Як російська нафта стала фінансовим фундаментом режиму Орбана

Угорський НПЗ MOL. Фото: Molgroup

Становлення енергетичного гіганта

MOL був заснований в 1991 році шляхом об’єднання дев’яти державних підприємств нафтогазової галузі. Зараз MOL є впливовим гравцем на енергетичному ринку Центральної та Східної Європи. Компанія має три НПЗ, по одному в Угорщині, Словаччині, Хорватії та ще має приблизно 2400 АЗС в Європі. На офіційному рівні MOL вибудовує образ прогресивної та екологічно відповідальної компанії. Їхня стратегія «Shape Tomorrow 2030+» робить акцент на енергетичному переході, спрямуванні бізнесу в бік сталого розвитку, знижень вуглецевого сліду. Вони багато інвестують в суспільні сфери життя, такі, як спорт чи культура, займаються благодійністю, намагаються мати чисту репутацію. Але за цим фасадом ховається один з найважливіших політичних інструментів Фідес.

Офіс MOL. Джерело

Держава всередині держави – приклад MOL

Але замість того, щоб залишити акції в прямому підпорядкуванні міністерств, де вони підпадали б під суворий парламентський нагляд та вимоги щодо публічної звітності, уряд Орбана ініціював передачу державних часток у власність спеціально створених фондів довірчого управління суспільними інтересами (KEKVA). Суть механізму полягала в тому, що у період з 2019 по 2021 рік, уряд передав великі пакети акцій MOL двом ключовим структурам: фонду Maecenas Universitatis Corvini, який керує Університетом Корвіна, та фонду Mathias Corvinus Collegium (MCC). Кожен із цих фондів отримав по 10% акцій нафтового гіганта. Це означає, що п’ята частина прибутків найбільшої корпорації країни тепер не потрапляє безпосередньо до державного бюджету, а йде на рахунки цих організацій. Юридична хитрість полягає в тому, що статус KEKVA робить ці активи практично недоторканними: будь-який наступний уряд, навіть якщо він виграє вибори, не зможе просто так повернути ці акції державі, оскільки для зміни статуту фондів потрібна більшість у дві третини голосів у парламенті.

Джерело

Діяльність фонду МСС

У свою чергу Фонд МСС очолюється політичним директором прем’єр-міністра Віктора Орбана, його другом, та головним ідеологічним стратегом – Балажом Орбаном (вони не родичі). Фонд МСС є кузнею кадрів для Фідес, його основна задача це виховання нової право-консервативної інтелектуальної еліти, яка буде розповсюджувати потрібні пропагандистські наративи всередині та за межами Угорщини. Одна з останніх історій пов’язана з купівлею фондом компанії Libri Group, яка є монополістом на книжковому ринку Угорщини. У 2023 році Фонд МСС став власником 99% акції компанії, та зразу почав міняти курс книговидавництва. З книгарень почали зникати книги авторів які мали критичний погляд на сучасну ситуацію в Угорщині, натомість з’явились книги які пропагують ідейні наративи угорської моделі. Провідні угорські письменники, такі як Ева Петерфі-Новак та Матяш Дунайчик, публічно розірвали стосунки з видавництвом, називаючи MCC «ідеологічною машиною», яка поширює російську пропаганду та ксенофобію. Окрім того Фонд пробував зайти на словацький книжковий ринок та купити компанію Panta Rhei.

Корпус фонду МСС. Джерело

Конференція фонду МСС. Джерело

Метт Гудвін, відомий британський академік та коментатор GB News, офіційно отримував виплати від MCC як «запрошений дослідник», такі виплати можуть сягати 10 000 євро на місяць, що включає витрати на проживання та офіс. Гудвін став одним із ключових спікерів на конференціях MCC, де він вихваляє угорську політику захисту кордонів та просімейні заходи, одночасно критикуючи «ліберальні еліти» Британії.

Експансія MOL

MOL є важливим гравцем на енергетичному ринку Центральної та Східної Європи, контролюючи велику мережу АЗС та 4 НПЗ, по одному в Угорщині, Словаччині, Хорватії та Сербії. В Братиславі найбільший НПЗ країни, Slovnaft, повністю належить групі МОЛ. Можна з великою ймовірністю припустити, що це дозволяло синхронізувати політику Роберта Фіцо та Віктора Орбана, особливо в питаннях збереження залежності від російської нафти. В Сербії Угорщина викупила частку в російської компанії “Газпром нефть”. На єдиний НПЗ в країні були накладені санкції від США через російський контроль, тому вони були зацікавлені продати частку росіян, щоб з завода були зняті санкції. Також, маючи амбітну мету з просування угорських та російських політичних інтересів у Східній Європі, компанія MOL мала на меті придбати активи російського “Лукойла” в Румунії, але не вдало.НПЗ в Сербії. Джерело

Але повернемось до самої Угорщини. Компанія MOL дозволяла утримувати весь цей час владу Фідес не лише через лобіювання інтересів за кордоном, а через фінансування компанією державної популістичної програми спрямованої на субсидування комунальних послуг – Rezsicsökkentés. Ця програма спрямована на збереження підтримки сільського та незаможнього електорату Фідес. Фінансування здійснюється через складний податковий механізм, основним інструментом виступає “податок Робін Гуда” (офіційно податок на дохід постачальників енергії) та через спеціальний податок на спред (різниця в ціні) між нафтою марками Brent та Urals.

Графік цін на нафту марки Brent та Urals. Джерело

Ключовий момент тут полягає в тому, звідки в МОL є стільки коштів?

МОЛ отримувала великі прибутки через дешеву російську нафту яка постачалась нафтопроводом “дружба”. Чехія в 2025 році остаточно відмовилась від російської нафти. Але Угорщина та Словаччина навпаки від початку повномасштабної війни збільшували свій імпорт та залежність від російської нафти через тісні зв’язки з кремлем та знижки на нафту, завдяки яким уряд Орбана мав можливість фінансувати в Угорщині та Європі власні інтереси, які, як не дивно, збігаються з кремлівськими. Через зупинку транзита нафти, виник політичний конфлікт з Україною, бо через відсутність дешевої нафти, втрачається можливість фінансувати власні проекти. В більшій мірі Орбан, але також  і Фіцо, заявили про енергетичну кризу, хоча існує альтернативний шляхопровід Адрія в Хорватії, який може задовольнити енергетичні потреби. Але оскільки хорвати не бажають транспортувати російську нафту, така схема постачання, звільнена від сірих російських схем, не викликає  в Орбана ентузіазму.

Висновок

Група MOL давно переросла статус комерційної компанії, ставши «державою в державі» та фінансовим фундаментом режиму Віктора Орбана. Використовуючи методи російського олігархічного капіталізму 90-х, Будапешт перетворив нафтову корпорацію на гігантську «прокладку» для легалізації російського впливу в ЄС.

Головним інструментом цієї системи є неринковий механізм — політичний дисконт на нафту Urals. Ця різниця в ціні є фактично «чорною касою» режиму, що наповнює лояльні фонди як-от MCC, та виводить активи з-під державного контролю. Це не просто корупція, а стратегічна приватизація влади, бо навіть у разі поразки на виборах, Фідес зберігає контроль над економічним хребтом країни.

Зв'язок із виборцями здійснюється непрямо: через «податок Робін Гуда» нафтові надприбутки конвертуються у штучно низькі тарифи, купуючи лояльність мільйонів угорців. Таким чином, нафтопровід «Дружба» є не просто інфраструктурою, а важелем, що живить весь неліберальний рух. Це троянський кінь, збудований на нафтових прибутках агресора. І він вже стоїть у самому центрі європейських інституцій. Поки Будапешт блокує допомогу Україні, посилаючись на "енергетичну кризу", кошти від переробки російської нафти безперебійно фінансують тих, хто намагається підірвати західну єдність зсередини. Зупинка цього транзиту це єдиний спосіб зруйнувати фінансову петлю, яка дозволяє Будапешту роками торгувати європейською єдністю в обмін на російську нафтову ренту.