Демократи виграють електоральну битву у США. Чи зможуть вони повторити успіх через рік?

Фото: Getty Images/Michael M. Santiago

Це підготовка до мідтермів (проміжних виборів), на яких будуть обирати третину Сенату та всю Палату представників, і які відбудуться рівно через рік. Ми визначимо важливі результати виборів та їхнє значення для наступного року.

Результати

Найпомітнішим результатом стала перемога демократа-соціаліста Зорана Мамдані на виборах мера Нью-Йорка. Ці вибори відзначилися найбільшою явкою виборців з 1997 року та результатом Мамдані, який отримав понад 1 мільйон голосів, що стало найбільшим результатом з 1960-х. Водночас його суперник-однопартієць Ендрю Куомо отримав 800 тисяч голосів, що перевищує результат переможців минулих років.

У штаті Вірджинія демократи здобули перемоги на всіх рівнях. Абігейл Спанбергер розгромила республіканку Вінсом Ерл-Сірс з результатом 57-42. Газала Хашмі стала віцегубернаторкою. Джей Джонс переміг Джейсона Міяреса, який намагався переобратися, та став генеральним прокурором штату. Найбільш приголомшливим результатом стала перемога демократів на виборах до нижньої законодавчої палати штату. Партії вдалося здобути 64 місця у Палаті делегатів, що є найкращим результатом для демократів з 1987 року та дало їм супербільшість.

У Нью-Джерсі кандидатка-демократ Мікі Шеррілл перемогла республіканця Джека Чіаттареллі, обійшовши його на 13%.

У Каліфорнії виборці підтримали Пропозицію 50, яка надала владі штату право переписати виборчі округи без огляду на рішення незалежної комісії. Губернатор Каліфорнії демократ Ґевін Ньюсом був обличчям кампанії на підтримку цього референдуму.

Значення результатів для демократів

Зараз демократи не мають явного лідера. Після тотальної поразки на виборах 2024 року це місце залишається порожнім. Цим хоче скористатися прогресивне (ліве) крило демократів для того, щоб отримати контроль над партією. Малопомітна реакція демократичного істеблішменту на дії Трампа та їхні, прогресивного крила, енергійні ралі проти Трампа, навіть у червоних штатах. Усе це давало лівим всередині Демократичної партії надію на перехоплення ініціативи. Лише був потрібен кандидат, який зможе перемогти на виборах.

Таким кандидатом став Зоран Мамдані. Його кампанія та перемога на виборах мера Нью-Йорка вселила ентузіазм у ліве крило демократів. Дійсно, він провів ефективну кампанію, яка змусила велику кількість молоді вперше прийти на виборчі дільниці. Його вкрай ліва, за мірками США, програма була адресована на питання, які цікавлять пересічного виборця: вартість життя, висока оренда, громадський транспорт.

Проте його програма була контроверсійною навіть у Нью-Йорку. Звісно, за нього проголосувало 1 мільйон та 30 тисяч виборців, що є дійсно найкращим результатом за останні півстоліття. Але за його суперників Ендрю Куомо та Куртіса Сільву сукупно проголосувало 1 мільйон виборців. У відсотковому співвідношенні Мамдані отримав тільки 50% голосів, що є найгіршим результатом за останні 16 років. Ліві аргументують це тим, що на виборах було три кандидати. Дійсно, але сумнівно, що виборці Куомо чи Сільви проголосували б за Мамдані.

Окрім цього, у Нью-Йорку не було сильного центриста-демократа, щоб протистояти Зорану і це був для нього плюс. Його основний суперник, Куомо, пішов з посади губернатора Нью-Йорка через скандал із сексуальними домаганнями. І навіть так він отримав 800 тисяч голосів.

Тобто, за наявності більш-менш популярного кандидата-центриста, Мамдані було б важко перемогти на виборах мера одного з найбільш ліберальних міст США. На президентських виборах ситуація була б набагато гіршою.

Демократам дійсно необхідно взяти стиль ведення кампанії у Мамдані, увагу до нагальних питань виборців і створення серед них ентузіазму, але не більше. Щось схоже на передвиборчу програму Мамдані у жодному разі не спрацює для кандидата у президенти.

Значення результатів для республіканців

Є думка, що республіканці були приречені на поразку, бо вибори пройшли у синіх штатах. Це твердження дещо помилкове. Вірджинія та Нью-Джерсі ліберальні штати, але завжди є декілька “але”.

У Вірджинії перед виборами губернатор, віцегубернатор та генеральний прокурор були республіканцями. Палату делегатів республіканці контролювали з 2000 до 2020 рр., а потім з 2022 до 2024 рр. Більшість часу губернаторами дійсно були демократи, але їм доводилося домовлятися з республіканською більшістю у законодавчому органі. Але не тільки законодавчий орган був під контролем республіканців. За останні 30 років тільки два демократи, включно з Джеєм Джонсом, ставали генеральними прокурорами штату. Тобто, республіканці можуть перемагати у Вірджинії, але не цього року. Вагомою причиною є те, що у штаті проживає найбільша кількість державних службовців, які постраждали через діяльність DOGE та шатдауну, у якому більшість громадськості звинувачує республіканців. Окрім цього, багато виборців наголосили, що не задоволені діяльністю Дональда Трампа.

Їхнє незадоволення можна оцінити за тим, що Джей Джонс зміг стати генпрокурором штату, попри скандал зі старими повідомленнями, де Джонс писав, що він “помочиться на могили” опонентів з Республіканської партії, і фантазував про вбивство республіканця Тодда Гілберта, який на той час був спікером Палати делегатів. Також варто повернутися на рік назад – тоді Камала Гарріс перемогла Дональда Трампа у штаті з відривом у 5,7%. Цього року Спанбергер перемогла з відривом у 14,8%. Тобто, підтримка демократів зросла на 9%.

У Нью-Джерсі ситуація була цікавою тим, що республіканці вірили у можливість перемоги свого кандидата Джека Чіаттареллі. Опитування пророкували перемогу Мікі Шеррілл, але різниця між ними у середньому становила 1-3%, і в останні дні Чіаттареллі наздоганяв Шеррілл. Тому республіканці сподівалися, що є шанс на перемогу. У ніч виборів їхні надії було розбито, адже Шеррілл перемогла з відривом у 13%. До речі, вона також показала кращий результат, ніж Камала Гарріс рік тому. Тоді Гарріс перемогла з відривом у 5,9%.

Але допустимо, що Вірджинія та Нью-Джерсі не рахуються. Навіть у цьому випадку ситуація для республіканців не буде кращою. У штаті Міссісіпі та Джорджія теж були свої вибори, які повинні хвилювати республіканців.

У Міссісіпі республіканці втратили супербільшість у Сенаті штату, яку вони тримали ще з 2019 року. Хоча вони все ще мають більшість, але тепер їм буде важче пропонувати конституційні поправки та виконувати процедурні дії, такі як відновлення нечинних законодавчих актів.

У Джорджії відбулися вибори до Комісії з питань державної служби, на яких два демократи розгромили опонентів-республіканців. На перший погляд, ці вибори не мають значення. Проте варто зауважити, що за останні 20 років, жоден демократ не міг виграти вибори до цієї комісії, а також інші нефедеральні вибори на рівні штату. Це вже тривожний дзвінок, особливо за рік до виборів губернатора Джорджії та сенаторів.

Республіканці втрачають підтримку не лише у штатах, але і серед виборчих сегментів. Перемога Дональда Трампа у 2024 році відбулася завдяки залученню широкої коаліції виборців, зокрема латиноамериканців. Раніше латиноамериканські виборці голосували у більшості за демократів, але у 2024 році багато з них перейшли на бік Трампа. Республіканці вважали, що вони на шляху до відбиття цієї групи у демократів. Виявилося, що це помилкова думка. Сприятливе ставлення латиноамериканців до Трампа впало з 45% у квітні до 25% у жовтні. У Нью-Джерсі, де Трамп отримав 46% голосів латиноамериканців у 2024 році, лише 31% латиноамериканців підтримали кандидата від Республіканської партії на посаду губернатора.  У Вірджинії Спанбергер виграла в місті Манассас-Парк, де проживає велика кількість латиноамериканців, з перевагою в 42%. Камала Гарріс виграла там минулого року з перевагою менше 20%. Республіканцям варто звернути на це увагу, адже в окремих штатах латиноамериканці це вагомий сегмент виборців.

Висновки

Республіканці не можуть перемагати, якщо у бюлетені немає прізвища Трамп, адже його виборець просто не приходить на голосування. Це буде великою проблемою для них у 2026 році. Республіканці могли б відмовитись від непопулярних ідей, як торгівельні тарифи, але вони цього не зроблять, бо Трамп не дозволить. Президент США вважає, що найкращим рішенням буде переписування виборчих округів на користь республіканців у червоних штатах, але демократи використовують це на свою користь. Пропозиція 50 у Каліфорнії, як контрдія цьому, отримала величезну підтримку навіть серед республіканських округів та закріпила президентські амбіції губернатора Ньюсома. 

Республіканці не мають можливості виправити ситуацію, бо занадто залежні від Трампа. Демократам необхідно зрозуміти причину свого успіху сьогодні, щоб повторити його через рік. Політика Трампа їм у цьому допоможе.

Аналітичний матеріал підготував Остап Денисенко, оглядач політики США, спеціально для Resurgam