Чи буде прийнятий 20-й пакет санкцій ЄС?

Фото: PAP/EPA/YOAN VALAT

Що пропонується вперше

Коли Урсула фон дер Ляєн, голова Європейської Комісії, представляла 20-й пакет санкцій з моменту вторгнення Росії в Україну. На тлі мирних перемовин в Абу-Дабі вона закликала до реалістичного підходу: «Росія сяде за стіл переговорів лише зі справжніми намірами, якщо на неї тиснути. Це єдина мова, яку Росія розуміє». У цьому контексті важливою є заява високої представниці ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каї Каллас про ініціювання переліку вимог до Росії щодо потенційної угоди про завершення війни.

Найважливішою зміною, що відрізняє запропонований пакет від попередніх, є впровадження інструменту для боротьби з обходом санкцій (Anti-circumvention tool). Цей інструмент було введено ще в 2023 році, але ще не застосовувалося на практиці. За допомогою нього Єврокомісія планує обмежити експорт товарів, у тому числі подвійного призначення, не лише до Росії, а й до третіх країн, щоб запобігти їх подальшому реекспорту до Росії.  За словами Віктора Шлінчака, голови правління Інституту світової політики, це стосується насамперед технологічної продукції подвійного призначення, яка широко використовується в оборонно-промисловому комплексі, — верстатів, сенсорних систем, радіокомпонентів і мікроелектроніки. Водночас імплементація цього інструменту має слабкі місця. “Санкції не мають прямого впливу на держави, які не підтримують обмежувальний режим, наприклад, це стосується Китаю, Індії, частини арабських та африканських країн”, — зазначає Віктор Шлінчак.

Під запропоновані санкції може потрапити Киргизстан, щодо якого є вагомі підозри у реекспорті до Росії товарів подвійного призначення — верстатів з числовим програмним керуванням та радіообладнання. Зі свого боку перший заступник голови Кабінету Міністрів Даніяр Амангельдієв заявив, що проводить консультації зі спеціальним представником ЄС з питань санкцій Девідом О’Салліваном, а також що Киргизстан уже запровадив обмеження на експорт озброєнь і чутливих товарів.

Насправді аналогічний підхід із застосуванням інструменту боротьби з обходом санкцій Велика Британія вже випробувала торік, коли першою ініціювала вторинні санкції проти материнських компаній — чотирьох великих китайських нафтових терміналів, що приймають російську нафту.

Другим важливим аспектом санкційного пакета є повна заборона надання морських послуг для танкерів російського “тіньового флоту”. Цей крок має замінити політику цінової стелі на російську нафту, через яку Росія вдалася до продажу нафти за допомогою тіньового флоту (про нього та боротьбу з ним ми писали в цій статті).

Раніше саме обговорення повної заборони на надання морських послуг з цього 20-го пакета санкцій призвело до відтермінування його презентації. До розгляду були залучені держави G7, насамперед це США та Велика Британія. Їхнє погодження було важливим, бо воно посилює ефективність цього рішення та знімає занепокоєння з боку низки морських держав ЄС, бюджетні надходження яких значною мірою спираються на доходи портів. Велика Британія ще в листопаді минулого року заявила про намір упродовж 2026 року запровадити заборону на морські перевезення й пов’язані з ними послуги, зокрема страхування, для експорту російського СПГ до третіх країн.

Нагадаємо, що ЄС заборонив імпорт російської нафти по морю ще в 2022 році, тобто він не купуює її напряму. Тому більшість санкцій і обмежень стосується сервісів (перевезення, страхування, брокерські послуги), а не прямої купівлі. Зараз європейські, американські та інші компанії можуть надавати транспортні, страхові й логістичні послуги - тобто брати участь у перевезенні російської нафти - якщо вона продається за ціною не вище встановленої межі. Тобто, судноплавні компанії країн ЄС (наприклад, у Греції чи на Мальті) все одно можуть перевозити російську нафту для третіх країн, але лише якщо ціна не перевищує стелю. З впровадженням нового пакета ЄС хоче відійти від цієї цінової стелі і запровадити жорсткі заборони на морські послуги для російської нафти взагалі, незалежно від ціни. Це означає: навіть якщо ціна буде нижча за стелю, перевезення все одно буде заборонене для компаній з ЄС.

Також ЄС має намір внести до списку ще 43 судна, що входять до тіньового флоту, довівши загальну кількість підсанкційних кораблів до 640 одиниць. Комісія також пропонує ускладнити для Росії придбання танкерів та запровадити масштабні заборони на надання технічного обслуговування та інших послуг для суден. Вона вперше пропонує ввести санкції проти портів третіх країн, що обробляють російську нафту — портів Грузії та Індонезії. 

Не залишилися без уваги Єврокомісії й фінансові операції: вона запропонувала поширити санкції на криптоактиви, фінансові структури та банки, що допомагали обходити санкції, та розширила список підсанкційних банків, додавши ще 20 російських регіональних банків.

Хто проти 

Проти цих пропозицій виступили Греція та Мальта, побоюючись, що нові обмеження можуть негативно вплинути на європейське судноплавство та на ціну енергоносіїв. Дії цих двох країн продиктовані значними прибутками від транспортування російської нафти: у 2023 році Греція та Мальта забезпечили Росії понад 230 танкерів, причому 35% перевезень російських нафтопродуктів здійснюють грецькі танкери. Вони у 2025 році разом з Кіпром, як країни з потужними морськими індустріями, висловили занепокоєння щодо втрати доходів через американські санкції щодо російського тіньового флоту.

Угорщина, яка загалом виступає проти будь-яких санкцій щодо енергетичних ринків, продовжила свою політику саботажу санкцій. І це — попри те, що ці рішення стосуватимуться її мало: країна не має виходу до моря і не бере участі в транспортуванні, але все одно виступає проти.

Також деякі країни сумніваються у законності санкцій на країни поза регуляторним полем ЄС. Так, Італія разом з Угорщиною поставила під сумнів законність заборони на експорт проти Киргизстану, вважаючи такий крок юридично сумнівним. При цьому Польща, навпаки, закликає до суворішого пакета заходів, закликаючи до суворішого контролю за сертифікацію необробленої деревини з Росії, щоб уникнути реекспорту через Туреччину та Китай. 

Вплив пакету на військові можливості РФ

Як ми зазначили вище, ключовим елементом цього пакета є суворий контроль над реекспортом технологічних компонентів. Раніше РФ обходила ці санкції через оформлення постачань в третіх країнах, наприклад, в країнах Кавказу. У випадку прийняття пакета подібні канали можуть блокуватися безпосередньо. Також Єврокомісія планує обмежити експорт матеріалів, що використовуються для виготовлення вибухівки, що створить ризик зупинки окремих ланцюгів виробництва на підприємствах ВПК. Хоч значна частина цих матеріалів постачається до Росії з Азії та Близького Сходу, подібний крок зробить доступ до них складнішим та дорожчим.

Проте подібні обмеження складно контролювати через те, що ці канали є високодецентралізованими та часто знаходяться поза регуляторним контролем ЄС. “На жаль, це матиме короткотерміновий ефект. Росія вже шукає шляхи обходу санкцій — можна очікувати сповільнення логістики, зростання транзакційних витрат та збільшення часу виконання замовлень на імпорт військових компонентів”, — резюмує Віктор Шлінчак. 

Висновки

Цей пакет відповідає на запит України, яка постійно наголошувала на необхідності контролювати продаж товарів подвійного призначення, протидіяти обходу санкцій через треті країни, а також запроваджувати ще жорсткіші обмеження для тіньового флоту Росії. Він також покликаний суттєво ускладнити доступ Росії до критичних технологій з метою послабити її ВПК.

Повна заборона надання морських послуг для танкерів російського “тіньового флоту”, яку містить цей пакет, має на меті удар по тіньовому флоту Росії, оскільки, наприклад, у грудні 2025 року 26% сирої нафти Росії та 74% обсягу нафтопродуктів були перевезені якраз танкерами країн G7 (що ще роблять країни, щоб протидіяти йому, ми писали раніше). 

Проте важливо, щоб пакет був прийнятий швидко, а усі його інструменти працювали правильно. Основне питання полягає у тому, скільки часу пройде, поки кожна країна ЄС погодиться на прийняття пакета санкцій, бо ухвалення можливе лише за одностайною згодою. Також через те, що судноплавство є глобальним бізнесом, запропонована заборона буде введена, за словами голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, “в координації з однодумцями-партнерами після ухвалення відповідного рішення G7”. Також необхідно врахувати час для набуття чинності введеним заборонам, пов'язаним, наприклад, з обслуговуванням морських перевезень чи регуляторними вимогами до фінансових установ поза юрисдикцією ЄС. Окремим питанням є дотримання санкцій самими країнами ЄС.