Власні очі у космосі: як Швеція готується вийти на новий рівень розвідки
Костянтин Глушко, аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
У січні цього року Збройні Сили Швеції уклали з фінською аерокосмічною компанією ICEYE контракт на постачання близько десяти супутників РСА (радар із синтезованою апертурою), програмного забезпечення та необхідного для запуску обладнання. Раніше планувалось, що Швеція отримає власні “оперативні супутники” (такі, що можна використовувати у операціях) у 2030 році. Однак через зростання загрози з боку РФ було ухвалено рішення отримати і запустити їх вже у 2026–2027 рр.
Супутники ICEYE здатні фіксувати зображення і моніторити цілі за будь-яких погодних умов і рівня освітлення. Це важливо для розвідки у Північній Європі та Арктиці, де тривала зимова темрява, постійне похмуре небо та швидкозмінна погода можуть обмежувати видимість протягом тривалого часу. Наявність у Швеції власних супутників, здатних проводити космічну розвідку у всій Північній Європі, в майбутньому посилить здатність НАТО протистояти Росії.
Автономність розвідки як фактор протистояння ворогу
Збирання інформації про ворога відіграє важливу роль у війні. Знання про розташування стратегічних об’єктів ворога, наприклад, складів зброї, дає можливість знищити їх до того, як ворог використає цю зброю проти вас, а інформація про кількість його військ і їх місцеперебування – завчасно вжити контрзаходів. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон зазначав, що наявність власних супутників важлива для здатності Швеції повноцінно використовувати крилаті ракети. Однак залежність в отриманні інформації від інших робить вас вразливими. Шведи побачили це на прикладі України, коли США у березні минулого року на деякий час припинили передачу Україні розвідданих.
На тлі зазіхань Дональда Трампа на територію Данії, США більше не виглядають надійним союзником Європи по НАТО, у можливому протистоянні з РФ. Тому посилення Північного флангу НАТО і замовлення Швецією супутників у європейського виробника свідчать про те, що Європа припинила інфантильно ставитись до загроз і посилює власний ОПК, виходячи з переконань, що союзник може не приплисти на допомогу з-за великого, гарного океану.
Нордичне сузір’я?
Однак реальне значення цього рішення розкривається лише у регіональному вимірі. Звуження фокусу до Нордичних країн дозволяє побачити, наскільки різними є підходи до формування супутникової розвідки навіть серед найближчих союзників.
Швеція – не єдина держава регіону, яка розвиває космічну розвідку і хоче мати власне сузір’я супутників (група штучних супутників, що працюють разом як єдина система). Сама Фінляндія уклала договір зі своїм національним виробником ще у вересні минулого року.
Те, що в січні минулого року Швеція запустила супутник за допомогою американців, а цього разу закупила обладнання у фінів з метою запустити самостійно, свідчить про те, що автономність у сфері космічної розвідки розглядається як необхідна умова сучасної обороноздатності.
У Норвегії у 2023 році було відкрито перший космодром у континентальній Європі, з якого можна запускати малі й середні супутники у космос. А в 2024 році було виведено на орбіту супутники зв'язку для арктичної місії Норвегії. Норвежці також мають власні супутники для спостереження за Арктикою.
Натомість Данія та Ісландія не пішли цим шляхом. Данія не має власних розвідувальних супутників, а в плані супутникового зв’язку покладається на Агентство Європейського Союзу з оборонних питань. У липні минулого року через це агентство Данія надала Україні доступ до приймальних терміналів, аби допомогти ЗСУ з налагодженням супутникового зв’язку в умовах активних бойових дій.
У Ісландії, яка не має власних збройних сил, очевидно, розвідувальних супутників теж нема і в плані супутників вона покладається на співпрацю з країнами ЄС і NASA.
Таким чином Фінляндія і Швеція стали першими країнами регіону, що зробили кроки в напрямку розвитку автономної військової космічної розвідки в регіоні.
Користь для України
Цікавий факт: саме у ICEYE Фонд Притули у 2022 році придбав супутник для ЗСУ. Те, що Швеція планує використовувати ці супутники, в тому числі для спостереження за діями Росії в регіоні, може мати для України перевагу. Швеція активно допомагає Україні і вбачає у РФ загрозу для себе, тож логічно припустити, що шведи будуть не проти ділитись зібраною інформацією з Україною. Ця інформація буде корисною, наприклад, для проведення операцій проти РФ у Балтійському морі.
Можливо це не буде афішуватись, оскільки шведи не хотітимуть відповідної реакції РФ, наприклад, у вигляді посилення гібридної війни проти Швеції. Але як тиха допомога це цілком вірогідний сценарій.
Костянтин Глушко, аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Вам може бути цікаво







