Війна проти української мови. Як Росія забороняє українцям на окупованих територіях навчатися рідною мовою?

Одна зі зруйнованих від російських обстрілів шкіл у Херсоні, жовтень 2024. Photo: Getty Images

Росія розпочала русифікацію у 2014 році

У 2014 році Росія окупувала Крим та частини Луганської та Донецької областей. Одразу розпочалася поступова русифікація на цих територіях. Якщо в Криму цей процес виявився швидким, то на територіях так званих ДНР та ЛНР цей процес дещо гальмувався через юридичну невизначеність цих територій.

“Наприклад, у Горлівці, місті поблизу Донецька, російська маріонетка продовжувала використовувати українські шкільні підручники “протягом кількох років” після 2014 року, перш ніж повністю перейти на російську навчальну програму”, – пише у своєму звіті Human Rights Watch.

Після повномасштабного вторгнення у 2022 році юридичні причини переходу відпали. На територіях Донецької, Луганської, Харківської, Херсонської та Запорізької областей було впроваджено російську систему освіти. Першими спробами активної асиміляції дітей на окупованих територіях стали поїздки школярів та студентів в літні табори по всій території РФ з метою перевиховання.

Згідно зі звітом Yale School of Public Health, всього було нараховано 210 різноманітних центрів перевиховання українських дітей. У 130 з 210 (61,9%) місць спеціальна комісія Humanitarian Research Lab (HRL) задокументувала процес перевиховання, що вона визначає “як просування культурних, історичних, соціальних та патріотичних послань чи ідей, що відповідають інтересам федерального уряду Росії та служать їм”. Щонайменше у 39 з 210 (18,6%) виявлених закладах діти з України зазнали мілітаризації, тобто “психологічного та фізичного привчання дітей до технологій, практик та культури російських військових”. Ці заклади розташовані в Росії та на тимчасово окупованій території України.

Українці не можуть навчатися українською мовою

Незважаючи на перші спроби русифікації за допомогою індоктринації дітей в російську культуру, всі ці програми були добровільними (батьки могли відмовитись) або були спрямовані на дітей-сиріт. Враховуючи те, що Росія формально є федеральною державою, уряд підтримує можливість вивчати мову, яка є рідною для національних меншин РФ, до яких, відповідно, відійшли українці на окупованих територіях.

У 2023 році «РИА НОВОСТИ» писали, що 46% учнів Запорізької області вирішили вивчати українську мову як рідну. Їм мали надати нові підручники української мови. Але така ситуація не подобалася окупаційній адміністрації, адже одна з головних цілей війни – довести фіктивність популярності української мови й культури на територіях України. Інакше – російський наратив про нібито нав’язування української мови в Україні повністю руйнується разом із приводом до розв’язання війни.

Провівши роботу із залякування місцевого населення, у 2025 окупаційна влада перейшла до нового етапу боротьби з українською мовою. З 2025/2026 навчального року вивчення української мови як “рідної” буде повністю припинене на окупованих територіях.

Спершу, російське міністерство освіти посилалося на “зміну геополітичної ситуації”. Саме таке формулювання було в аналітичній записці до законопроєкту про освіту в новому році. Згодом, усвідомивши дивність і розмитість формулювання, була обрана версія, за якою українська мова перестала за два роки бути популярною для вивчення. Це, звісно ж, неправда, враховуючи російську статистику 2023 року.

Таким чином, російська влада створила прецедент, що ще не відбувався в сучасній історії РФ, вилучивши мову своєї національної меншини з освітньої програми. Зазначається, що теоретично ніхто не забороняє вивчати українську мову факультативно. При цьому для цих факультативних заняттях будуть використовуватися спеціальні підручники української мови, надруковані в Росії, що орієнтовані на правопис української мови часів пізнього СРСР.

Цей прецедент розв’язує російській владі руки до асиміляції національних меншин на всій території РФ. Скасувавши українську мову і культуру, влада РФ може розпочати такі ж самі дії, спрямовані проти татарської, чеченської, якутської та інших мов і культур.

Насправді, ми можемо побачити початок цього процесу вже зараз. Наприклад, влада Москви намагається об’єднати єдину у місті школу, де ведеться навчання татарською мовою, із звичайною російською школою. Об’єднавши ці дві школи, можна буде скасувати навчання на татарській, знову ж таки посилаючись на непопулярність цієї мови серед сімей учнів вже об’єднаної нової школи. Таким чином, Росія створює систему освіти та культури, що буде поступово асимілювати всі народи, що опинилися у її складі.

У будь-якому випадку, Росія може зупинити процес етноциду українського народу на окупованих українських землях лише в разі радикальної зміни політичного режиму в РФ, що малоймовірно. Отже, повернення окупованих територій є питанням виживання 3 мільйонів носіїв української мови і культури.

 Аналітичний матеріал підготував Дмитро Ольховиченко, стажер аналітичного центру "Resurgam".