Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
12 лютого на тлі наближення нового раунду тристоронніх перемовин між Україною, росією та США у Женеві відбулася чергова зустріч Контактної групи з питань оборони України у форматі “Рамштайн”, де Україна домовилася про 38 млрд доларів військової підтримки на 2026 рік — один із найбільших бюджетів.
Й хоча до цього європейські партнери не були безпосередньо залучені до перемовного процесу, після “Рамштайну” у Женеву приїхали представники кількох європейських країн. Це дає підстави стверджувати, що ця підтримка свідчить про прагнення впливати на хід перемовин.
На прикладі Німеччини та Швеції покажемо, як військова й фінансова підтримка партнерів зміцнює переговорні позиції України.
За результатами цього Рамштайну Німеччина виділила 1 млрд євро на закупівлю дронів для України. Ці кошти передаються в межах “німецької моделі” допомоги Україні, про яку ми писали раніше. Тобто, йдеться про постачання продукції зі спільних німецько-українських виробництв.
Німеччина також зобов’язалась профінансувати проєкт “купола” ППО та дроново-штурмові підрозділи у межах річного бюджету допомоги Україні, який становить 11,5 млрд євро.
Проєкт “купола” ППО був анонсований раніше як система нового покоління вітчизняних ракет-перехоплювачів на базі штучного інтелекту. Він створений для захисту цивільної інфраструктури й житлових районів від російських ударів, які є тим важелем, який росія використовує, у тому числі, щоб тиснути на Україну в ході перемовин. Реалізація цього проєкту не лише посилить позиції України, а й позбавить росію можливості подавати короткочасну відсутність атак на цивільних як “поступку” на перемовинах.
Швеція анонсувала допомогу на суму 1,2 млрд євро, а також внесок 100 млн до ініціативі PURL при загальному бюджеті допомоги на рік у 3,7 млрд євро.
У цьому пакеті допомоги є кілька важливих аспектів. По-перше, близько третини коштів буде виділено на спільну з Данією закупівлю систем ППО, серед яких система Tridon. Ця система може ефективно збивати не лише шахеди, а й ракети і КАБи. По-друге, майже половина коштів виділяється на розробку та виробництво Україною далекобійних ракет і безпілотників, в тому числі водних. Це є реалізацією вже відомої “данської моделі” допомоги, в межах якої союзники фінансують виробництво і придбання зброї в Україні.
Допомога цих та інших країн спрямована не лише на те, щоб допомогти Україні чинити опір росії, а й на те, щоб посилити позиції України на переговорах та послаблювати російські. Створення спільних підприємств, інвестиції в український ОПК, передача сучасних видів озброєння не лише полегшують оборону України, а й дають змогу забезпечити симетричну відповідь, яка також посилює переможні позиції. Мова про сам факт можливості.
Після тривалої відсутності європейців у перемовному треку 17 лютого в Женеву приїхали радники з національної безпеки Великобританії, Франції, Німеччини, Швейцарії й Італії, які “синхронізували підходи щодо подальших кроків” з українською й американською делегаціями.
Їхня синхронна поява навряд чи обмежується лише задекларованою метою — такі контакти цілком можна було б провести дистанційно. Показовим є й сам формат: це не ініціатива окремої держави, а скоординований крок ключових європейських акторів, три з яких є членами Європейського Союзу.
Присутність європейських радників у день переговорів і їхня комунікація з американською стороною виглядають як додатковий сигнал про намір підтримувати Україну і таким чином впливати на процес.
Розширена військова допомога та скоординована спільна україно-європейська позиція блокують потенційні спроби США та росії в рамках потенційних залаштункових домовленостей вчинити спільний тиск на Київ.
Для європейських держав результат цих перемовин матиме прямі наслідки, тож вони прагнуть уникнути ситуації, за якої мир стане результатом американсько-російського компромісу без урахування українських, а отже, європейських інтересів. Так, 19 лютого Верховна представниця Євросоюзу із закордонних справ Кая Каллас представила список поступок, які очікує ЄС від росіі під час перемовин з Україною. Сигнал ЄС зрозумілий: Європа не прийме нав’язування Україні максималістських вимог москви.
Звісно, ці вимоги Кремль, наразі, не збирається виконувати, але така дія Каллас була елементом створення нової перемовної рамки для повернення європейських столиць у процес перемовин.
Європа продовжує свій стратегічний напрям на незалежну від США політику та заміщення американців, у тому числі у підтримці України. Це проявляється не лише в системній підтримці Києва, а й у готовності відстоювати власні інтереси у відносинах зі США. Тому цей “Рамштайн” — лише один із проявів того, що не лише Україна є щитом Європи, а й Європа — надійний тил України.
Присутність радників з національної безпеки у Женеві під час тристоронніх перемовин і представлення списку поступок, які ЄС очікує від росії, є додатковим доказом цього. Усвідомлюючи, що росія не допустить участі представників ЄС у перемовинах, в ЄС підвищують ставки, демонструючи, що навіть якщо США повністю відмовляться від підтримки України, ЄС своєї позиції не змінить і продовжить підтримувати Україну і тиснути на росію.
Вам може бути цікаво