Що пропонує нова оборонна стратегія Пентагону

Photo: Reuters

У вступній частині йдеться, що попередні адміністрації не ставили інтереси американців на перше місце. Вони дозволяли союзникам користуватися американською підтримкою та втягували країну у довготривалі конфлікти по всьому світу. Тому Стратегія робить основний акцент на тому, що союзники мають нести основний тягар захисту себе, а США ставитимуть “на перше місце практичні, конкретні інтереси свого народу”.

Західна півкуля як пріоритет

Важливою зміною пріоритетів США стало визначення захисту Західної півкулі як одного з найважливіших пріоритетів оборонної стратегії. Документ прямо заявляє, що Пентагон тепер буде активно захищати американські інтереси та гарантувати військовий і комерційний доступ США до таких ключових територій, як Панамський канал, Гренландія та Затока Америки (колишня Мексиканська затока). Нова стратегія критикує попередні адміністрації за те, що вони дозволили супротивникам наростити вплив в цих важливих для США регіонах.

Нова стратегія, на думку Трампа, є оновленою доктриною Монро. Основна теза доктрини Монро, що з’явилася у 19 сторіччі, полягала у тому, що американські континенти більше не можуть розглядатися як об'єкти для колонізації європейськими державами, а будь-яке втручання у політичні справи Західної півкулі розглядатиметься як ворожий акт проти США.

Посилаючись на цю історичну доктрину, нова стратегія Пентагону фактично повертає Сполучені Штати до регіоналістського підходу, який домінував у американській політиці до Другої світової війни. Якщо протягом останніх десятиліть США позиціювали себе як глобального гаранта безпеки із зобов'язаннями від Європи до Азії, то адміністрація Трампа повертається до фокуса на власній півкулі.

Новий підхід до Китаю

Цікаво, що якщо стратегія 2022 року визначала Китай як найбільшу загрозу, то нова розглядає його як силу, яку потрібно стримувати через міць, а не через конфронтацію.

Документ підкреслює, що метою США не є домінування над Китаєм, його задушення чи приниження. Замість цього мета формулюється значно скромніше: просто забезпечити, щоб ні Китай, ні хтось інший не міг домінувати над Америкою чи її союзниками.

Стратегія також наголошує, що це не вимагає зміни режиму чи якоїсь іншої боротьби за існування. Радше мова йде про гідний мир на вигідних для американців умовах, з якими погоджується й Китай.

Європа: критична, але обмежена роль

Найцікавішим, на нашу думку, є розділ, присвячений НАТО та ролі США в Європі. Документ чітко визначає, що роль Америки в Європі буде більш обмеженою. 

Якщо в минулій доктрині Росія описувалась як “гостра загроза”, чинна американська адміністрація визначає її як стійку, але керовану загрозу, й загрозу для східних членів НАТО. Пентагон зазначає, що попри демографічні та економічні труднощі Москви, Росія все ще зберігає військові та промислові резерви. Таким чином, якщо раніше Росію прирівнювали до Китаю у плані загроз, то ось зараз “Москва не в змозі претендувати на гегемонію в Європі”. Стратегія нагадує, що “Європейська частина НАТО значно перевершує Росію за економічним масштабом, чисельністю населення і, отже, потенційною військовою потужністю”. Ця твереза оцінка руйнує міф останніх часів щодо великої російської загрози для Європи. 

Стратегія порівнює ВВП Росії, що складає 2 трильйони, з ВВП країн НАТО без США, яке становить 26 трильйонів доларів. Вона підкреслює, що економіка однієї лише Німеччини значно перевершує російську. Це є основним аргументом того, що  європейські члени НАТО мають достатньо ресурсів для самостійного стримування Росії без американської підтримки й що американська присутність має бути зменшена. 

Щодо України, то відповідальність за підтримку української оборони покладається на Європу: підтримка України це - “насамперед відповідальність Європи”.

В Стратегії наведені також слова Трампа, який заявив, що “війна в Україні має закінчитися”.

До того ж у новому документі котрий раз згадується вимога до європейських союзників значно збільшити оборонні витрати. В документі наводяться відсотки, які були прийняті за результатами Гаазького саміту НАТО у 2025 році: країни домовилися виділяти 3,5% свого ВВП на основні військові витрати та додаткові 1,5% на витрати, пов'язані з безпекою. Це суттєво перевищує попередній цільовий показник у 2%  ВВП.

Регіональні виклики та нові підходи

Стратегія також окреслює зміни у підході до інших регіонів світу. Щодо Корейського півострова, документ зазначає, що Південна Корея має потужну армію та високі оборонні витрати, тому здатна сама стримувати КНДР.

На Близькому Сході основним союзником виступає Ізраїль. Країна описується як зразковий союзник, який давно продемонстрував, що він може захищати себе сам при обмеженій підтримці США. 

Стратегія також передбачає поглиблення співпраці з партнерами в Аравійській затоці та сприяння інтеграції між Ізраїлем та арабськими партнерами.

Висновки 

Оприлюднення нової Стратегії фактично підтвердило те, що було зрозуміло з  початку другої каденції Трампа. Сполучені Штати чітко переорієнтувалися на Західну півкулю. Для України та європейських партнерів це означає необхідність прискорити розвиток власних оборонних можливостей та поглибити співпрацю між собою.

Також нова Стратегія показує, що Росію не розглядають як стратегічну загрозу світового масштабу, бо у порівнянні з країнами НАТО вона слабка й тому її не слід штучно перетворювати на глобальну силу, якою вона насправді не є.

Важливо, що саме зменшення американської присутності може стати каталізатором для нового рівня європейської безпеки, де важливу роль буде відігравати у тому числі Україна. 

Україна та європейські держави знаходяться поруч один з одним, стикаються з однаковими викликами та мають набагато більше спільних інтересів між собою, ніж із далекими Сполученими Штатами.

Нова американська стратегія є продовженням цілеспрямованої політики Трампа в межах його бачення доктрини Монро. Важливо, що безпека України та Європи не може будуватися виключно на зовнішній підтримці. Європа має всі необхідні ресурси для власного захисту, і питання лише в політичній волі та готовності інвестувати у власну безпеку.