосіб послабити законопроєкт — замінити слово “shall” (повинен) на “may” (може) у всьому тексті законопроєкту, усуваючи обов’язковий характер передбачених покарань. Вилучення обов’язкового характеру санкцій зробить законопроєкт Грема беззубим, та й насправді непотрібним, оскільки Трамп вже має можливість запроваджувати санкції за власним бажанням.

Грем публічно заявив, що планує внести принаймні деякі зміни до законопроєкту, в тому числі додати формулювання, яке дозволить зробити винятки для країн, які надають військову або економічну допомогу Україні. Таке положення має на меті захистити європейських партнерів України від 500-відсоткових мит, оскільки вони досі імпортують російські енергоресурси. Але, за даними WSJ, Грем публічно не підтримав зміни, до яких його підштовхує адміністрація Трампа. 

Сам Трамп заявив, що SRA2025 не повинен просуватися без його прямого схвалення. “Вони чекають, що я вирішу, що робити”, – сказав Трамп, назвавши законопроект Грема “жорстким”. 

Врятувати митну політику Трампа? 

Грем пропонує через власний законопроєкт паралельно врятувати митну політику Трампа, а точніше — захистити цю політику через Конгрес.

Наприклад, 28 травня колегія суддів Федерального суду із питань міжнародної торгівлі США визнала незаконними запроваджені президентом Трампом тарифи, постановивши, що він перевищив свої повноваження. Суд постановив, що Закон про міжнародні надзвичайні повноваження (IEPPA) 1977 року, на який Трамп посилався для обґрунтування введення тарифів, не дає йому таких повноважень. 

Як пише WSJ, зазвичай відповідальність за тарифи несе Конгрес, але протягом десятиліть він делегував багато повноважень президенту. У рішенні Суду міжнародної торгівлі йдеться про те, що делегування Конгресом “необмежених тарифних повноважень означатиме неналежну передачу законодавчої влади іншій гілці влади”. 

Вже наступного дня Федеральний апеляційний суд США тимчасово поновив дію мит, установлених Трампом у квітні 2025 року, щоб визначити, чи варто подовжувати призупинення рішення Суду міжнародної торгівлі. А 10 червня Федеральний апеляційний суд дозволив президенту Трампу залишити чинними “найрадикальніші мита” — доти, доки триває розгляд рішення судів нижчої інстанції, яке блокує їх на тій підставі, що президент перевищив свої повноваження. Проте справа ще не завершена остаточно, тому митна політика Трампа досі під загрозою. 

Інструментом для порятунку цієї митної політики може бути законопроєкт Ліндсі Грема, який у разі схвалення Конгресом захистить мита президента: бо який суд піде проти президента, який спирається на Закон, прийнятий у Конгресі?

Єдине, що стримує Трампа – це обіцянки Путіна щодо посередництва та тиску на Іран в контексті укладення нової ядерної угоди. Щоправда, американсько-іранські переговори зараз перебувають на межі зриву. У разі, якщо Кремль не досягає успіху в комунікації з Іраном у тій формі, як того хоче Трампа, то послуги Москви непотрібні. Відтак, можливо законопроєкт Грема все-таки має шанси на схвалення?

Грем — популіст, але цей законопроєкт — це його персональна мотивація, бо це його передвиборчий старт. Тому він так максимально напружується та фантазує з форматами для мотивування Трампа.