Каллас у Києві: результати виїзного засідання Ради ЄС

У Києві відбулося виїзне засідання Ради ЄС із закордонних справ за участі Президента України. Фото: mfa.gov.ua

Що означає для України цей візит і які його перші результати?

Дипломатичний вимір зустрічі

Спеціальне виїзне засідання Ради ЄС у закордонних справах вперше провели в Україні у 2023 році. Такий формат відображає не лише політичну підтримку, а й практичну роль України як ключового елемента європейської безпеки. Окрім Каллас, у зустрічі цього року взяли участь міністри закордонних справ усіх країн ЄС окрім Угорщини, зокрема Німеччини, Польщі, Латвії, Литви, Італії та Естонії. 

Питання Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України стало одним із ключових на засіданні Ради ЄС, оскільки саме держави Євросоюзу формують ядро міжнародної коаліції, здатної забезпечити його запуск. Обговорення питання на рівні міністрів закордонних справ покликане узгодити спільну позицію ЄС, посилити політичний тиск на рф і продемонструвати єдність усередині Союзу попри окремі розбіжності. Всі присутні на зустрічі міністри країн ЄС виступили зі спільною заявою в підтримку створення Трибуналу. Станом на зараз відомо про 13 країн, що долучилися до створення трибуналу, наближуючи загальну кількість до необхідних мінімальних 16 країн. 

Також ЄС ще раз наголосив, що хоче бути активним гравцем, особливо у перемовинах з росією: «Я вважаю важливим підкреслити, що насправді багато що залежить від підтримки Європи. Тому навіть якщо Америка і росія про щось домовляться, вони не зможуть це реалізувати без участі Європи. Чим швидше прийде усвідомлення того, що Європа також має бути частиною цих переговорів, тим краще. І ми також можемо сприяти просуванню цих переговорів уперед», — заявила Кая Каллас. Подібні заяви свідчать про поступове переосмислення ролі Європи у російсько-українській війні. ЄС дедалі більше позиціонує себе як самостійного безпекового актора, вибудовуючи архітектуру підтримки навколо України — у сферах оборонного виробництва, санкційної політики та мирних переговорів. У цій конфігурації Україна виступає центральним елементом, оскільки саме на її території визначається майбутня модель європейської безпеки.

Фінансовий вимір

За результатами зустрічі посадовці обговорили процес запуску програми 90-мільярдного кредиту, заблокованого Угорщиною. Постійні вимоги та шантаж з боку Фіцо й Орбана, а також дії представників угорського уряду, які передавали росії інформацію щодо трубопроводу «Дружба», разом із неузгодженістю підходів європейських країн до конфіскації російських активів викликають серйозне невдоволення серед європейських посадовців. «Скажу коротко: європейські міністри повинні працювати на Європу, а не на росію», — підкреслила Кая Каллас. 

Кая Каллас додає, що у разі, якщо не вдасться погодити надання кредиту, то ЄС має повернутися до «плану А» та використати заморожені активи росії для фінансування України. Станом на зараз Україна отримує лише частину прибутку від заморожених активів росії. Висока представниця ЄС оголосила про виділення Україні 80 млн євро з прибутків від заморожених російських активів. Вже пізніше, 1 квітня, Єврокомісія заявила про 1,4 мільярда євро від заморожених коштів російського Центробанку, що спрямують на підтримку України. 

Військово-гуманітарний вимір зустрічі

ЄС планує розширити підтримку реабілітації та реінтеграції до цивільного життя українських ветеранів, зокрема психологічну допомогу. Також Кая Каллас оголосила про важливість інтеграції українських військових виробництв до європейської оборонної екосистеми. «Існує явна підстава для ще глибшої інтеграції українських компаній в оборонну промисловість Європи», — заявила Кая Каллас. 

За результатами зустрічі міністра оборони України Михайла Федорова та Комісара ЄС з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, було вирішено запустити в межах Європейської програми оборонної промисловості (EDIP) проєкти з країнами ЄС щодо спільного виробництва дронів, засобів ППО та ураження, та також тестування технологій в бойових умовах. Йдеться насамперед про інтерес ЄС до використання наявних в Україні технологій виробництва та застосування дронів. Інтеграція українських компаній дозволить ЄС скоротити час та витрати на розробку власних технологій. Для України це означає доступ до фінансування, виробничих потужностей і ринку ЄС, тоді як для самого Євросоюзу — швидке посилення оборонної спроможності без необхідності тривалого циклу досліджень і розробок.

Напередодні Європейська комісія схвалила програму вартістю 1,5 мільярда євро в рамках EDIP для вдосконалення та модернізації європейської оборонної промисловості. Програма також включає 260 мільйонів євро в рамках Інструменту підтримки України (USI) та 35,3 млн євро в рамках ініціативи BraveTech EU для української та європейської оборонної промисловості. Україна зараз виступає як джерело технологій і практичного досвіду: її компанії здатні швидко масштабувати виробництво безпілотних систем і створювати спільні підприємства у кооперації з європейськими оборонними компаніями. 

Щодо енергетики, то ЄС продовжить мобілізувати міжнародну підтримку для постачання генераторів і ремонтного обладнання, щоб Україна увійшла в наступну зиму краще підготовленою. 

Висновок

За результатами виїзного засідання Ради ЄС в Україні було досягнуто очікуваних Україною результатів. Насамперед Україна досягла посилення позицій Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії росії. Європейські голови МЗС, включаючи Словаччину, підтримали створення Трибуналу — це демонструє підтримку України всередині ЄС з боку більшості країн Союзу, що створює більший тиск на країни, що мають антиукраїнську позицію.

Заяви Каї Каллас та Урсули фон дер Ляєн стосовно кредиту Україні ще більше ізолюють Угорщину в її позиції та підтверджують зобов’язання ЄС підтримувати Україну в довгостроковій перспективі. Це обмежує можливості Будапешта впливати на довгострокову політику ЄС щодо України та підвищує ціну блокування кредиту для України та санкцій проти росії,  хоча формально право вето зберігається. 

Водночас акцент на інтеграції українського оборонно-промислового комплексу в європейську систему свідчить про прагнення ЄС зменшити залежність від зовнішніх постачальників та використати український досвід війни для посилення власної оборонної спроможності.

Візит Каї Каллас до Києва є важливим політичним сигналом. Для росії візит є нагадуванням, що Європа зберігає свою підтримку України попри геополітичні обставини у світі, зокрема війну в Ірані. Для США декларує бажання бути залученими до мирних переговорів, одночасно посилюючи свою оборонну промисловість українськими можливостями. Це також сигнал для внутрішньої аудиторії: ЄС готовий рухатися вперед і шукати альтернативні механізми ухвалення рішень у разі блокування з боку окремих держав-членів.