Енергетична революція у Чорному морі. Як формується новий центр європейської енергетики
Фото: Getty Images
Чорне море дає 4 із 10 найбільших запусків газових родовищ у Європі на найближче десятиліття. І в інтересах України доєднатися до цього списку. Проте Україна воює і не може інвестувати в море настільки ж швидко. Тому питання – чи знайдеться для нас місце в новій енергетичній архітектурі після війни і чи справді шлях до енергонезалежності лежить під водою?
Чорне море у структурі нових європейських видобутків газу. Джерело: Wood Mackenzie
Туреччина – вже не транзитер, а регіональний лідер
2020 рік став поворотним для Чорноморської енергетики: після відкриття родовища Sakarya у водах Туреччини виявлено 710 млрд м³. Це змінило баланс і показало, що Чорне море – самодостатнє, а не придаток для російських труб.
Відтоді Турецький шельф став магнітом для капіталу й технологій. Навіть після коригування інженерних рішень і логістики проєкт підкорення глибоководних покладів пройшов перегляд кошторису, зберігши ринкову привабливість. Аналітики відносять Турецький шельф до категорії “advantaged gas” для Європи, тобто з конкурентною собівартістю й прийнятним вуглецевим слідом. Поставки вже йдуть – уряд Туреччини заявляє про вихід до ~40 млн м³/добу у 2026-2028 роках, що могло б закривати близько третини попиту країни.
З ролі транзитера Туреччина переходить у позицію регіонального лідера, який формує правила гри. Спираючись на синергію морського видобутку та материкової інфраструктури, Туреччина задає темп швидше за сусідів. Кілька терміналів зрідженого природного газу (LNG) із доступом для приватних шиперів (замовники послуг транспортування), розширені підземні сховища газу (ПСГ), мережеві перемички та біржова інфраструктура. Все це зробило можливими угоди на постачання до Молдови, Румунії й Угорщини та 13-річну домовленість з Болгарією в межах диверсифікації її енергетики, ініціювання відкритої “Оперативної групи з протимінних заходів у Чорному морі”.
Хронологія дослідження природного газу у водах Турції. Джерело: Anadolu Agency
Румунія повертає славу піонера газової індустрії Європи
Румунський мегапроєкт Neptun Deep, найбільший “зелений” газовий стартап ЄС, має на меті стати визначальним для всього басейну. Інвестиційні рішення вже прийнято. Ціль – перший газ у 2027-му, із виходом на плато близько 8 млрд м³ на рік та ресурсною базою порядку 100 млрд м³. Газ із шельфу виводитиме нова магістраль Tuzla–Podișor (308 км), що з’єднує море з коридором BRUA (Болгарія – Румунія – Угорщина – Австрія) і далі – з ринками Центральної Європи.
План простий і амбітний: Румунія долає внутрішній дефіцит і повертає славу піонера газової індустрії Європи у статусі нетто-експортера. Вже з 2027 року Румунія закриває попит Молдови, Болгарії і Сербії, знаменуючи субʼєктність країни в історії формування чорноморського енергохабу.
Схема підʼєднання Neptun Deep до енергосистеми Румунії. Джерело: Vienna Project Academy
Болгарія повертається до глибоководної розвідки
На газовому фронті Болгарія працює за трьома треками.
Перший – високоризикові, але потенційно багаті глибоководні ділянки. У 2023-2024 роках відновлено розвідку блоку (територія, що держава виставляє під георозвідку та видобуток) 1-21 Khan Asparuh. Буріння свердловин Vinekh та Krum запускається у четвертому кварталі 2025 року.
Другий – корпоративні угоди типу farm-in (коли партнер викуповує частку в ліцензії й фінансує роботи). 1-26 Han Tervel – наразі єдиний блок активний.
Третій – офшорна вітроенергетика за програми припинення залежності Європи від викопного палива. Оцінки потенціалу – масштабні, але для запуску необхідні правова інфраструктура, визначення зон, портів і верфів, мережеві точки видачі потужності на узбережжі, а головне – механізм підтримки (аукціони та/або контракт на різницю цін).
Потенціал виробітку завдяки відновлюваним джерел енергії в Болгарії. Джерело: Ember
“Безпечний, взаємопов’язаний і заможний простір” для ЄС
У 2025 році ЄС виніс Чорне море в окрему політичну стратегію: бачення – “безпечний, взаємопов’язаний і заможний простір”. Під парасолькою Global Gateway зведено разом безпеку, енергетику, транспорт і “зелену” трансформацію, щоб зробити Чорне море цілісною частиною єдиного ринку – від газу до електрики.
Йдеться про підсилення взаємопов’язаності “схід–захід” і “південь–північ”, відновлення ланцюгів постачання, зниження залежності від російських енергоносіїв і розвиток власних ресурсів/інфраструктури. Додано й фокус на розмінування, захист критичної інфраструктури та кабельну безпеку – практичні умови, без яких робота в морі в ці буремні часи просто неможлива.
Паралельно з розширенням Південного газового коридору ЄС підтримує Вертикальний (Греція – Болгарія – Румунія – Угорщина – Словаччина – Молдова – Україна) для підняття газу з Півдня/Сходу на Центральну Європу. Мета проста: підвищити енергетичну безпеку та зменшити імпортну залежність у дусі REPowerEU.
ЄС також готує підводний високовольтний інтерконектор між Румунією та Грузією – Black Sea Submarine Cable (BSSC) – проєкт, що створює нову “вісь” для зеленої електрики і підсилює стійкість систем. Лінія з’єднає Грузію та Румунію, створюючи коридор експорту відновлюваних джерел енергії з Південного Кавказу до Європи. У морі паралельно розгортається стратегія офшорного вітру: ЄС націлюється на 60 ГВт до 2030 року і 300 ГВт до 2050-го, а Чорне море стоїть у першій п’ятірці басейнів із найбільшим потенціалом.
Карта маршруту BSSC. Джерело: Georgian State Electrosystem
Україна – не глядач
Для України ключове – пряма прив’язка стабільності регіону до нашої безпеки, курс на інтеграцію ринків і прямий інтерес ЄС в чорноморських проєктах з потенційною підтримкою Європейського інвестиційного банку.
Попри війну, Україна залишається вагомим гравцем регіону. Маючи 12 підземних сховищ із активною місткістю понад 31 млрд м³, ми вже довели здатність працювати як найбільший сейф для ЄС. У режимі митного складу й під час стрес-тестів взимку 2023/24 продемонстровано можливість безпечно реекспортувати накопичені обсяги назад у ЄС завдяки гнучкості газотранспортної системи та резервам ПСГ. Водночас навесні 2025-го запаси в ПСГ опустилися до мінімуму за щонайменше 11 років (понад 6 млрд м³ станом на 11 травня) – це підсвічує потребу у швидкому відновленні видобутку й гарантованих імпортних маршрутах до сезону 2025/26.
Мапа українських ПСГ. Джерело: АТ “Укртрансгаз”
Після ухвалення REMIT (Євростандарти прозорості торгів) і запуску в 2024 року даних про торги на українську енергетичну біржу ринок стає прозорішим і ближчим до правил ЄС – база для ліквідності та довіри інвесторів. До цього додається інтеграція маршрутів: Україна приєдналась до Меморандуму щодо Вертикального коридору, що відкриває південно-північні потоки LNG і чорноморського газу до Центральної Європи.
Власний баланс теж став щільнішим. З 2022 року, коли споживання впало до ≈19,8 млрд м³, а видобуток лише трохи відставав ≈18,5 млрд м³, ми зберігаємо дефіцит в межах 3 млрд м³. За умови модернізації та зростання буріння це – трамплін до фактичної самодостатності після війни. Інфраструктурно ми випереджаємо видобувні можливості: міждержавні з’єднання з усіма сусідами достатні для нинішніх потреб і навіть надмірні з огляду на зупинку російського транзиту. Отже, Україна готова стати сховищем, транзитером і маркетплейсом для регіону.
Ринок Чорного моря рухається без нас – але не проти нас. Наше завдання – переналаштувати інфраструктуру й policies так, щоб після війни швидко використати вікно можливостей: реверс газу, експорт “зеленої” електрики, власна офшорна геологія. Наші ризики – невизначеність війни, застарілі генеруючі активи, потреба в капіталі для офшору.
Чорне море входить у десятиліття, де газ і “зелена” електрика працюватимуть разом. ЄС зводить регіон у єдину систему, зменшуючи залежність від Росії і піднімаючи автономність за рахунок власних ресурсів, мереж і портів. Туреччина й Румунія вже показують темп, Болгарія дозріває до ривка.
Україна – не глядач: ми маємо ринок і затребувані ПСГ. Курс ЄС – не “обхід” України, а створення взаємозамінних маршрутів і резервів потужності. Якщо ми зафіксуємося в цих ланцюжках – реверсні з’єднання, спільні протоколи з Румунією/Болгарією/Молдовою і участь у “зелених” проєктах – ми не просто повернемося, а й зацементуємо власну енергетичну стійкість.
Аналітичний матеріал підготував Сергій Рибалка, стажер аналітичного центру Resurgam
Вам може бути цікаво







