Епатаж, образа і політика: чому Трамп взявся за тіньовий флот Кремля

Захоплений США танкер M/T Sophia (Фото: Кадр відео U.S. Southern Command via X)

Американська берегова охорона переслідувала Bella 1 понад два тижні. Коли ж екіпаж судна зрозумів, що уникнути затримання не вдасться, вони прямо в морі намалювали на борту російський прапор і перереєстрували танкер під юрисдикцію Москви.

Кремль навіть направив свої військово-морські сили, включно з підводним човном, для супроводу судна, однак і це не спрацювало. США, зрештою, затримали спочатку Bella 1, а потім і Sophia.

Варто зазначити, що формально ця операція спрямована проти Венесуели, адже тіньовий флот обслуговує інтереси кількох міжнародних ізгоїв одночасно. Але Кремль вирішив втрутитись у цю справу і тим самим підставив власний імідж. Проте російська влада, вочевидь, не врахувала, наскільки змінилося ставлення Трампа до Путіна. І саме цю зміну цікаво дослідити та проаналізувати.

Особливості темпераменту Трампа як інструмент

На тлі успіху у Венесуелі, де американці досить швидко захопили диктатора Ніколаса Мадуро, Трамп починає схилятися до підходів яструбів у своїй адміністрації.

На відміну від ізоляціоністів, які закликають Америку взагалі не втручатися у зовнішні справи, в адміністрації Трампа є люди, які бачать у Росії загрозу. Марко Рубіо як державний секретар, Джон Реткліфф на чолі ЦРУ та Скотт Бессент у Мінфіні створюють умовний трикутник впливу, який переконує Трампа, що на Кремль можна та потрібно тиснути.

Саме Рубіо організував операцію у Венесуелі, і цей успіх дав йому та його союзникам можливість працювати далі. Трамп любить переможців, тому після подій у Венесуелі він готовий дати їм зелене світло.

Можлива образа на Путіна

До того ж, на рішення Трампа може впливати і те, що Путін нещодавно надурив американського президента. Наприкінці грудня Кремль заявив, що Україна начебто атакувала резиденцію Путіна на Валдаї. Російський диктатор подзвонив Трампу і поскаржився на атаку, намагаючись вкотре вбити клин між Києвом і Вашингтоном.

Спочатку американський президент ніби повірив у цю історію та публічно заявив про роздратування. Проте Центральне розвідувальне управління США встановило, що жодної атаки на резиденцію не було. 31 грудня Трамп репостнув статтю New York Post, яка викривала брехню Кремля про атаку.

А 5 січня на борту літака Air Force One під час повернення з Флориди до Вашингтона американський президент заявив журналістам, що не вірить у те, що такий удар відбувся. Він додав, що щось справді сталося неподалік, але це не має до резиденції жодного стосунку.

Це перший випадок, коли Трамп публічно спіймав Путіна на брехні. Неможливо достеменно знати, що відбувається у Трампа в голові, але навряд чи йому подобається, коли його намагаються надурити.

Вдалий момент для посилення санкцій

Також варто зазначити, що цим моментом скористався і американський сенатор Ліндсі Грем. Відчуваючи настрій Трампа, він просуває свій законопроєкт про санкції проти Росії, над яким працює спільно з демократом Річардом Блюменталем. Цей проєкт передбачає запровадження мит до 500 відсотків на імпорт із країн, які купують російську нафту, природний газ або уран.

Законопроєкт в теорії надасть президенту США повноваження на власний розсуд карати будь-яку державу, що продовжує фінансувати РФ через закупівлю енергоносіїв. 8 січня Трамп дав зелене світло цьому законопроєкту. За словами самого Трампа, документ підтримують 84-85 сенаторів.

Венесуела: нафтовий вузол розплутується

Також окремо варто зазначити, що саме захоплення Мадуро відкриває для США доступ до інформації про російську систему обходу санкцій. Через тіньовий флот Росія змішувала свою нафту з венесуельською і продавала як нафту третіх країн. Близько 70 відсотків експорту венесуельської нафти здійснювалося через санкційні судна, які регулярно змінювали назви, прапори та маршрути.

Мадуро має знати деталі угоди, механізми обходу санкцій через підставні компанії та маршрути тіньового флоту. Американці потенційно могли б отримати доступ до інформації, яка до цього залишалась прихованою. Це може зробити санкції проти Росії більш ефективними.

Висновки та рекомендації для України

Варто зазначити, що Трамп діє імпульсивно, і сьогоднішній ситуативний успіх вже завтра може змінитися новою спробою “великої угоди” з Путіним. Тому Україна має діяти швидко та активно.

По-перше, треба підсилювати наратив про слабкість Кремля. Трамп любить бути на стороні переможців. Кожен успішний український удар по нафтовій інфраструктурі Росії, кожне зниження цін на російську нафту та провал Москви треба активно розповсюджувати як докази слабкості режиму.

Наприклад, СБУ регулярно вражає об'єкти нафтової інфраструктури. Ці операції мають супроводжуватися чіткою інформаційною кампанією, спрямованою на американську аудиторію, зокрема на те коло радників, які мають вплив на Трампа.

Також Україна має активно ділитися розвідданими про реальний стан російської економіки та внутрішні проблеми Кремля з ЦРУ. Саме директор ЦРУ особисто доповів Трампу про обман Путіна щодо атаки на Валдай. Цей канал треба активно використовувати.

Загалом, у цій ситуації, як і завжди, коли мова йде про Трампа, не можна розраховувати на довгостроковість. Кожен тиждень треба розглядати як можливість досягти конкретних результатів. Чекати на стратегічні зміни в політиці Трампа, здається, марно, тому потрібно використовувати моменти, коли він схиляється до активних дій проти Кремля. В іншому випадку Трамп може повернутися до спроб “великої угоди”, яка залишить Україну віч-на-віч з агресором.