Просування джихадистів у Малі змушує ЕКОВАС міняти оборонну політику

Фото: africanews

У березні цього року високопоставлені військові країн Економічного співтовариства країн Західної Африки (ЕКОВАС, ECOWAS) зібралися на чергову зустріч, де оголосили про плани створення нового антитерористичного підрозділу. Це відбулося на тлі активізації бойовиків з Джамаат Нусрат аль-Іслам валь-Муслімін (JNIM) у Малі, що викликало занепокоєння у прибережних країнах. Якщо ЕКОВАС втілить ці плани та підійде до питання комплексно, це може ознаменувати початок нового етапу оборонної співпраці у регіоні. 

Як ЕКОВАС забезпечує безпеку

Провідною метою ЕКОВАС, членами якої є Бенін, Гамбія, Гана, Гвінея, Гвінея-Бісау, Кот-д'Івуар, Ліберія, Нігерія, Сенегал, Сьєрра-Леоне, Того та Кабо-Верде, залишається економічна інтеграція країн та продовження співпраці в інших сферах. Членами організації до 2024 року були Нігер, Малі та Буркіна-Фасо. 

У статуті та документах організації проговорюється необхідність безпекової співпраці задля забезпечення миру, адже без нього інтеграція неможлива. Юридична основа не передбачає військовий альянс у звичному сенсі, проте закріплює механізми взаємодопомоги у випадку військового конфлікту, наприклад, консультації чи залучення миротворців.  

Рада з посередництва та безпеки, ключовий орган ЕКОВАС, ухвалює найголовніші рішення на рівні голів держав та виступає майданчиком для формування безпекової політики. Вона складається з 9 країн-членів, які обираються головами держав. Під її керівництвом діє підрозділ Standby Force (ESF), який комплектується з військовослужбовців національних армій та фінансується за рахунок бюджету організації та прямих внесків урядів. Його мандат визначається окремо для кожної місії, проте основними завданнями є миротворча діяльність (моніторинг та примушення до миру) і запобігання неконституційним змінам влади. Внутрішні конфлікти також регулюються протоколом та дають змогу втрутитися у разі загрози гуманітарної катастрофи. ESF мав забезпечити готовність до можливої військової інтервенції ЕКОВАС у Нігері після військового перевороту 2023 року. Однак до військового втручання не дійшло через внутрішню критику в межах ЕКОВАС та жорстку позицію Малі й Буркіна-Фасо.

Перший миротворчий контингент (тоді називався ECOMOG, Economic Community of West African States Monitoring Group) був сформований у 1990 році як відповідь на громадянську війну в Ліберії. Це ознаменувало першу спробу безпекової інтеграції в Африці після завершення Холодної війни. Ще на початку ця ідея викликала спротив у франкомовних державах організації, переважно через політичні причини. Однак це їм не завадило долучитися до діяльності підрозділу пізніше. Загалом ЕКОВАС був задіяний у низці конфліктів для стабілізації чи відновлення легітимної влади, останнім з яких було запобігання перевороту в Беніні у 2025 році.

ECOMOG не був постійним підрозділом і формувався лише за потреби. З огляду на недоліки попередніх протоколів і документів, у новому протоколі 1999 року було наголошено на необхідності «негайного розгортання». Зі зміною підходу Африканського Союзу до миротворчої діяльності ЕКОВАС започаткував постійну діяльність ESF, що стало кроком до практичної реалізації цього принципу.

У 2013 році була ухвалена перша програма ЕКОВАС із протидії тероризму, спрямована на створення єдиної системи стандартів. Погіршення безпекової ситуації та нестача фінансування зумовили перегляд організацією дорожньої карти та ухвалення у 2019 році нової програми вартістю майже 1 млрд доларів, розрахованої до 2024 року. Наразі питання щодо ухвалення наступної програми залишається відкритим.

Були створені й інші регіональні механізми протидії ісламістським угрупованням у регіоні Сахелю, зокрема G5 Sahel Joint Force за підтримки Франції. Однак цей механізм не продемонстрував достатньої ефективності. 

Серія військових переворотів у Сахелі звела нанівець співпрацю в межах цього та ще одного механізму — Аккрської ініціативи, сформованої для обміну розвідданими та проведення спільних військових операцій з метою стримування поширення бойовиків на південь від Сахелю. 

Після серії військових переворотів у Сахелі безпекове питання залишилося на плечах ЕКОВАС та Альянсу держав Сахеля (AES). Цей військовий союз було сформовано хунтами Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру у 2023 році у відповідь на погрози ЕКОВАС втрутитися після перевороту в Нігері. 

ЕКОВАС ніколи не залучав свій військовий контингент для ліквідації терористичних загроз. Зазвичай це питання вирішувалося шляхом домовленостей між державами та створенням окремих ініціатив, як це було у випадку війни уряду Нігерії з Боко Харамом. З посиленням загроз для прибережних країн уряди прагнуть змінювати підхід до вирішення цього виклику.

Чому зміни саме зараз

Однією з головних тем африканських новин навесні цього року стала активізація бойовиків з JNIM у країнах Сахелю. Інтенсивність дій джихадистів посилилася, особливо після  початку інтенсивних атак на логістичні маршрути на заході Малі та ситуативного альянсу з туарегами. Основний театр дій бойовиків знаходиться в Малі та Буркіна-Фасо, проте в обмеженому форматі їхня діяльність виходить за межі сахельського регіону.

Загалом, поки що прибережні країни не є пріоритетом JNIM, бо розгортання постійної діяльності там призвело б до логістичної вразливості бойовиків. Натомість JNIM використовує раптові рейди, які не дають змоги закріпити контроль над новими регіонами, проте забезпечують певні переваги, зокрема проникнення на територію деяких країн ЕКОВАС.

Бенін та Того є головними напрямками інфільтрації JNIM. Простежується тенденція до посилення ризику для прибережних країн: з 2025 року кількість інцидентів з JNIM суттєво зросла у порівнянні з попередніми роками. Річ йде насамперед про прикордонні з Буркіна-Фасо та Нігером території з обмеженою присутністю на бенінсько-нігерійському кордоні. 2025 рік також відзначився першою підтвердженою атакою терористів JNIM на нігерійських військовослужбовців. Це не можна назвати початком масштабної діяльності в Нігерії, однак стає зрозуміло, що ризик присутній не тільки для Сахелю. Інші країни, такі як Кот-д’Івуар та Сенегал, також стикалися з діяльністю JNIM, однак там діяльність джихадистів була менш інтенсивною та іноді обмежувалася рекрутингом.

Нові загрози призводять до змін у реагуванні. Деякі країни, такі як Бенін, диверсифікують безпекову співпрацю, залучаючи досвід інших країн у захисті кордону. У Того з 2018 року триває військова операція у північних регіонах країни, де оголошено надзвичайний стан. Взаємодія з цивільними в тих районах, однак, є проблематичною. Ці ізольовані заходи не здатні повністю протидіяти терористичній загрозі, адже це питання потребує співробітництва на регіональному рівні. 

 Зміна геополітичного вектора військових хунт Сахелю та їхній вихід з ЕКОВАС у 2024 році призвели до послаблення антитерористичної діяльності у Західній Африці. Посилення активності JNIM у прикордонних районах та погіршення безпекової ситуації в Малі змусили ЕКОВАС переглянути військову співпрацю крізь призму боротьби з тероризмом.

Проблеми, з якими стикається ЕКОВАС

Ідея, представлена на цьогорічній зустрічі військових, не звучить вперше. На різних етапах звучали пропозиції щодо нового формату ЕКОВАС Standby Force, проте серйозно про це почали говорити після перевороту в Нігері в липні 2023 року. Повідомлення про розгортання періодично з’являються з 2024 року, однак рішення відкладалося через різні причини. 

Змінювалися й амбіції держав: якщо спочатку повідомлялося про 260 тисяч військових, то масштаб планів швидко зіткнувся з фінансовими обмеженнями — ЕКОВАС оцінювала потребу у 2,5 млрд доларів на рік. Такий контингент фактично дорівнював би майже всій чисельності національних армій країн ЕКОВАС, яка становить близько 300 тисяч військовослужбовців.

Наразі планується сформувати контингент чисельністю близько 1,5–2 тисяч військових. Навіть після скорочення масштабів сил фінансування залишається головною перешкодою для їхнього розгортання.

Президент комісії ЕКОВАС Омар Турай заявляв про різні способи фінансування, в тому числі коригування ставки доходу від мит та пряме фінансування з національних бюджетів, а також співпрацю з партнерами. Труднощі в реалізації ініціатив полягають насамперед у несплаті членами ЕКОВАС внесків, що створює перешкоди для збільшення фінансування. Це спричинено тим, що часто кошти з мит на імпорт уряди спрямовують на погашення боргів та бюджетного дефіциту. У 2021 році генеральний секретар заявив, що фактично ЕКОВАС отримував тільки 30% від цільового показника. 

Найбільшим донором залишається Нігерія, політика якої щодо ЕКОВАС активізувалася за президентства Боли Тінубу. Він сплатив усі борги перед організацією та оплатив поточні внески. Його каденція характеризується прихильністю до розвитку організації та спробами відновити її оборонні ініціативи. У 2024 році президент Тінубу закликав країни підвищувати оборонні видатки для ефективного функціонування ЕКОВАС Standby Force. Також за нього сталося стрімке зростання витрат на оборону країни, хоча вагома частина йде на зарплати військовим замість модернізації. Попри це, інфляція нівелює нові інвестиції в збройні сили. Нігерія не є стовідсотковим варіантом для повного фінансування ESF: в країні досі триває боротьба з іншими бойовиками та бандитизмом, що обмежує її ресурси. 

Не полегшує ситуацію і боргова яма Сенегалу та економічне відновлення Гани, які є країнами, що могли б підтримати створення контингенту. 

Що буде далі?

На лютневій зустрічі країни оголосили, що контингент складатиметься з 1650 солдатів та розташовуватиметься в Сьєрра-Леоне. Там вже існують інфраструктурні можливості для розміщення солдатів: довгий час саме вона була базою контингенту ECOMOG. Водночас заявлено, що солдати будуть розташовуватися у своїх країнах та скликатимуться до бази за відповідним рішенням. Поки що конкретні випадки для його задіяння не визначені. Офіційно така ініціатива отримала підтримку Нігерії та Сьєрра-Леоне. Раніше підтримку схожим ініціативам надавала Гана.  

Першими країнами, які відправлять військових до антитерористичного контингенту, ймовірно, будуть Нігерія, Гана, Кот-д’Івуар та Сенегал. Переважна частина контингенту складатиметься з нігерійських військових, що зумовлено масштабом збройних сил Нігерії, які, за наявними оцінками, чисельно переважають армії інших країн ЕКОВАС разом узятих. Окрім того, нігерійці мають досвід у протидії терористам (зокрема, Боко Харам та Західноафриканська провінція Ісламської Держави), який став у нагоді в спільних навчаннях ECOWAS. Гана була залучена до більшості миротворчих ініціатив ECOWAS та з великою ймовірністю підтримає контингент, зважаючи на її близькість до нестабільного Сахелю. Сенегал та Кот-д’Івуар є найбоєздатнішими країнами у франкофонній частині організації, що визначить їхню вагому роль в новій ініціативі для розширення впливу. З липня цього року головування у ECOWAS переходить до Сенегалу, тож реалізація нової ініціативи буде проводитися вже під його егідою. На фоні боргової кризи його залученість буде меншою, але помітною. Інші країни матимуть обмежену участь через слабкість збройних сил чи недофінансування.

Позиція ECOWAS змінюється, проте фактична картина поки що ні. Функціонування нового контингенту значно залежатиме від співпраці з країнами Сахелю та іноземними партнерами.

Фактор інших держав

Вихід Малі, Буркіна-Фасо та Нігеру з ЕКОВАС у 2024 році призвів до формування альтернативної системи колективної безпеки. Організація втратила потенціал  близько 90 тисяч військовослужбовців, які мають бойовий досвід та могли б стати частиною антитерористичного контингенту. Хоч ECOWAS і засвідчував готовність співпрацювати з Буркіна-Фасо, Малі та Нігером, які мають найвищі в регіоні військові видатки, перспектива співпраці залишається туманною. Головним чином це зумовлено обвинуваченнями AES, що ECOWAS перебуває під іноземним впливом та дрейфує бік росії. Вона нарощує присутність у країнах через державно контрольований Африканський корпус — формування, що поступово перебирає функції ПВК «Вагнер». Така ситуація ускладнює протидію бойовикам в регіоні попри територіальну близькість та спільні загрози. Головними комунікаторами з військовими хунтами можуть стати умовно нейтральні країни, такі як Сенегал чи Того, що виступають за гнучкий діалог з AES. 

Потенційна співпраця ECOWAS з Францією й надалі розглядатиметься сахельськими країнами як колоніальні амбіції, особливо враховуючи нещодавній розрив дипломатичних зв’язків Франції з Буркіна-Фасо. Франція відійшла від активної ролі в регіоні, проте зберегла співпрацю у вигляді надання розвідувальних даних та технічної підтримки, що зіграло свою роль у запобіганні перевороту в Беніні у 2025 році. Попри скорочення військової присутності, вона зберігає зв’язки з країнами ECOWAS, оскільки деякі армії досі залежні від французької техніки, в той час як  дані французької розвідки мають важливу цінність. Вихід оборонної політики ECOWAS на новий рівень отримає підтримку офіційного Парижа. Неофіційна співпраця з ECOWAS продовжуватиметься, оскільки серед усіх варіантів Франція є партнером, якого знають і який був практично залучений до подій в регіоні. 

США, всупереч виходу американських військ з Нігеру у 2024 році, залишаються залученими до військової співпраці з країнами ECOWAS. Головним чином це стосується прибережних країн, таких як Бенін та Кот-д’Івуар, де взаємодія зосереджена на навчанні та будівництві дронової інфраструктури. Головним безпековим партнером США у ECOWAS залишається Нігерія, яка бореться з бойовиками на північному сході країни. Співпраця не обмежується технічно: AFRICOM (Африканське командування збройних сил США) здійснювало ряд ударів по терористах в Нігерії протягом останніх двох років.

В своїй антитерористичній програмі від травня 2026 року Білий дім приділяє окрему увагу африканському регіону. Хоч активність та фінансування AFRICOM з роками зменшилися, США все ще мають можливості для присутності в оборонній політиці країн регіону.

За президентства Трампа стратегія щодо країн Сахелю змінилася. Якщо Джо Байден дотримувався жорсткої лінії неприйняття військових режимів, то за Трампа зберігається динаміка періодичних контактів. Так, обговорювалася можливість прив’язки питання боротьби з терористами до видобутку критичних матеріалів. Весною цього року з’являлися повідомлення про можливість угоди з Малі щодо обміну розвідданими, що свідчить про готовність AES взаємодіяти зі США в обмеженому форматі. За сприятливих умов Вашингтон може стати містком між ECOWAS та AES у питанні боротьби з JNIM, залучивши згадані Сенегал та Того до посередництва . Звичайно, втручання США залежатиме від екстраполювання кооперації з Нігерією на інші країни Західної Африки, ступеня загострення та зміни порядку денного в зовнішній політиці США.

Росія робить акцент на співпраці з державами Сахелю як чиннику у боротьбі із західним  — а саме французьким — впливом у регіоні. Країна може спробувати виступити як аналог безпекового партнера ЕКОВАС, якщо співпраця із західними країнами не призведе до бажаного результату. Так, у грудні 2025 року міністр закордонних справ РФ Лавров зустрівся з генеральним секретарем ECOWAS, де були обговорені питання безпекової співпраці. Динаміка співпраці в безпековому секторі залежатиме від декількох чинників: ефективності Африканського корпусу в Сахелі, яка ставиться під сумнів через воєнні злочини та розширення діяльності бойовиків; та успіхів національних партій, які прихильно ставляться до країн Сахелю та/або просувають антифранцузькі наративи.

Висновки

Тривале погіршення безпекової ситуації у Західній Африці запускає в ЕКОВАС новий етап дискусії про регіональну стратегію: питання вже не в тому, чи потрібні зміни, а в тому, якими вони мають бути. Зростання безпекових загроз у країнах-членах дедалі більше ставить під сумнів здатність ЕКОВАС забезпечувати умови для економічної інтеграції та розвитку, посилюючи потребу в ефективнішому механізмі колективної безпеки.

Питання протидії тероризму не є суто військовим, воно потребує багатовимірного підходу та створення нової стратегії. Водночас формування нового контингенту залежатиме не лише від політичної волі, а й від фінансових можливостей держав. Досвід ECOMOG та ESF показує, що не всі країни готові збільшувати витрати на безпеку. Тому переговори щодо фінансування, розгортання контингенту та допомоги з боку міжнародних партнерів, ймовірно, триватимуть.

Попри скорочення присутності, Франція та США продовжать стежити за ситуацією та підтримувати зусилля з протидії тероризму. Париж, на відміну від Вашингтона, не підтримує неофіційні канали зв’язку з військовими хунтами, що обмежує його можливості впливати на країни Сахелю. Швидкість формування нової безпекової політики ЕКОВАС значною мірою залежатиме від розвитку ситуації в Малі. Новий підрозділ ЕКОВАС може бути розгорнутий до кінця 2026 року, однак його ефективність залежатиме від того, наскільки активно його використовуватимуть на практиці.

Вікно можливостей ЕКОВАС для співпраці з AES залишається у вигляді двосторонніх угод між  нейтральними країнами (наприклад, Сенегал, який головує в ЕКОВАС) та власне сахельськими державами. Шанс продовження співпраці є й, імовірно, посилюватиметься у випадку подальшого наступу бойовиків на фоні послаблення урядових армій та Африканського корпусу збройних сил росії. Спільні зусилля дозволять організації більш ґрунтовно підійти до питання протидії тероризму.

Можливості ЕКОВАС для співпраці з AES залишаються передусім у межах двосторонніх домовленостей, зокрема через нейтральний Сенегал, який головує в ЕКОВАС. Шанси на продовження такої співпраці можуть зрости у разі подальшого наступу бойовиків і послаблення урядових армій та Африканського корпусу. Спільні зусилля можуть допомогти ЕКОВАС сформувати ефективніший регіональний підхід до протидії тероризму.