Костянтин Глушко, штатний аналітик та оглядач центру "Resurgam" з політики Північної Європи
Військовослужбовці британсько-нідерландського корпусу морської піхоти UK/NL Amphibious Force Джерело:
28 червня Міністерство оборони Великої Британії опублікувало пресреліз, в якому повідомило про зміни до Плану оборонних інвестицій. Міністерство оборони планує виділити 500 млрд фунтів стерлінгів на інвестиції у нові кораблі для спільного з Нідерландами десантно-транспортного флоту та дрони, також розвиток угоди з Норвегією щодо фрегатів Type 26, про яку ми писали раніше.
Пояснюємо контекст, в якому ухвалене це рішення, і чому воно важливе для України.
З 1992 року Збройні сили Великої Британії поступово занепадали: уряди скорочували оборонне фінансування та чисельність особового складу. У результаті цієї політики Британія, яка історично спиралася на потужний військово-морський флот, з 2024 року не має десантно-транспортних кораблів-доків, а станом на 2026 рік регулярно стикається з труднощами у забезпеченні постійної присутності своїх субмарин у морі. І це в умовах, коли з 1998 року британське ядерне стримування спирається виключно на підводні човни.
У 2015 році на тлі російської анексії Криму скорочення оборонних витрат припинилося, і фінансування Збройних сил зафіксували на рівні 2% ВВП. Водночас скорочення особового складу тривало до 2025 року, коли мінімальну чисельність військовослужбовців було підвищено до 76 тис., а резерву — до 100 тис. осіб. Тоді ж прем’єр-міністр Кір Стармер оголосив про намір збільшити оборонні витрати до 2,5% ВВП до 2027 року з подальшим потенційним зростанням до 3% за сприятливих економічних умов.
Попри ухвалення урядом Стармера рішень, спрямованих на відновлення боєздатності Збройних сил Великої Британії, вони досі залишаються недофінансованими. Так, у своїй заяві про відставку від 11 червня попередній міністр оборони Джон Гіллі звинуватив Кіра Стармера у тому, що його відомство отримало вдвічі менше коштів, ніж мінімально необхідно. Хоча це звинувачення може бути лише приводом для того, щоб відмежуватися від прем’єр-міністра, який втрачає підтримку населення і власної партії, те, що Гіллі обрав саме такий привід, є показовим.
Британські та нідерландські морські піхотинці понад п’ятдесят років діють разом у складі підрозділу UK/NL Amphibious Force. Ще у 2023 році сторони підписали меморандум про взаєморозуміння, який передбачав вивчення можливості розробки спільного проєкту десантно-транспортного корабля. Однак у 2024 від цієї ідеї відмовилися, оскільки дійшли висновку, що вимоги та бюджетні можливості ВМС країн надто різняться. Натомість співпрацю переорієнтували на забезпечення взаємосумісності та розробку спільних підсистем, зокрема десантних катерів, кранів, докових воріт і силових установок.
Оголошення про спільний флот фактично означає повернення до більш амбітного рівня інтеграції, ніж той, на якому сторони зупинилися у 2024 році, і свідчить про спробу знову зблизити національні програми кораблебудування в межах єдиної оперативної концепції застосування десантних сил.
В цьому контексті цікаво, що Британія в останні роки робить ставку на спільні флоти: спільний з Норвегією флот для протидії російським субмаринам, спільний флот JEF для протидії росії у Північній Атлантиці й Північній Арктиці. Така стратегія дозволяє Британії економити кошти, продавати Норвегії британські кораблі, зберігаючи водночас вплив на морську безпеку в стратегічно важливих для неї акваторіях та у випадку JEF - лідерство. Деталі про кількість суден, які Велика Британія планує замовити, стануть відомими після саміту НАТО, який відбудеться 7-8 липня. Однак відомо, що Нідерланди запланували 6 суден, передача флоту яких має початися з 2032 року.
Створення спільного десантно-транспортного флоту дозволить Великій Британії розширити можливості перекидання елітних підрозділів морської піхоти для рейдових операцій в Арктиці та Балтійському морі та інших важливих акваторіях.
Спільною рисою флотів, які створює Велика Британія, є їхня спрямованість на стримування і протидію росії у Північній Атлантиці, Арктиці та Балтійському морі. Це посилює безпеку важливих для України партнерів в цих акваторіях. Крім того, Британія розглядає можливість продажу нафти з заарештованих танкерів російського тіньового флоту і передачу коштів Україні.
За уряду Кіра Стармера процес занепаду Збройних сил Великої Британії припинився, однак це не означає повноцінного відновлення їхньої колишньої спроможності. Усвідомлення зростаючої загрози з боку росії в умовах обмежених фінансових ресурсів спонукає Лондон до проєктування лідерства у протидії росії через створення двосторонніх і багатосторонніх спільних флотів.
Вам може бути цікаво