Слабкість Трампа — це залежність американського оборонно-промислового комплексу від європейських замовлень

Getty Images

Річ у тому, що в США склалася цікава ситуація: з одного боку адміністрація Трампа виходить із пропозиціями про скорочення видатків на американський оборонно-промисловий комплекс, а з іншого боку, багато американських підприємств інвестували у розширення виробництва зброї під очікування конкретних державних замовлень. Багато з цих нових виробництв мали б вийти на планові потужності у 2025 — першій половині 2026 року.

Тож адміністрація Трампа зіштовхнеться з ситуацією, коли американський оборонно-промисловий комплекс завершить розширення, рішення про що було прийнято ще за часів адміністрації Байдена, але потужності будуть простоювати через відсутність достатньої кількості замовлень, бо основним покупцем мали б бути США та Україна для потреб Збройних сил України. Одне діло — коли мова йде про коштовні F-35, де замовлення розписані до 2035 року включно, інше — коли це витратні матеріали, такі як боєприпаси, ПТРК/ПЗРК, амуніція та інше, що потребує сталих, а головне обʼємних щорічних контрактів для утримання виробництва та забезпечення окупності інвестицій.

Ситуацію в цьому аспекті загострює те, що оборонний ринок США сконцентрований у 6-8 основних корпораціях, більшість з яких переживає не найкращі часи. 

Наприклад, політика Трампа та очікування від політики нової адміністрації вже спричинили обвал акцій американських оборонних компаній:

• Lockheed Martin: 423$ за акцію. За місяць мінус 16.4% (-83$).

• Raytheon Technologies: 122.4 $ за акцію. За місяць мінус 2.66% (-3.34$).

• Northrop Grumman: 438.9 за акцію. За місяць мінус 13% (-65.55$).

• General Dynamics: 241.9 $ за акцію. За місяць мінус 10.9% (-29.7$).

Натомість акції оборонних європейських компаній б’ють рекорди:

• Rheinmetall: 935 євро за акцію. За місяць +34.9% (+240 євро).

• BAE Systems: 1339 фунтів стерлінгів за акцію. За місяць +9.4% (+115 фунтів)

• Thales: 179 євро за акцію. За місяць +19.6% (+29.4 євро).

• Airbus: 171.9 євро за акцію. За місяць +5.2% (+8.5 євро).

Укрупнення американського військово-промислового комплексу за звичайних умов є перевагою, але в цьому аспекті — це недолік. Оскільки банкрутства або фінансові проблеми одного виробника неодмінно вплинуть на стан цілої оборонної галузі.

Тому ситуація наступна:

Якщо Білий Дім не готовий, як за часів Байдена, виділяти кошти на додаткові замовлення в американського ВПК, то єдиний вихід — збільшити ці замовлення ззовні (Європа).

Але при цьому Білий Дім допускає токсичну політику, де з одного боку, США звинувачували Європу в оборонній слабкості, а з іншого США — вимагають робити замовлення переважно в американського виробника, при цьому шантажуючи Європу безпекою і місцем США в НАТО.

Відповідь Драгі на американські закиди щодо слабкості Європи є правильною та лаконічною:

«Так, в нас слабкий оборонний потенціал і головна причина — фрагментований та недофінансований ВПК. Ми маємо це виправити. Але, вкладаючи кошти в американських виробників, ми не зможемо модернізувати та розвинути власний ВПК».

Тому низка країн Європи виступають за те, щоб прописати умови використання оборонних облігацій виключно для спільних виробництв у ЄС, Великій Британії, Норвегії та Україні. Заява Трампа – це саме тиск та очікування того, що спільні запозичені кошти на оборонні потреби Європа вкладе в замовлення американської зброї. Такий підхід буде помилкою. Оборонний фонд, що буде створений в Європі зі стратегічних мотивів, має фінансувати переважно європейське виробництво зброї та виробництво зброї в Україні як невіддільну  складову європейської безпеки та частину спільноєвропейських оборонних потужностей.